«Дельта»-біда. Як новий спалах Covid-19 восени накриватиме Україну

Суттєвий спад хахворювання на Covid-19, який спостерігається в Україні, може навіяти оманливі висновки, що хвороба залишилась позаду. А у столиці за останню добу не зафіксовано жодної смерті від коронавірусу, та й темпи вакцинації пришвидшилися до майже 80 тис. за день.

Зрештою, і минулого літа динаміка захворюваності йшла на спад. Однак це пояснювалось наслідком затяжного локдауну і страхом населення і обережністю.

Сьогодні ж панують абсолютно інші настрої. Що, відповідно, впливає на безпечність. Однак розслаблятися зарано, попереджають медики. В інтерв’ю «Главкому» і медичний аналітик Павло Ковтонюк, і епідеміолог Андрій Александрін пророкували, що восени Україну накриє нова хвиля захворюваності на Covid-19.

Експерти наполягають: небезпека нового спалаху реальна, і вже навіть припускають, що спричинить його новий штам вірусу: «Дельта». Так політкоректно назвали новий індійський штам.

Вчені Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ виявили «дельта»-штам уже і в Україні: наразі офіційно підтверджено два випадки зараження. Водночас це не означає, що кількість хворих українців саме на цей штам наразі можна порахувати на пальцях однієї руки.

Прессекретарка Інституту Олена Зварич стверджує, що два випадки було виявлено з-поміж шести зразків, які 18 червня ІМБГ отримав від Центру контроля захворювань МОЗ. «Дельту виявлено у двох з шести зразків, тобто у третині. А якби для дослідження було відібрано сто зразків?», – коментує вона «Главкому».

Що за штам?

Хоча «дельта»-штам наразі не є глибоко дослідженим, вчені змогли визначити певні його ключові особливості. Погана новина у тому, що цей варіант коронавірусу є більш агресивним та заразним за свого попередника – «британський» штам, який теж, як відомо, був більш заразним за класичний «уханський» варіант вірусу. Так, контагіозність (здатність заражати) дельти вчені порівнюють із корем: вірогідність підхопити його при контакті із хворим практично 100%-ва.

Крім того, індійський штам збільшує вірогідність шпиталізації у 2,6 раза, потрапляння до реанімації – у 1,6. Летальність вдвічі вища за класичний штам.

Інкубаційний період «дельти» значно коротший, ніж у попередників: вже не 2-14 діб, а 24 години. Разом із класичною для Covid-19 симптоматикою хворий може виявляти також:

• головний біль
• біль у горлі та сильний нежить
• діарею, розлади шлунку
• порушення слуху

Серед можливих ускладнень, окрім пневмонії, – тромби, що призводять до гангрени.

Основна група ризику - літні люди (середній вік хворих становить 64,5 років), а також ті, хто має шкідливі звички, супутні захворювання.

Ще одна погана новина: 14 червня в Індії був зафіксований новий варіант «дельти»: «дельта плюс». Цей штам здатний знижувати активність антитіл у тих, хто перехворів чи вакцинувався.

Відомо, що найбільша небезпека масового «завозу» вірусу в Україну – з Росії та окупованих територій, де «дельта» наразі є одним із основних циркулюючих штамів. Поки уряд України лише розглядає можливість встановлення певних обмежень для людей, які звідти прибувають. Коли президент Зеленський доручив міністерствам закордонних справ та охорони здоров’я підготувати пропозиції щодо доцільності встановлення додаткового контролю та обмежень щодо міграції між Україною та країнами, де стрімко поширюється «дельта». Однак поки чиновники готують пропозиції, штам швидко поширюється країною.

Початок нової хвилі?

«Ми з колегами досі вважаємо, що восени в Україні очікується ускладнена. Темпи вакцинації всеодно недостатнє, охоплення щепленнями замале. До осені ми не вакцинуємо достатню кількість людей (для утворення колективного імунітету, - «Главком»). Крім того, у нас досі не налагоджений інфекційний контроль у тих місцях, де мав би: школи, садочки, лікарні, офіси», – розповідає у коментарі «Главкому» епідеміолог Катерина Сояк.

Крім того, як розповідав «Главкому» Павло Ковтонюк, в Україні досі не налагоджена система відстеження контактних людей. «У даному випадку тестування і відстеження - це не дорого у порівнянні з обладнанням лікарень концентраторами і апаратами ШВЛ, і це зберігає масу життів, тому що вчасно виявлений випадок і відстеження контактів рятує життя».

За словами Катерина Сояк, наразі немає побоювань щодо можливої високої смертності від штаму «дельта», однак вважає, що можна очікувати масових повторних випадків захворювань.

«На сьогодні вельми дивно виглядає послаблення протиепідемічних заходів по всій країні», – підкреслює Сояк.

Поки ж Україна хизується тим, що вся її територія є «зеленою зоною», а міністр охорони здоровя гордо доповідає про щоденне зменшення кількості зафіксованих випадків, цивілізовані країни поводяться обережніше. Так, приміром, Велика Британія, де вакциновано до 60% дорослих, накрило хвилею захворюваності. Місцеві дослідники стверджують, що 99% випадків – це зараження індійським штамом. Уряд країни оголосив, що заплановане ослаблення карантинних заходів доведеться відкласти до 19 липня.

Секвенування

Співробітники Інституту молекулярної біології переконані: якби держава надала вченим можливість проводити секвенування (простіше кажучи, визначення штаму вірусу) систематично, кількість постраждалих та померлих від коронавірусної хвороби можна було б зменшити. Впродовж року наукова спільнота намагалася переконати уряд у такій необхідності, проте марно. Попри наявність в Інтитута апарату для секвенування та фахівців, які вміють з ним працювати, Україна кілька разів послуговувалась послугами лабораторій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Через це втрачався дорогоцінний час, адже в Україні «поверхневе» секвенування триває три дні, більш глибоке дослідження – два тижні. Натомість аналогічна процедура у лабораторіях ВООЗ триває 1-1,5 місяці: поки зразки будуть доставлені, поки «постоять у черзі», поки будуть отримані результати…

У чому ж проблема? Чому за наявності необхідного обладнання та кадрів уряд уперто не дозволяє систематичне секвенування? За словами Олени Зварич, проблема у високій вартості реактивів, необхідних для здійснення аналізу.

«Усе залежить від того, скільки тестується зразків. Власне робота секвенатора та реактиви, які використовуються, – це кілька тисяч доларів. Якщо тестувати один зразок – він буде «золотим». Відповідно, якщо тестуватиметься кілька десятків зразків, собівартість буде суттєво меншою», – розповідає Зварич.

Прессекретарка Інституту нагадує, що через затримку із визначенням циркулюючого штаму взимку спалах за лічені тижні набув величезних масштабів. За її словами, коли у кінці січня почало «горіти» Прикарпаття, директор Інституту Михайло Тукало ледве добився, щоб надали для секвенування зразки з Івано-Франківська.

«Поки йшли ці перемовини, поки доставляли зразки – час було згаяно. В лютому наші науковці впродовж двох тижнів секвенували зразки і в усіх виявили «британський штам». На початку березня Центр громадського здоров’я офіційно повідомив про те, що переважно «британський» штам виявлено у зразках, переданих з України ще в січні до європейських лабораторій ВООЗ. Лабораторії ВООЗ були перевантажені, тому результати їхніх досліджень надійшли у Київ через місяць-півтора. Поки вони надійшли, «горіла» вже вся Західна Україна», – зазначає Зварич.

Джерело «Главкома» у науковій спільності так пояснює пасивність уряду у цьому питання: «Розумієте, це нікому не цікаво. На цьому не можна собі щось вигадати, отримати «відкат». Співрозмовник видання покладає надії на нового міністра охорони здоров’я: сподівається, що за Віктора Ляшка, нарешті, вдасться зробити секвенування систематичним.

А поки українцям знову не до «розслаблення». Бо прогнози, які дають фахівці – це знову про можливі закриті школи, локдауни і перевантажені лікарні.

Наталія Сокирчук, «Главком»