Незаконна забудова прибережної зони річки Уж. Прокуратура відкрила впровадження
Раніше під час аудиту діяльності громади на Житомирщині було виявлено 15 випадків порушень вимог земельного та водного законодавства
Коростенська окружна прокуратура на підставі матеріалів Держаудитслужби відкрила кримінальне провадження щодо незаконної забудови прибережної зони річки Уж. Про це повідомила голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.
«Аудитори раніше, під час планового аудиту Коростенської територіальної громади, зафіксували чисельні випадки порушень вимог земельного та водного законодавства. Зараз до нас звернулися органи прокуратури за копіями актів та висновками аудиту, щоб продовжити розслідувати факти самовільного захоплення земельних ділянок та незаконного будівництва в Коростені. Сподіваюся, що в рамках відкритого кримінального провадження ця справа буде повністю розслідувана, а громаді нарешті буде повернуто вкрадену землю», – підкреслила Алла Басалаєва.
Раніше стало відомо, що під час аудиту діяльності Коростенської територіальної громади на Житомирщині було виявлено 15 випадків порушень вимог земельного та водного законодавства. Висновки Держаудитслужби підтвердили також фахівці Держгеокадастру у Житомирській області.
«Деякі земельні ділянки поблизу Ужа використовуються для здійснення комерційної діяльності: на відстані близько 10 м від річки розташовано гостьовий будинок «Монако» та об’єкти туристичної інфраструктури ТОВ «ОНТАРІО-2018», безпосередньо на березі, на землях комунальної власності, розташовані бесідки. Натомість у Коростенській міськраді наполягають, що дозвіл на їх встановлення нікому не надавали», – зауважують у Державній аудиторській службі України.
У відомстві повідомляють, що огляд інших 20 водних об’єктів (загальною площею 102,2 га водних дзеркал) показав, що гідротехнічні споруди використовуються без оформлення правовстановлюючих документів, договорів оренди та дозволів на спецводокористування.
Раніше Держаудитслужба назвала місто, де в Україні розікрали найбільше коштів на відновлення.
Також у ДБР наголошували, що забудова Київської ГЕС могла призвести до техногенної катастрофи.