Новий метод протезування. Мінохорони здоров’я вивчає, чи можна його запровадити в Україні
Остеоінтеграційне протезування застосовують у випадках високих ампутацій ніг та рук
Міністерство охорони здоров’я України створило робочу групу для вивчення можливостей застосування остеоінтеграційного протезування у вітчизняних клініках. Про це повідомив «Главкому» директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка.
«Остеоінтеграційне протезування – метод новий та неоднозначний, на думку різних профільних експертів не лише з України, а й з інших країн, тому він потребує додаткового вивчення, – пояснив Василь Стрілка. – Потрібні об’єктивні, науково обґрунтовані факти як щодо процесу лікування, так і щодо післяопераційного тривалого періоду реабілітації».
У Британії, Канаді та США тривалий час військовим з травмами, отриманими під час воєнних кампаній в Іраку та Афганістані, забороняли робити такі операції за державною програмою медичних гарантій, зауважує Василь Стрілка. Лише кілька років тому дозволили, утім зі значними обмеженнями щодо того, хто може претендувати на таке втручання, каже чиновник.
Водночас нині у світі близько 30 країн практикують остеоінтеграційне протезування, зокрема, Німеччина, Канада, США, Австралія, Нідерланди, Швеція та інші.
Попри те, що МОЗ не розробив протокол щодо застосування цього методу, в Україні з 2023 року теж проводять операції з остеоінтеграційного протезування за участі іноземних фахівців. Так, з тих даних, які потрапили у медіа, відомо щонайменше про 4 так операції: три було проведено у Національному реабілітаційному центрі «Незламні» у Львові, щонайменше ще одну – у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Пирогова.
Остеоінтегрований протез покращує мобільність, пропріоцепцію, тобто можливість сприйняття власного тіла відповідно до його положення у просторі, положень голови, тулуба і кінцівок одне відносно одного, а також їхньої зміни у русі – відчуття тяжкості, напруги, сили та швидкості. Пацієнти мають кращий фізичний контроль над своєю кінцівкою та протезом порівняно з тими, хто використовує традиційний протез із приймальною гільзою. Врешті, для військових, які втратили ноги, цей метод дає шанс бути надалі мобільним, не залишитися на візку.
Попри відчутні переваги, метод остеоінтеграції має обмежене застосування, підкреслюють у МОЗ. Так, він протипоказаний пораненим, які старші за 65 років та молодші 22 років. Логічно, що людям, хворим на остеопороз чи супутні хвороби, пов’язані з крихкістю кісток, така операція теж протипоказана. Так само не можна її проводити тим, хто має цукровий діабет, захворювання периферичних судин, проблеми шкіри на ампутованій кінцівці. Має значення і вага пацієнта: якщо понад 100 кілограмів, потрібно схуднути і надалі не набирати вагу.
За словами Василя Стрілки, дуже важливо підготувати кістку до імплантації, адже через запальний процес може статися відторгнення імпланту. Кістка, в яку вживлюватимуть металевий стрижень, повинна бути в ідеальному стані.
Читайте також:
- «Черги для військових на протезування немає». Як держава допомагає тим, хто втратив кінцівки
- Втратив три кінцівки і вижив. Історія добровольця ЗСУ, який здивував навіть лікарів
- Антон Смецький – хореограф, який втратив ногу і повернувся на фронт. Останнє інтерв'ю
- Як спілкуватись з пораненими воїнами, аби не завдати їм болю