Знесення садиби Зеленських. Мінкульт після скандалу дав роз'яснення
Влада пояснила, як пам'ятці потрапити до Переліку об’єктів культурної спадщини
Навесні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики своїм наказом оновило Порядок обліку об’єктів культурної спадщини, яким внесені зміни до процедури виявлення та внесення до Державного реєстру об’єктів культурної спадщини. На тлі нового скандалу зі знесенням садиби Зеленських у столиці «Главком» опублікував статтю, у якій пояснюється, як цей наказ позбавив права громадян захищати культурну спадщину.
Мінкульт не забарився з відповіддю. Фахівці відомства визнали, що кейс зі знесенням Садиби Зеленських» у Києві – привід розібратись у ситуації глибше.
«Найважливішим нововведенням нового Порядку є процедура оперативного повідомлення про виявлення об’єкта культурної спадщини до органу охорони культурної спадщини. Цю можливість мають громадські організації, фахівці та самі працівники органів охорони культурної спадщини. Саме з моменту подання «Картки виявлення об’єкта культурної спадщини» до органу охорони культурної спадщини й розпочинається відлік щодо прийняття рішень щодо такого об’єкта», – йдеться в повідомленні Мінкульту.
На переконання відомства, це не тільки пришвидшує процес виявлення об’єктів культурної спадщини, але й дозволяє швидко оприлюднити інформацію про такий об’єкт, а також зобов’язує органи охорони вчиняти дії щодо збереження таких об’єктів, їх дослідження і постановки на облік або шляхом підтримки ініціатив громадськості, або ж шляхом виділення чи залучення коштів для дослідження і подальшого внесення їх до Державного реєстру.
Також до переліку матеріалів, що розглядаються при прийнятті рішення про внесення об’єкта до Переліку об’єктів культурної спадщини, окрім історичної довідки та фотофіксаії, ввели облікову картку, яка апробована ще попереднім Порядком обліку. «Це сприяє належній процедурі укладання охоронного договору на «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», а також скорочує строки подання такого об’єкта до Державного реєстру. Адже всім відома сумна практика, коли щойно виявлені об’єкти перебувають багато років у такому статусі, але не мають належної облікової документації та охорони», – стверджує міністерство.
При цьому ініціатор подання «Картки виявлення», як пояснює Мінкульт, може розробляти і подавати облікову картку з історичною довідкою та фотофіксацією саме за фактом «подання», а не чекати «фідбеку» від органу охорони.
«Новим Порядком також суттєво розширено коло виконавців облікової документації. Це дає можливість громадським організаціям напряму залучати до її розроблення відповідних фахівців на всіх етапах, а не звертатись до наукових установ, які зазвичай не можуть оперативно реагувати на виклики», – йдеться в повідомленні.
Також не виправдала себе практика подання облікової картки від ГО напряму до міністерства (без повідомлення місцевих органів охорони), оскільки без рішення уповноваженого місцевого органу охорони щодо внесення об’єкта до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини такий об’єкт не може бути внесений до Реєстру як пам’ятка, пояснює Мінкульт.
«І тут теж були виявлені ситуації, які аналітики визначають як «корупційні ризики». Особливо гостро ситуація стосувалась відповідності оформлення облікових карток та актів збереження, а також перевірки достовірності поданої інформації. Цей аспект призводив до так званого «зависання» об’єкта у невизначеному статусі, якщо відповідний уповноважений орган не візував облікову картку та акт збереження і не вносив об’єкт до Переліку щойно виявлених об’єктів», – зауважило відомство.
Додатковим чинником необхідності нового регулювання процедури Мінкульт назвав введення на рівні законодавства вимоги щодо обов’язковості врахування рекомендації Українського інституту національної пам’яті до кожного поданого на розгляд об’єкта.
Окрім того, з 2024 року розпочато тестування Інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам’яток України», яка повинна акумулювати дані про нерухому культурну спадщину України.
Мінкульт переконує, що продовжує аналізувати ризики та обіцяє вдосконалювати процедури Порядку обліку, зокрема й у контексті дослідної експлуатації Інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам’яток України».
Нагадаємо, що 19 липня у Києві знесено Садибу Зеленських – історичну будівлю кінця XIX століття.
Згодом мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто позиватиметься в суді до забудовника, який несанкціоновано зніс садибу Зеленських, та до власників будівлі, яку нахабно знищили. Відповідь від в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва не забарилася. Він назвав це неправдивими закидами, звинуватив у всьому столичну владу, яка неналежно працює на цьому напрямку.
До слова, поліція Києва повідомила про підозру власнику будівлі, за вказівкою якого було знесено садибу Зеленських. Йому інкримінують умисне пошкодження майна, на яке накладено арешт.