Найвищий показник смертності в Україні. Як Івано-Франківщина бореться з Covid-19
Інтерв’ю з головою обласного департаменту охорони здоров’я Володимиром Чемним
Івано-Франківська область – перша в Україні за кількістю померлих від Covid-19 і третя за кількістю хворих. Число заражених за добу збільшилося на 32 і становить 332 хворих. З них померли 26 людей!
Минулого тижня на Івано-Франківщині працювала комісія з Міністерства охорони здоров’я на чолі із заступницею міністра Іриною Микичак. Вона з’ясовувала причини складної ситуації.
Як повідомляють у облдержадміністрації, в регіоні проведено майже 800 тестів, близько 40% яких виявилися позитивними. Це чи не найвищий показник в Україні. Про причини великої кількості хворих і смертності від коронавірусу, ефективність лікування, схваленого МОЗ, та спроможність місцевих лабораторій в інтерв’ю «Главкому» розповів начальник Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Володимир Чемний.
Ще 20 березня на Івано-Франківщині було зафіксовано всього кілька випадків захворювання на Covid-19, а вже за три тижні область входить у трійку з найбільшою кількістю хворих і передує за кількістю померлих. Як це можна пояснити? Чому заходи карантину не допомогли зупинити поширення інфекції?
Не можу сказати, чому карантинні заходи (не допомогли), адже це комплексне завдання. Якщо мова про Департамент охорони здоров’я, то ми стараємося займатися тільки медичним забезпеченням і наданням кваліфікованої медичної допомоги. На даний момент у нас розгорнуто 11 опорних закладів, де надається висококваліфікована медична допомога хворим на Covid-19. Дійсно, зараз у нас в порівнянні з іншими областями найбільша кількість хворих, але ми не приховуємо жоден результат (тестування). Ви знаєте, що у нас працювала комісія МОЗ України. Члени комісії їздили до районів, де є найбільш підвищена кількість тих, хто захворів. Вони переглядали історії хвороби хворих, дивилися за практикою надання медичної допомоги. Не виявили суттєвих помилок у наданні медичної допомоги.
То в чому ж причина високого рівня смертності (майже 10%), чи з’ясувала комісія? Які поради того як покращити ситуацію вони вам дали?
Окрім того, наша область передує і за кількістю тих, кого обстежили. Я кажу про пацієнтів з підозрою на Covid-19. Враховуючи, що практично усіх пацієнтів, які шпиталізуються до наших закладів охорони здоров’я (мова про пацієнтів з симптомами коронавірусної хвороби) обстежуємо, то і маємо найбільшу кількість виявлених. Можливо, у цьому пояснення. Всього маємо 716 результатів тестувань пацієнтів (станом на вечір 13 квітня). Я не розумію, чому в інших областях значно менше, потрібно переглядати їхню статистику. Але я пов’язую з тим, що, можливо, в інших областях менше обстежують і менше виявляють.
Нещодавно було змінено алгоритм тестувань. Тепер дослідження роблять усім особам з пневмонією. Наскільки зросло навантаження на лабораторії, скільки ПЛР-тестів на день вони здатні робити?
У нас нині працюють три лабораторії. Цілодобово. Одна з них у дві зміни. Мова про Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України. Є також лабораторія обласного Центру СНІДу і вже другий день працює як лабораторія обласної клінічної лікарні. Вони за день можуть давати приблизно 80 результатів.
Це максимум? Наскільки за потреби можете збільшити кількість тестувань?
Є потенціал для збільшення. За інформацією головного санітарного лікаря нашої області ми можемо досягнути до показника у 100 результатів на день.
Чи залучали до роботи приватні лабораторії, наскільки вони здатні допомогти?
Ми вивчали це питання. Наскільки нам відомо, в одній з приватних лабораторій є можливості ПЛР-діагностики, але нам потрібні документи з МОЗ, які підтверджуватимуть право цієї лабораторії проводити таке тестування.
На початку епідемії головною причиною розповсюдження вірусу в Україні називали громадян, які повернулися з-за кордону. Це досі головна причина, чи вже триває внутрішнє інфікування?
Все-таки головним у зростанні захворювань є зовнішній чинник. 14 квітня ми очікуємо прибуття біля 20 наших заробітчан. Маємо їх зустріти, організувати обсерваційне відділення чи заклад для обсервації. До області продовжують приїжджати заробітчани зараз на свята. Більшість з тих хворих, яких виявляємо, – це приїжджі, або ті, хто заразився від приїжджих.
Коли українці тільки-но почали масово повертатися з-за кордону, усім, хто заїжджав, вимірювали температуру і, якщо вона була нормальна, відпускали. Цю систему дуже сильно критикували, оскільки вона не дає можливості точно встановити, чи хвора людина. Чи змінилася система пропуску людей на кордоні зараз?
Нічого не змінилося. Навпаки, температурний скринінг у нас проводиться більш ретельно. Коли зустрічають в Україні автобус, працює медик, який вимірює людям температуру. Міряють людям температуру і при посадці в автобус. Окрім того, у нас є блокпости на межі з іншими областями. І там теж працює температурний скринінг. Відомо, що не всі заробітчани приїжджають автобусами. Часто вони перетинають кордон на своїх власних автомобілях. Якраз на цих блокпостах їм повторно вимірюють температуру.
В інтерв’ю «Главкому» заступниця директора департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук нарікала на те, що заробітчани часто обманюють прикордонників і медиків, збивають собі температуру перед проходженням кордону. Як з цим бути?
Нам також відомі такі факти: коли температуру міряють на кордоні і вона виявляється в межах норми. Відповідно, їх пропускають через кордон і вони прибувають до свого місця проживання. Національна поліція збирає їхні дані, передають сімейним лікарям. Ці лікарі на місцях, маючи адреси і прізвища цих людей, намагаються двічі на день перевіряти їхній стан здоров’я, контролювати температуру тіла в телефонному режимі.
Скільки заробітчан до закриття кордонів повернулося, зокрема, до Івано-Франківської області?
Ми орієнтуємося на цифру більшу за 10 тисяч людей.
Чи всі ці люди перебували на обсервації?
Наша тактика визначена нормативними документами Міністерства охорони здоров’я. Якщо під час температурного скринінгу не виявилося підвищення температури, то є відповідна анкета, заповнюючи яку, мешканець області зобов’язується бути у самоізоляції. Контроль за цим відбувається протягом інкубаційного періоду, тобто не менше двох тижнів. Якщо протягом цього часу не виявилося підвищення температури, інших симптомів, тоді сімейний лікар ухвалює рішення щодо призупинення заходів щодо самоізоляції. Потім людина прямує до сімейного лікаря на кінцевий огляд. В разі, якщо протягом інкубаційного періоду виявлено хоча би один симптом, характерних для Covid-19, тобто підвищення температури, сухий кашель чи утруднене дихання, робиться експрес-тестування. У разі його негативного результату ми продовжуємо спостерігати за пацієнтом. І за деякий час в разі, якщо симптоми не припиняються, ми беремо аналіз для ПЛР-тесту і вирішуємо питання про шпиталізацію.
Яка ситуація в Івано-Франківському пологовому будинку, де було виявлено кілька інфікованих породіль?
Станом на сьогодні у нас є сім жінок, у яких за допомогою ПЛР-тестів було підтверджено Covid-19. З них три уже народили. Всі ці жінки нині перебувають в окремому обсерваційному відділенні, воно відокремлене від інших. Це відділення має окремий вхід, тобто зроблено все так, щоб не перетиналися потоки вагітних і вагітних хворих. Також медперсонал, який працює з хворими не перетинається з медперсоналом, який працює з іншими жінками в іншому відділенні. Станом на ранок понеділка жодна з хворих жінок не потребувала підключення до кисневого апарату, або до апарату штучної вентиляції легень. Стан жінок задовільний.
Чи інфікувалися малюки Covid-19?
Дітей, які народилися у цих жінок, провели ПЛР-тестування. Результати негативні.
Скільки медпрацівників в області захворіло?
Позитивні результати тестувань у 46 випадків.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко в одному з інтерв’ю сказав, що головними проблемами у регіонах є недотримання лікарями правил захисту. Відсутнє розмежування потоків різних хворих. У вас в області є такі проблеми?
Я би по-іншому цю причину визначив. Головне — правильно зібрати анамнез. Основні і перші випадки — це випадки інфікування медичних працівників через те, що пацієнти, які захворіли, не повністю розповідали, де вони перебували і звідки вони приїхали. Переважно перші інфіковані медичні працівники отримали захворювання від приїжджих з-за кордону. У нас ще на початках масових захворювань практично в кожній лікарні проводились навчання з медичними працівниками, з лікарями приймальних відділень, жіночої консультації. Рекомендували керівникам закладів виокремити в кожному лікувальному закладі окреме приміщення чи відділення для прийому хворих з підозрою на Covid-19.
Віктор Ляшко каже саме про те, що попри відсутність діагнозу, усіх пацієнтів із самого початку слід сприймати як потенційно інфікованих і відповідно поводитися, захищатися…
Справа в тому, що на перших етапах (епідемії) ті хворі, які звернулися по медичну допомогу, не зізнавалися, що перетнули кордон, приїхали з іншої країни. Окрім того, перші хворі на коронавірус зверталися до лікарні з іншою патологією. Якби хворий звертався зі скаргами на температуру, сухий кашель, утруднене дихання, можливо, була б настороженість. А так, люди зверталися з іншим. Скажімо, одна з хворих сказала, що в неї болить вухо, її оглянув лор. Після того, як почали лікувати отит, виявилося, що вона прибула з-за кордону. Тоді вже її ізолювали в інше відділення. Були й інші подібні випадки. От після того, як жінка зізналася, що вона нещодавно приїхала з іншої країни, ми почали у всіх приймальних відділеннях приймати практично всіх хворих, які прибули з-за кордону, незалежно від симптомів, у костюмах біозахисту.
Ви говорили, що в області 11 лікарень готових приймати хворих на Covid-19. Про яку кількість ліжкомісць іде мова?
Ми визначали опорними заклади насамперед ті, які мають інфекційні відділення. У них є 415 ліжкомісць, але якщо їх розгорнути як монолікарні (тобто зробити з багатопрофільних лікарень монолікарні винятково для хворих з Covid-19), то ми можемо розгорнути до 2000 ліжкомісць.
В Україні з’явився протокол лікування Covid-19. Які ліки з тих, які містяться у протоколі, вже є у вашій області?
На цей момент з того протоколу, який нам надійшов, у нас є «Плаквеніл» (гідроксихлорохін — синтетичний антипротозойний препарат та протиревматичний препарат. Зараз є експерементальним препаратом для лікування Covid-19 – «Главком»). Це рекомендований препарат для лікування пацієнтів середньої і важкої стадій захворювання.
Чи є ремдесивір?
Немає поки що. Чекаємо на цей препарат, на централізовані надходження.
А чим зараз лікуєте?
Проводиться симптоматичне лікування відповідно до протоколу з наказу 762 від 2-го квітня 2020-го року. Так чи інакше, протокол і тактику лікування щодо кожного конкретного хворого визначає сам лікар. Все індивідуально, залежно від стану хворого чи є у нього ускладнення, супутні захворювання тощо. Не завжди і «Плаквеніл» використовуємо, адже ці ліки мають побічні дії.
Лікарі у багатьох лікарнях нарікають на невеликий запас засобів індивідуального захисту. У лікарнях Івано-Франківщини які запаси масок, рукавичок, захисних халатів?
Справді, на початках у нас не було в наявності засобів індивідуального захисту в тій кількості, яка необхідна. І ми бачили, що потреба в них зростає. Тоді керівництво області зібрало всіх керівників швейних об’єднань, інших організацій, які можуть на місці допомогти нам. Вони почали шити. Окрім того, нам також почала надходити гуманітарна допомога, проводяться централізовані закупівлі з МОЗ. На сьогодні в залежності від кількості хворих у різних закладах охорони здоров’я середня забезпеченість – два тижні. Кожного тижня нам надходить певна кількість засобів індивідуального захисту, тобто відбуваються регулярні постачання.
Чого найбільше бракує?
Коли приходить комплект, у ньому є все: рукавички, маски, костюми, бахіли, шапочки, щитки або окуляри. Звичайна маска використовується тільки три години, тобто на зміну медпрацівнику треба не менше 6 масок. Можливо, потреба більша у масках.
У вас, як і у всій Україні, обмежені перевезення. Яким чином лікарі добираються до місць роботи, як організовано цей процес?
Організація перевезень у нас в кожному закладі визначається керівником закладу. Є заклади, які мають свій транспорт. Є заклади, які внесли корективи у роботу самого закладу, і там працюють лікарі і середній медперсонал позмінно, вахтовим методом — тиждень працюють, а два тижні вдома, щоб не добиралися медики кожного дня.
У місті Івано-Франківськ міський голова визначив певну кількість маршрутів, які відповідно курсують містом, забирають всіх медичних працівників і доставляють до місця роботи. А якщо треба добратися з районів, то медики з тих населених пунктів пишуть заяви у сільські ради, у кожній амбулаторії є транспорт, який довозить їх до місця роботи.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0