Свіжа заяву Москви щодо Боснії і Герцеговини є фактично погрозою і спробою втручання у внутрішні справи балканської держави
Москва погрозами зупиняє рух Боснії і Герцеговини до НАТО
Боснія і Герцеговина – одне з проблемних місць на Балканах. Країна постійно намагається покинути зону турбулентності, в якій перебуває вже понад 20 років. Однак на цьому шляху вона зустрічає чимало перешкод, зокрема, з боку третіх сторін, які роблять все можливе для того, щоб Боснія і Герцеговина надалі залишалась недієздатною державою без видимої євроатлантичної та європейської перспективи.
Донедавна основними ризиками для безпеки балканського регіону було три невирішені питання: суперечка між Грецією і Північною Македонією, яка блокувала євроатлантичний розвиток останньої, т.зв. «косовське питання», а також внутрішня турбулентність Боснії і Герцеговини.
Перше проблема була вирішене завдяки Преспанській угоді між Афінами і Скоп’є, в результаті якої Північна Македонія стала 30-м членом НАТО.
Інші два питання є більш складними і їх вирішення, як показує практика, багато в чому залежить від допомоги та посередницької ролі третіх сторін, в першу чергу – ЄС та США.
Говорячи про балканську політику новобраного президента США Джо Байдена, сьогодні нерідко можна почути, що одним з її пріоритетів буде власне стабілізація Боснії і Герцеговини, яка вже більш ніж два десятиліття залишається недієздатною державою, охопленою протиріччями між трьома основними етнічними спільнотами – боснійців, сербів та хорватів. Разом з Європейським союзом Сполучені Штати за президентства Джо Байдена можуть суттєво допомогти цій балканській країні запустити процеси, які б заклали основу для вирішення внутрідержавних і міжетнічних протиріч та нормального функціонування державних інститутів. Це, в свою чергу, відкриє для країни перспективу членства в НАТО і Європейському союзі.
Москва попереджає
Проте, не всі сьогодні зацікавлені в тому, щоб на Балканах з’явилась ще одна дієздатна держава з реальними євроатлантичними і європейськими перспективами. Для того, щоб зрозуміти хто є цим «незацікавленим», достатньо поглянути на свіжу заяву Москви щодо Боснії і Герцеговини, яка, фактично, є погрозою і спробою втручання у внутрішні справи цієї балканської держави.
«У разі практичного зближення Боснії і Герцеговини і НАТО наша країна буде змушена реагувати на цей недружній крок. Адже жоден раунд розширення альянсу не поліпшив відносин Росії з новими адептами НАТО. Само по собі розширення послаблює регіональну безпеку і стабільність, генерує психологію прифронтових держав, створюючи, по суті, нові або пересуваючи старі розділові лінії в Європі, суперечить потребі появи якісно нової системи колективної безпеки континенту, яка якраз потребує об'єднання зусиль в боротьбі з новими загрозами і ризиками ... На відміну від західних партнерів ми не нав'язуємо вибір зовнішньополітичних пріоритетів. Але при цьому закликаємо боснійсько-герцеговинських друзів ґрунтовно замислитися, зваживши всі «за» і «проти», врахувати думку всіх жителів країни, далеких від консенсусу з даного питання»... Це є частиною «Коментаря щодо НАТО», опублікованого на офіційній інтернет-сторінці російського посольства в Сараєво, в якому Москва за допомогою погроз намагається застерегти Боснію і Герцеговину від її подальших кроків щодо зближення з Північноатлантичним альянсом.
Цей коментар був опублікований наступного дня після того, як у Боснії і Герцеговині була створена Комісія з питань співпраці з НАТО. Завданням цього органу є визначення пріоритетів і виконання зобов'язань, що передбачають програма НАТО «Партнерство заради миру» та документ під назвою «Програма реформ Боснії і Герцеговини».
Гідна відповідь
Відповідь Сараєво на погрози Москви була негайною і різкою. Хорватський член тристороннього президентства країни Желько Комшич звинуватив Росію у «викривленні загроз» у геополітичній грі навколо долі Боснії і Герцеговини. «Політична промова, яка рясніє викривленими загрозами, безумовно, не є прийнятною ні для членів НАТО, ні для нас у Боснії та Герцеговині», – сказав Комшич. За його словами, коментар російського посольства є «продовженням їхньої діяльності стосовно всіх країн, які виявляють бажання приєднатись до НАТО».
«Так було і у випадку з Чорногорією і пізніше – Македонією під час їх просування в бік членства в НАТО. Це є очевидно геополітичною грою, яку Росія веде для того, щоб зупинити розширення НАТО в Європі, що є російською стратегічною метою», – заявив Желько Комшич.
Зі свого боку, «Партія демократичної дії» – основна боснійська партія в країні – назвала російський коментар «черговим недоречним втручанням» у внутрішні справи Боснії і Герцеговини.
Більш стриманою, однак з чітко розставленими акцентами, була позиція боснійського МЗС. «До цього часу офіційна позиція Російської Федерації полягала в тому, що вона буде поважати незалежні рішення інституцій Боснії і Герцеговини, коли йдеться про рух до НАТО, а зараз російська влада демонструє відкритий намір обмежити суверенітет Боснії і Герцеговини, всупереч міжнародному праву», – заявила міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Бісера Туркович.
Що стосується власне НАТО, від зближення з яким намагалась застерегти Сараєво Москва, то там заявили, що «кожна країна має суверенне право вибирати власні механізми безпеки». «Рішення країн співпрацювати з НАТО – чи в рамках партнерства, чи як повноправні члени Альянсу – залежить від кожного окремого кандидата та тридцяти союзників. Жодна третя сторона не має права втручатися або ветувати такий процес. Будь-які загрози в цьому відношенні є неприйнятними», – заявила прес-секретар Альянсу Оана Лунгеску і додала, що «час сфер впливу закінчився».
Роль Баня-Луки
У коментарі російського посольства слід також звернути увагу на частину, в якій міститься заклик до «боснійсько-герцеговинских друзів ґрунтовно замислитися, зваживши всі «за» і «проти», врахувати думку всіх жителів країни, далеких від консенсусу з даного питання». Іншими словами, кажучи про «жителів країни, далеких від консенсусу з даного питання», Москва прямо вказує на Республіку Сербську і на те, що саме її вона буде використовувати як основну перешкоду на шляху Боснії і Герцеговини до НАТО.
Дії ж самої Республіки Сербської не дають в цьому сумніватись. Її багаторічний лідер Мілорад Додік постійно ретранслює меседжі Москви і провадить політику, яка повністю відповідає російським інтересам. При чому не тільки щодо НАТО, але й щодо Євросоюзу, членство в якому теж є однією з зовнішньополітичних цілей Боснії і Герцеговини. Останнім прикладом цього є рішення парламенту Республіки Сербської щодо Офісу Верховного представника, який був сформований для виконання Дейтонської угоди.
На фоні заяв про прибуття до Боснії і Герцеговини нового Верховного представника та конституційних змін в країні, які необхідні для продовження її інтеграції до ЄС, Мілорад Додік закликав парламент в Баня-Луці обговорити роль Верховного представника. 10 березня, після активних дебатів та за відсутності опозиційних депутатів, більшість в парламенті Республіки Сербської прийняла висновки, в яких вони закликали до такого:
- розформувати Офіс Верховного представника;
- переоцінити всі рішення, прийняті протягом останніх 25 років, які не відповідають Додатку 10 Дейтонської угоди;
- розпустити міжнародний військовий контингент в Боснії і Герцеговині;
- залишити за ентитетами та трьома конституційними народами право домовлятись про майбутні рішення щодо Боснії і Герцеговини.
У разі невиконання вищевказаного найближчим часом, парламент Республіки Сербської буде закликати до мирної дезінтеграції Боснії і Герцеговини.
Тоді таке рішення парламенту в Баня-Луці було піддано різкій критиці з боку Заходу, в якій наголошувалось, що ентитети Боснії і Герцеговини не можуть від’єднуватись, а провідні боснійські політики, зі свого боку, звинуватили Мілорада Додіка у сепаратизмі.
«Висновки» парламенту Республіки Сербської досить чітко лягають в канву позиції Москви щодо Верховного представника, яку вона намагається просувати протягом останніх років. Щоб побачити це, достатньо ознайомитись із заявами російського МЗС Сергія Лаврова на цю тему. «Дестабілізуючу роль в Боснії і Герцеговині відіграє Верховний представник. Режим протекторату сковує її розвиток, процес примирення, відводить убік від суворого виконання мирної угоди, хоча Верховний представник покликаний бути її охоронцем... Росія вважає неправильним увічнювати протекторат над Боснією і Герцеговиною, який здійснюється через апарат Верховного представника», – говорить головний російський дипломат.
Отже, очевидно, що коментарем посольства і «висновками» парламенту Республіки Сербської, Москва надсилає Сараєво чіткий сигнал, що будь які його подальші намагання стабілізувати країну і тим самим прокладати шлях до НАТО, а також ЄС, будуть зустрічати з її боку різкий опір.
Ігор Федик, для «Главкома»
Читайте також:
Коментарі — 0