Смертельний хантавірус із круїзного лайнера: до чого готуватися? МОЗ дав докладне роз’яснення

Спалах хантавірусу на круїзному лайнері MV Hondius змусив українців знову запитувати: чи загрожує ця інфекція нам? Речник Центру громадського здоров'я МОЗ Микола Ганіч в інтерв'ю «Главкому» розвіяв головні страхи. 

Українці на борту: що каже МОЗ

На борту MV Hondius захворіли восьмеро пасажирів, троє з них загинули. П'ятеро членів екіпажу – громадяни України. За даними МЗС, усі вони здорові – ознак зараження не виявлено. МЗС веде постійний моніторинг і перебуває на зв'язку з оператором судна.

Однак питання про те, що буде після повернення моряків на батьківщину, виникло само собою: інкубаційний період хантавірусу становить від одного до шести тижнів. Ганіч пояснив, що саме це визначає терміни карантину на борту.

«Інкубаційний період становить від одного тижня до шести тижнів – тобто 42 дні. Це і є той максимальний період карантину, на якому люди зараз там перебувають», – зазначив речник Центру громадського здоров'я.

Якщо хтось із українців при поверненні виявиться інфікованим, лабораторна система це виявить, а медики нададуть усю необхідну допомогу. Повертатися вони зможуть лише після завершення карантину – тому додаткових ризиків для населення Ганіч не вбачає. 

Чому хантавірус – не Covid

Пам'ять про пандемію ще свіжа, і будь-яка новина про вірусний спалах миттєво підіймає рівень тривоги. Але речник МОЗ наголошує: порівнювати хантавірус і коронавірус – принципово неправильно.

Головна відмінність – у механізмі передачі. Хантавірус потрапляє до людини виключно від гризунів: через вдихання пилу із засохлими виділеннями мишей чи щурів, через заражені поверхні або їжу. Від людини до людини він майже не передається. Існує лише один різновид – штам Андес, що циркулює в Аргентині та Чилі, – для якого зафіксована передача між людьми, але навіть він поширюється значно важче, ніж будь-який респіраторний вірус.

«Передача можлива тільки від гризунів до людини. Якщо говорити про той різновид, при якому можлива передача від людини до людини, – контагіозність надзвичайно низька, і про таку легку передачу, як у ковіду, взагалі не йдеться. Цей вірус не може швидко поширюватися на велику кількість людей», – пояснив Ганіч.

Саме тому ВООЗ не оголошує глобальної тривоги, а генеральний директор організації вже заявив, що хантавірус не стане «черговим коронавірусом». МОЗ України цю позицію повністю поділяє і закликає орієнтуватися на факти та доказову медицину, а не на панічні публікації в соцмережах. 

Чи в безпеці Україна 

Найнебезпечніші різновиди хантавірусу, зокрема штам Андес, що спричинив трагедію на MV Hondius, прив'язані до конкретних видів гризунів, яких в Україні немає. Тому занести їх до нас вкрай малоймовірно навіть теоретично.

Водночас Ганіч нагадує: хантавірус – аж ніяк не екзотика для України. Він тут є. Щороку в країні реєструють десятки випадків зараження. Але йдеться про інший різновид – геморагічну гарячку з нирковим синдромом, яка передається лише від гризунів і не має нічого спільного зі спалахом на лайнері.

Щодо українських кордонів – у Польщі під семиденний санітарний нагляд взяли одну людину через можливий контакт із пасажирами MV Hondius. Ганіч запевняє: система епіднагляду в Україні не «вмикається» у відповідь на тривожні новини – вона функціонує цілодобово в штатному режимі. Лабораторна мережа Центру громадського здоров'я має все необхідне обладнання, реагенти і підготовлених фахівців. 

А якщо ситуація зміниться?

Дехто побоюється: а раптом хантавірус «адаптується» – через кліматичні зміни, міграцію тварин або завезення людиною? Ганіч визнає, що у кожного такого сценарію є своя частка ймовірності. Але наразі підстав для тривоги немає.

«Наразі природні осередки в Україні не містять штаму вірусу, який передається від людини до людини. Тому такі ризики малоймовірні», – пояснив він.

Хантавіруси прив'язані до конкретних природних резервуарів – видів гризунів, що мешкають у певних географічних зонах. Доки ці зони не перетинаються з Україною, найнебезпечніші штами залишаються далеко. 

Які симптоми мають насторожити

Перші ознаки хантавірусної інфекції легко переплутати зі звичайною застудою або грипом: різке підвищення температури, лихоманка, головний біль, нудота. Саме тому при будь-якому нездужанні після потенційного контакту з гризунами слід негайно звернутися до лікаря і обов'язково розповісти йому про цей контакт.

«Якщо людина має такі симптоми і звернулася до лікаря – вона обов'язково має повідомити, чи був у неї контакт або потенційний контакт із гризунами, чи перебувала вона в приміщенні, де могли бути гризуни. Щоб у лікаря була повна картина перед прийняттям рішення», – наголосив Ганіч.

Лікуватися самостійно і самому ставити собі діагнози в цьому випадку неприпустимо. Специфічних противірусних препаратів від хантавірусу не існує – лікування симптоматичне. Якщо пацієнт звертається вчасно, прогноз, як правило, сприятливий. 

Чи готові лікарні

Важливо й те, що торік усі інфіковані хантавірусом в Україні одужали. Лікарні мають протоколи лікування і необхідні препарати – навіть в умовах воєнного часу.

«Лікарні і медична система вже допомагають людям, інфікованим хантавірусом. У минулому році всі люди, які були інфіковані, одужали. Це свідчить про спроможність медичної системи надавати послуги і захищати здоров'я українців», – зауважив речник Центру громадського здоров'я.

Те, що хантавірус в Україні щороку виявляють, якраз підтверджує: система працює.

Нагадаємо, спалах хантавірусу на борту круїзного лайнера MV Hondius розпочався під час рейсу з аргентинського порту Ушуая. Троє пасажирів загинули, восьмеро захворіли, десятки людей у різних країнах перебувають під медичним наглядом. Вірус, ідентифікований на судні, – штам Андес, що не характерний для України.

До слова, «Главком» раніше повідомляв: кремлівські ЗМІ вигадали епідемію хантавірусу в ЗСУ – фахівці спростували цю дезінформацію і пояснили реальну картину захворюваності в країні.