Війна зістарила українців на 10-15 років – дослідження вчених Інституту геронтології
Воєнний стрес найперше вдарив по наших судинах
Війна прискорила старіння українців: у багатьох людей біологічний вік перевищує паспортний на 10-15 років. Таких висновків дійшли науковці Інституту геронтології імені Дмитра Чеботарьова НАНМ України після низки досліджень, проведених під час повномасштабного вторгнення. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла завідувачка відділу фармакотерапії вік-залежних захворювань цього інституту, доктор медичних наук Валентина Чижова.
Так, перші спостереження фахівці почали одразу після деокупації Київщини навесні 2022 року. Згодом вони досліджували стан поранених військових, які проходили реабілітацію, а також мешканців деокупованих громад. Найдовше комплексне дослідження триває у Бишівській громаді на Київщині: упродовж 2024 року вчені двічі на місяць приїздили туди, обстежували місцевих жителів віком від 30 років і продовжують цю роботу зараз.
Валентина Чижова каже, що результати виявилися тривожними.
«Виявилося, що люди, які не брали участі в бойових діях, а лише пережили негативний психоемоційний досвід під час окупації Київщини, мають таке саме прискорене, передчасне старіння, як і військові, які отримали струс мозку через мінно-вибухову травму під час бойових дій, – вони в середньому на 10-13 років старші за свій паспортний вік», – пояснює науковиця.
Дослідження насамперед зосередили на ментальному здоров’ї та роботі серцево-судинної системи. Медики оцінювали рівень тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу, а також проводили клінічні обстеження судин і перевіряли основні фактори ризику серцево-судинних захворювань.
«У фокусі нашої уваги було передовсім ментальне здоров’я, психосоматика, отож як клініцисти ми почали зі шкали оцінки тривоги і депресії та ПТСР. І також проводили клінічні обстеження серцево-судинної системи із визначенням віку судин та їх функціонального стану, проводили скринінг основних факторів ризику – артеріальної гіпертензії, надлишкової ваги і ожиріння, хронічної хвороби нирок, цукрового діабету 2 типу та переддіабетичних станів», – каже Валентина Чижова.
За словами дослідниці, від воєнного стресу страждає насамперед судинна система. Порушення роботи ендотелію – внутрішнього шару судин – фіксують у більшості обстежених.
«У Бишеві, провівши УЗД судин, ми виявили майже у 80% людей порушення функції ендотелію. Ймовірно, у когось це було і до війни, але воєнний стрес додав навантаження», – каже фахівчиня.
Також медики виявили інші проблеми зі здоров’ям: більш ніж у 40% пацієнтів зафіксували зниження функціональної активності нирок, а частина людей мала ознаки переддіабету або діабету.
Окрему увагу вчені приділили військовим, які проходили лікування після поранень. У багатьох із них зафіксували тривожно-депресивні розлади та ознаки прискореного старіння.
«Ми фіксували, що серед постраждалих від мінно-вибухової травми частота тривожно-депресивних розладів сягнула 66%. Військові з такими травмами старші у середньому на 10-15 років за свій паспортний вік», – розповідає Валентина Чижова.
Дослідження в Бишівській громаді триває: місцева влада та інститут підписали меморандум про співпрацю на п’ять років. Науковці планують спостерігати за змінами у стані здоров’я жителів і порівнювати їх із уже зібраними даними.
Нагадаємо, чотири роки повномасштабного вторгнення не лише змінили лінію фронту, а й докорінно перекроїли соціальну мапу України. Поєднання масової еміграції, болючих втрат на полі бою та стрімкого падіння народжуваності поставило державу перед найскладнішим викликом за всю історію незалежності. Нині Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у світі, де боротьба за людей стає не менш важливою, ніж боротьба за території.
Також і Україні за час повномасштабної війни щорічне скорочення населення в середньому становить близько 1 мільйона 150 тисяч осіб.