Тіло плюс високі технології. Чи дозволить МОЗ новий метод протезування?

Сучасна медицина намагається допомогти людям, які майже повністю втратили руку чи ногу. Мова про випадки, коли «традиційне» протезування неможливе. Схоже, остеоінтеграційне протезування, яке полягає у тому, що металевий імплант вживлюють безпосередньо у залишок кістки пацієнта, а вже потім на нього «вкручують» біонічний протез, дає шанс таким пацієнтам.

Найбільші надії на цей метод покладають важкопоранені військові, які втратили ноги, він дозволятиме людині залишитися відносно мобільною, ходити, а не їздити на візку. 

В Україні від минулого року уже проводять операції з остеоінтеграційного протезування. Їх роблять за участю закордонних фахівцівв, які мають такий досвід. Але проводять ці операції, так би мовити, на свій страх та ризик, адже медичних протоколів із застосування цього методу в Україні немає. Це підтвердив нещодавно в інтерв’ю «Главкому» заступник міністра соціальної політики Назар Танасишин.

Але Міністерство охорони здоров’я вже розпочинає підготовку до запровадження остеоінтеграційного протезування.

Як повідомив «Главкому» директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка, у червні вийшов відповідний наказ, вже створено робочу групу для вивчення застосування цього методу. 

Чому такі перестороги? І який позитивний досвід цього методу протезування вже є в Україні?

Ризики та переваги остеоінтеграції

«Остеоінтеграційне протезування – метод новий та неоднозначний, на думку різних профільних експертів не лише з України, а й з інших країн, тому він потребує додаткового вивчення, – пояснює Василь Стрілка. – Потрібні об’єктивні, науково обґрунтовані факти як щодо процесу лікування, так і щодо післяопераційного тривалого періоду реабілітації».

Найпершу остеоінтеграцію провів шведський професор Пер-Інгвар Бранемарк у 1990 році. Його пацієнтом стала людина із подвійною ампутацією нижніх кінцівок на рівні стегна. За ці роки галузь прогресувала, і у світі існує кілька різних методик остеоінтеграційного протезування. Відрізняються вони способом вживлення імпланта у кістку.

У Британії, Канаді та США тривалий час військовим з травмами, отриманими під час воєнних кампаній в Іраку та Афганістані, забороняли робити такі операції за державною програмою медичних гарантій, зауважує Василь Стрілка. Лише кілька років тому дозволили, утім зі значними обмеженнями щодо того, хто може претендувати на таке втручання, каже чиновник.

Нині у світі близько 30 країн практикують остеоінтеграційне протезування, зокрема, Німеччина, Канада, США, Австралія, Нідерланди, Швеція та інші. Водночас, принаймні за даними, які МОЗ надав на запит «Главкома», лише приблизно 2 тисячі людей у світі отримали протезування у такий спосіб.

Попри відчутні переваги, метод остеоінтеграції має обмежене застосування, підкреслюють у МОЗ. Так, він протипоказаний пораненим, які старші за 65 років та молодші 22 років. Логічно, що людям, хворим на остеопороз чи супутні хвороби, пов’язані з крихкістю кісток, така операція теж протипоказана. Так само не можна її проводити тим, хто має цукровий діабет, захворювання периферичних судин, проблеми шкіри на ампутованій кінцівці. Має значення і вага пацієнта: якщо понад 100 кілограмів, потрібно схуднути і надалі не набирати вагу.

За словами Василя Стрілки, дуже важливо підготувати кістку до імплантації, адже через запальний процес може статися відторгнення імпланта. Кістка, в яку вживлюватимуть металевий стрижень, повинна бути в ідеальному стані.

Саме через такі ризики, перш ніж запроваджувати новий метод протезування на державному рівні, МОЗ зобов’язаний спочатку детально вивчити та зважити всі «за» та «проти».

Водночас переваги остеоінтеграційного протезування вражають.

«Остеоінтегрований протез покращує мобільність, пропріоцепцію, тобто можливість сприйняття власного тіла відповідно до його положення у просторі, положень голови, тулуба і кінцівок одне відносно одного, а також їхньої зміни у русі – відчуття тяжкості, напруги, сили та швидкості. Пацієнти мають кращий фізичний контроль над своєю кінцівкою та протезом порівняно з тими, хто використовує традиційний протез із приймальною гільзою. Прямий зв’язок між протезом і власною кісткою пацієнта забезпечує чудову стабільність, міцність і передачу енергії», – пояснює Ольга Щеглюк, медик військового шпиталю, яка працює у відділенні реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками.

Важливо, що при остеоінтегарційному протезуванні використовують біонічний протез. Він незрівнянно чутливіший, ніж традиційний. Людина стає більш мобільною та функціональною, а тому зменшуються незручності у побуті. Завдяки біонічному протезуванню можна куховарити, робити зачіску, зав’язувати шнурки, друкувати текст на комп’ютері, а якщо це протез нижньої кінцівки, то, як стверджують, можна навіть відчувати поверхню ґрунту.

Протягом кількох місяців військовому доводиться навчатися управляти біонічною рукою чи ногою, щоб набути нових навичок та відновлювати старі. Знадобиться наполегливість військового та професійна допомога спеціаліста з ментального здоров'я, а також психологів.

Були навіть випадки, коли через кілька місяців після втрати кінцівки боєць повертався на війну вже з біонічним протезом. Зокрема, відомий хореограф та танцюрист Антон Смецький, про якого писав «Главком», після протезування у Львові повернувся на фронт і продовжував працювати там інструктором саперів. На жаль, у червні 2024 року Антон загинув на Донбасі.

«Піонери» остеоінтеграції в Україні

В Україні вперше випробували метод остеоінтеграції навесні 2023 року у Львові, у Національному реабілітаційному центрі «Незламні».

Новий напрям українським лікарям допоміг опанувати австралійський ортопед-травматолог Муньєд Аль Мудеріс. Першим пацієнтом став ветеран російсько-української війни, капітан ЗСУ, 56-річний Ігор Крупнов.

Минулого року такий спосіб протезування пройшли у центрі «Незламні» ще двоє поранених військових.

Першим пацієнтом з остеоінтеграції став капітан ЗСУ, 56-річний Ігор Крупнов

фото з відкритих джерел

Відтак навесні 2023 року ортопед Муньєд Аль Мудеріс, якого називають одним з провідних спеціалістів у світі, консультував ще одну групу українських лікарів, що взялися за остеоінтеграційну операцію у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Пирогова.

Операцію для остеоінтеграційного протезування також у 2023 році провели на базі Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова

фото з відкритих джерел

Тим часом десятки військових проходять операцію з остеоінтеграційного протезування за кордоном. Зазвичай якщо воїна оперували за кордоном, то протез ставлять в Україні.

Нещодавно медіа писали про нашого бійця з високо ампутованою кінцівкою, яку успішно прооперували в клініці Avimed у Польщі під керівництвом німецького професора Горсета Ашофа. Біонічний протез він отримав вже в Україні.

«Зараз захисник проходить реабілітацію, він дуже задоволений, відчуває себе повноцінним», – повідомила «Главкому» директорка Благодійного фонду «Інженерія здорового руху» Любов Григор’єва. Тепер фонд знову збирає кошти для наступного військового – операцію у Польщі заплановано на 9 вересня. Плануємо найближчим часом відправити на консультацію у Польщу ще кількох поранених з високою ампутацією, каже Григор’єва.

«До нас звертаються військові, яким потрібно остеоінтеграційне протезування, і вже є десятки таких людей. Ці операції дуже дорогі – потрібно 1,6 млн грн. Тому шукаємо кошти, щоб допомогти якомога більшому числу поранених, – розповіла директорка фонду. – Ми також аналізуємо, шукаємо, де у наших лікарнях можна буде робити остеоінтеграційне протезування. Думаю, найближчим часом і держава буде зацікавлена у таких операціях».

Наталка Прудка, для «Главкома»