Мінкульт поповнив Нацперелік елементів нематеріальної культурної спадщини: що додали

Програма, присвячена охороні традиційного покриття дахів соломою та очеретом, стала новим елементом Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Вона реалізується в Національному музеї народної архітектури та побуту України, який вже понад півстоліття служить збереженню українських традицій, йдеться у повідомленні Мінкульту.

Програма орієнтована на дослідження та охорону традиційних технологій покриття будівель, включаючи підготовку майстрів, які володіють цими стародавніми методами. Вона також спрямована на відновлення всього циклу процесу – від заготівлі матеріалів до самостійного покриття дахів, популяризацію екологічно чистих технологій і повернення їх до широкого використання.

«Історично, солома і очерет були основними матеріалами для покриття дахів у народному будівництві України. Для покриття дахів соломою використовували жито, яке спочатку жали серпами, зв’язували у снопи, а потім обмолочували ціпом.

Очерет збирали восени або на початку зими, очищали, висушували та зв’язували у сніпки. Для виконання покрівельних робіт у музеї запрошували народних майстрів-покрівельників із сіл, які мали відповідні знання й навички, що передавалися між поколіннями.

Музейні працівники фіксували основи технології перекриття дахів, а одержані знання і вміння надалі застосовували на практиці, а також передавали своїм учням.  Хоча принципи виконання покрівлі залишилися незмінними, сучасні засоби кріплення замінили традиційні лозу і мотузку на дріт.

Регулярно в музеї проводять як повне перекриття архітектурних споруд, так і частковий ремонт покрівель, зберігаючи історичний вигляд архітектурних об’єктів, що сприяє збереженню традицій народного будівництва», – йдеться у повідомленні.

Програма діє з початку заснування музею у 1969 році та відповідає його меті – збереження і відтворення традиційної української архітектури, популяризація народних промислів і ремесел, а також дослідження народного мистецтва через історико-етнографічні регіони України. Оскільки архітектурні експонати музею перебувають у природному середовищі і зазнають атмосферних впливів, ця практика стала особливо актуальною останніми п’ятьма роками.