Московський патріархат продовжує тиснути на Європу
Кремлівські розвідники, дипломати та попи складають нероздільну спільноту
Від самого часу свого формування наприкінці ІІ Світової війни Відділ зовнішніх церковних зносин Московського патріархату (пізніше слово «зносин»/рос. «сношений» замінили на більш благозвучне «зв‘язків»/«связей»), відомий і за абревіатурою ОВЦС, – був тим органом церковного управління, який найбільш тісно співпрацював з радянською державою та її спецслужбами.
Адже саме через ОВЦС відбувалися закордонні контакти, покликані розширити сферу впливу РПЦ (і Кремля) у повоєнному світі.
В цій системі за останні півстоліття мало що змінилося, і кремлівські розвідники, дипломати та чини з ОВЦС складають таку ж нероздільну спільноту, як і колись.
Ну хіба хтось розумний може повірити в те, що турне заступника голови ОВЦС протоієрея Балашова (він, до слова, також «курує» багато років і український напрямок) за маршрутом Белград – Баня-Лука – Загреб, а також типових спецушників разом з ним (прикритих корочками якогось чергового російського «Фонду за все хороше») – лише «випадково» збіглося в часі з активізацією російських зусиль з підриву Боснії та Герцоговини зокрема і ситуації на Балканах загалом?
Як там полюбляє казати пропагандист Кісєльов? «Совпадєніє? Нє думаю!»