Кожен п’ятий інфікований – медик. Що українські лікарі роблять не так?

За даними міністра охорони здоров’я Максима Степанова, станом на вчора, 16 квітня, в Україні коронавірусною інфекцією заразилися 788 медпрацівників. Найбільше – у Чернівецькій області. Там станом на 17 квітня вже підтверджено зараження 126 працівників медзакладів.

За даними МОЗ, останній тиждень щодоби інфікуються близько сотні медпрацівників. «Зараз майже 20% від загальної кількості інфікованих у країні - лікарі! В Італії, навіть після пікового навантаження на медичну систему, відсоток лікарів серед загальної кількості хворих менший удвічі, в Німеччині - у 20 разів», - визнала у коментарі «Главкому» народний депутат від «Голосу», член парламентського комітету з питань охорони здоров’я, ексзаступник міністра охорони здоров’я (за часів Уляни Супрун) Ольга Стефанишина.

У ООН інші дані: в організації стверджують, що відсоток медиків, які підхопили Covid-19, у загальному числі хворих в Італії, сягає 20%.

В Іспанії, за офіційними даними, на піку епідемії ця частка складала 15%  – там регулярне тестування медпрацівників здійснювалося не з початку спалаху.

Разом із тим, у місті-державі Сингапур, де тестування широко застосовується серед пацієнтів із підозрою на коронавірус, а медперсонал регулярно перевіряється, на піку спалаху фіксувалося лише 2-3 нові випадки зараження серед лікарів на добу.

У Південній Кореї частка лікарів, які заразилися корона вірусом, становить 1% від загальної кількості хворих.

 «Главком» з допомогою фахівців розбирався у причинах такої ситуації.

Незахищеність

Питання захисту є критично важливим, у першу чергу, через те, що навколо лікарів значна концентрація вірусу. Річ у тім, що після зараження людини, всередині організму на клітковому рівні вірус починає активну реплікацію – самовідтворення. Відтак, у повітрі, що видихає хворий, слизі, який вивільнюється під час кашлю чи чихання, концентрація вірусу достатня, щоб заразити оточуючих. Медперсонал постійно має справу з такими хворими.

Отже, ключовий чинник – незабезпеченість лікарень. «Лікарі не були  забезпечені засобами захисту на самому початку спалаху. В Києві ситуація була трохи краща, а в областях лікарні не мали нічого», - робить висновок у розмові з «Главкомом» епідеміолог, завідувачка відділом вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Алла Мироненко.

«Жодна область до епідемії не готова, а лікарі по всій країні забезпечені засобами захисту менше ніж на 60%. В окремих лікарнях немає майже нічого, дефіцит — понад 90%. Щоб протягнути місяць, лікарням бракує мільйон костюмів біозахисту, півмільйона респіраторів, і півмільйона ізоляційних халатів. І це ще не все», - поділилась абсолютними цифрами з «Главкомом» нардеп Ольга Стефанишина.

Саме тому не всі лікарі готові ризикувати власним життям. Так, лікарі інфекційного відділення житомирської лікарні №1 та весь молодший медичний персонал Запорізької обласної інфекційної лікарні, аби добитися забезпечення засобами захисту, були змушені піти на радикальні кроки: написали заяви на звільнення.

Заради справедливості визнаємо: проблема із відсутністю захисту для медперсоналу торкнулась не лише України. Так, працівники однієї з лікарень Франції, наприклад, позивалися до уряду через те, що він своєчасно не розпорядився сформувати запаси масок.

Відсутність правил

Теоретично особливих правил поведінки для медперсоналу у період пандемії виписувати не було потрібно – процедура безпечного огляду пацієнтів відпрацьована роками. За словами Алли Мироненко, якщо пацієнт із підозрою на Covid-19 викликав «швидку допомогу», то лікарі його повезуть в одну із тих лікарень, яка займається саме такими випадками. Там медперсонал має відповідний захист: халат, маска, окуляри, шапочки на голові, рукавички. Зазвичай, захисні комбінезони працівники стаціонару інфекційних відділень не одягають.

Ті ж лікарі, які приймають хворих в амбулаторії, мають бути вдягнені так само: халат, маска, окуляри, шапочки на голові, рукавички. «Якщо лабораторне тестування ще не встигли провести, будь-який пацієнт під час пандемії має розглядатися як інфікований», - зазначає Мироненко.

Однак на практиці все інакше. «До кожного пацієнта виходити у масці і окулярах не вийде – це нереально, не вистачить ані костюмів, ані масок. Якщо є підозра – так, потрібно це все вдягати», - зазначив інфекціоніст, колишній позаштатний радник МОЗ Сергій Крамарєв.

Фахівець переконаний: виписувати і затверджувати такі правила потрібно. «На рівні епідеміологів потрібно розробляти правила поведінки лікарів саме зараз – коли закінчується сезон грипу, респіраторних захворювань. Тому, на мою думку, будь-яка людина із симптомами респіраторної хвороби має розглядатися як потенційно інфікована корона вірусом», - додав він.

Дефіцит тестів

Як писав «Главком» у низці матеріалів, одним із ключових факторів для ефективного стримування поширення коронавірусної хвороби та зниження летальності є тестування медпрацівників та усіх пацієнтів, щодо яких є найменша підозра у зараженні.

В Україні ж досі немає систематичного тестування на наявність коронавірусу у лікарів. Сьогодні міністр повідомив, що відомство лише розглядає можливістьтестувати всіх медпрацівників, які працюють із хворими на Covid-19. Алгоритм тестування медиків, уточнив міністр, зараз не відрізняється від алгоритму тестування решти пацієнтів. «При появі відповідних симптомів захворювання на коронавірус, це підвищення температури, сухий кашель, решта симптомів, медичному працівнику одразу робиться тест на коронавірус. Але в зв'язку з суттєвим збільшенням кількості хворих медичних працівників наразі ми розглядаємо можливість проведення тестувань один раз на п’ять днів всім медичним працівникам, які працюють із Covid-19», – сказав Степанов.

Халатність лікарів

Водночас відомий столичний лікар, який нині займає одну з адміністративних посад у столичній медицині у розмові з «Главкомом» зауважив, що однією з причин широкого інфікування медиків є те, що вони самі розносять внутрішньолікарняну інфекцію. Така проблема є не лише в Україні – вона  міжнародна, однак в Україні ніхто не приділяє цій проблемі уваги. «У нас деякі медпрацівники займаються бравадою – мовляв, я відпрацював 40 років інфекціоністом, і жодна болячка мене не взяла. Covid-19 – це новий виклик. І якщо медпрацівник не помив руки чи якось халатно поставився до дезінфекції,  він може інфікуватися. А для фахівців у віці це особливо ризиковано», - зазначив співрозмовник.

Експерт також додав, що в Україні, якщо лікар схибив, його карають. В Ізраїлі ж, наприклад, інший підхід: ретельний аналіз ситуації, обговорення всередині колективу, під час якого лікарі пропонують свої варіанти  уникнення подібної ситуації у майбутньому.

«Не всі лікарі до кінця усвідомлюють небезпеку цього захворювання, нехтуючи правилами захисту при огляді пацієнтів», - погоджується  Сергій Крамарєв. Власне, на думку медика, неусвідомлення частиною лікарів істинної небезпеки можна поставити на один рівень із проблемою незабезпеченості засобами медзахисту.

Важливі дрібниці

Значно знизити ризики інфікування лікарів могли б такі дрібниці, як сенсорні крани та дозатори із милом та дезінфікувальним розчином. «На жаль, на це бракує коштів. До того ж, головні лікарі нехтують такими речами», - визнає джерело у медичному департаменті КМДА.

Водночас епідеміолог Алла Мироненко вважає, що встановлення сенсорних кранів та дозаторів особливо не вплинуло б на ситуацію з інфікуванням . «Після миття руки обробляються дезінфектантом. Сенсорний дозатор навряд є доцільним, адже після натискання на несенсорний руки всеодно обробляються. Подекуди встановлені спеціальні хірургічні крани, які відкриваються ліктями», - зазначила Мироненко.

На думку нардепа Ольги Стефанишиної, важливими є й інші нюанси – наприклад, лише забезпечити медперсонал засобами захисту недостатньо. «Важливо провести навчання, щоб лікарі у всіх лікарнях знали, як цими костюмами користуватися, а також як поводитися з хворими, як сортувати пацієнтів тощо», - зазначила вона.

Втім, є й інші причини, з яких медперсонал масово заражається на корона вірусну хворобу. Так, в Івано-Франківській області, де станом на 15 квітня вже було зареєстровано 46 випадків коронавірусу серед медиків, звинувачують у всьому нещирих пацієнтів. Як розказав в інтерв’ю «Главкому» начальник департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Володимир Чемний, на перших етапах епідемії коронавірусу хворі, які звернулися по медичну допомогу, не зізнавалися, що перетнули кордон, приїхали з іншої країни. Окрім того, перші хворі на коронавірус зверталися до лікарні з іншою патологією. А тоді ще ніхто й не думав особливо захищатися.

Наталія Сокирчук, «Главком»