Яку роль відіграла українська мова у війні: розʼяснення уповноваженого
Українська мова є потужним, націєствердним чинником єднання громадян
В умовах воєнного стану Україна зробила значний поступ назустріч державній мові, а динаміка і характер змін у 2022 році дозволяють говорити про запуск стрімкої «самоукраїнізації» суспільства. Про це йдеться у третьому Річному звіті уповноваженого із захисту державної мови.
«Стрімке зростання рівня суспільної підтримки державної мови, кардинальне збільшення її застосування як у публічних сферах, так і у приватному спілкуванні довели, що вона є потужним, націєствердним чинником єднання громадян, важливим фактором зміцнення української громадянської нації, здатної успішно протистояти агресору, долати важкі історичні виклики, здобувати перемоги на полях битв», – зазначено в документі.
У звіті наголошується, що державна мова різко зміцнила свої позиції та відіграла значну роль в інформаційній війні: «Мова поширення новин стала важливим фактором довіри до джерела та їх змісту, засобом формування і захисту власного українського медіапростору, стійкого до впливу російської пропаганди та інформаційно-психологічних спецоперацій ворога».
Окрім огляду основних тенденцій розвитку української мови в умовах воєнного стану, у звіті представлений глибокий аналіз особливостей забезпечення функціонування державної мови на регіональному рівні та ситуації в окремих сферах публічного життя: в діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, судочинстві, освіті, науці, культурі, медіа, охороні здоров’я, у сферах обслуговування споживачів, книговидання та книгорозповсюдження, реклами та інформації для загального ознайомлення.
Також окремий розділ присвячено питанню лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях України.
«Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року засвідчило, що наміри знищення української нації – це довгострокова політика Кремля, яка передбачає не лише фізичне знищення українців, а й знищення української ідентичності, невід'ємною частиною якої є мова, – наголошується в документі. – Підставою для російської військової агресії та масових вбивств українців став т. зв. мовний чинник. Штучне гасло «захист російськомовних громадян України» використали для виправдання окупації частини територій України».
Як зазначається у звіті, дії окупаційної влади на тимчасово окупованих територіях щодо мовного питання схожі незалежно від області, яка опинилась під контролем агресора. Масштаби витіснення державної мови залежать від тривалості окупації, під якою перебував населений пункт. Вилучення або витіснення української мови з ужитку відбувається одночасно з її заміщенням на російську.
Випадки, що свідчать про витіснення державної мови та планову асиміляційну політику окупантів, зафіксовані у таких сферах суспільного життя: публічна, культурна, освітня, медійна та сфера офіційного спілкування.