Очільник Мінкульту: Майже 42% працівників закладів культури мають бронь від мобілізації
«Для збереження галузі маємо бронювати професіоналів»
У сфері культури налічується 3076 військовозобов'язаних з 74 державних, національних закладів – з них заброньовано 1241 особа, що складає менш ніж 42%. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомив виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
«Ми хотіли би, щоб у суспільства сформувалося чітке ставлення до того, що ми хочемо і мусимо зберегти сталість сфери культури, сталість закладів культури. А культура – це люди. Тому для збереження галузі ми маємо бронювати професіоналів», – наголосив він.
Виконувач обов’язків міністра наголосив, що з початку повномасштабної війни жодних нововведень щодо бронювання людей зі сфери культури та медіа не було. За його словами, усе, що зроблено під час війни в частині рішень щодо бронювання, було винятково у відповідності до чинного законодавства.
«Нічого на третьому році війни ми не змінювали, ніяких порушень ми не допускали і не могли допустити. Ми діємо в рамках закону про воєнний стан, у рамках постанови Кабміну, ухваленої у 2023 році, про затвердження порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану (постанови №76 від 27 січня 2023 року – «Главком»). Вона визначає чіткі критерії, якими ми керуємося. Спочатку ухвалюємо рішення про важливість того чи іншого закладу культури. Бронюється функція, діяльність як така. Відповідно, якась конкретна людина є виконавцем цієї важливої роботи. Певний заклад звертається до нас: «просимо визнати нас таким, що підпадає під термін критичності…», – роз’яснив він.
Карандєєв розповів, що нещодавно повернувся із Запоріжжя, де відвідав артистів цирку, що постраждали від падіння з висоти під час номеру на цирковій арені. Він зауважив, що для нього був неприйнятним той хейт, який здійнявся навколо бронювання циркових артистів, і додав, що з великою повагою ставиться до усіх професій.
«Ми ставимося до можливості бронювання як до можливості зберегти інституційну сталість і діяльність таких закладів. Заклади – це не стіни, а люди. У сфері культури є багато напрямків діяльності, які не можна замістити одразу. Бо фахівці навчаються, готуються роками. Це виконавські, мистецькі спеціальності: музиканти, танцівники, хореографи. У цих людей держава вклала величезні кошти, вони є цінністю. Це наш капітал. І варто їх зберегти. За законодавством, ми маємо право забронювати до 50% військовозобов'язаних», – зазначив в.о. міністра.
Карандєєв повідомив, що для здійснення бронювання пропозиція надається до Генштабу, після чого інформація йде в Мінекономіки. Особа отримує бронь на шість місяців, після чого процес повторюється.
«І якщо хтось з числа військовозобов'язаних незаброньованих мобілізувався, то наступні 50% будуть вираховувати з тих, хто залишився, не з першої хвилі заброньованих. Більше того, не тільки самі народні артисти, заслужені діячі мистецтв можуть бути заброньовані. Потрібні (закладам культури – «Главком») декоратори, до прикладу. А це можуть бути чоловіки і не завжди старшого віку, люди віку військовозобов’язаних», – зауважив він.
Виконувач обов’язків міністра наголосив, що Міністерство культури та інформаційної політики формує і верифікує список, який надають заклади культури, перевіряють Генштаб та Мінекономіки. Він додав, що завданням є не забронювати конкретну людину, а забезпечити сталість роботи закладу, де ця людина працює.
Нагадаємо, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України внесло зміни до критеріїв для визначення підприємств такими, що мають важливе значення для національної економіки. Відповідність цим критеріям стає підставою для подальшого бронювання військовозобов'язаних працівників.
До слова, через суспільний резонанс через інформацію про бронювання працівників окремих компаній, міністерка економіки України Юлія Свириденко скасувала наказ.