Четверті роковини великої війни. Як змінилася демографічна ситуація в Україні

Чотири роки повномасштабного вторгнення не лише змінили лінію фронту, а й докорінно перекроїли соціальну мапу України. Поєднання масової еміграції, болючих втрат на полі бою та стрімкого падіння народжуваності поставило державу перед найскладнішим викликом за всю історію незалежності. Нині Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у світі, де боротьба за людей стає не менш важливою, ніж боротьба за території. «Главком» проаналізував поточну ситуацію до четвертих роковин вторгнення.

Народжуваність в Україні

Директорка Інституту демографії Національної академії наук України Елла Лібанова в інтерв'ю CNN заявила, що народжуваність в Україні продовжує падати, а дедалі більше родин відкладають рішення поповнити родину. 

«Це катастрофа. Жодна країна не може існувати без людей. Навіть до війни щільність населення України була низькою і дуже нерівномірно розподіленою», – наголосила директорка Інституту демографії Національної академії наук України Елла Лібанова.

За її словами, від початку війни Україна втратила близько 10 млн осіб. Йдеться про загиблих, вимушених переселенців та мешканців окупованих територій.

За даними Національної академії наук України, рівень народжуваності в Україні впав нижче однієї дитини на жінку. Для порівняння, у країнах Європи цей показник становить близько 1,4, у США – 1,6.

Водночас близько шести мільйонів українців, переважно жінки та діти, залишаються за кордоном. Експерти попереджають, що чим довше триває війна, тим менш імовірним є їхнє повернення.

Темпи скорочення населення України

В Україні за час повномасштабної війни щорічне скорочення населення в середньому становить близько 1 млн 150 тис. осіб.

Заступник директора з наукової роботи Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олександр Гладун заявив: щороку в Україні народжувалося приблизно 185 тис. дітей, тоді як помирало близько 505 тис. людей. Таким чином, середньорічне природне скорочення населення становило близько 320 тис. осіб.

«До всього ми втрачаємо населення за рахунок втрати територій. Ці втрати ми, на жаль, не можемо достеменно оцінити, але частина наших людей залишається на окупованих територіях», – каже демограф.

Олександр Гладун також нагадав, що тенденція до зменшення чисельності населення в Україні триває з 1993 року. Повномасштабна війна лише надала цьому процесу нової специфіки та значно його посилила.

В Україні вимирають села

Україна може зіткнутися з появою величезних безлюдних територій. І йдеться не лише про знищені міста на лінії фронту, а й про цілі райони, де життя стане фактично неможливим через постійну загрозу з боку РФ. За словами заступника директора з наукової роботи Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олександра Гладуна, найбільш критична ситуація – вздовж майбутньої лінії розмежування або державного кордону з Росією. На думку демографа, проживання цивільних у 30-кілометровій зоні від фронту є недоцільним та небезпечним. 

Знелюднення величезних територій – це виклик не лише для демографії, а й для національної безпеки. «Порожні» землі важче контролювати та обороняти. Тому питання розселення людей та підтримки життя в прикордонних громадах стане одним із найскладніших завдань післявоєнного відновлення.

В Україні старішає населення

Україна входить до тридцяти країн світу з найстарішим населенням. Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін заявив, що майже 22% українців – люди віком 65 років і старше.

«Мінсоцполітики нині розвиває флагманський напрям «Активне довголіття», щоб люди старшого віку залишалися активними, здоровими та інтегрованими в життя громад», – додав міністр.

Демографічна криза в Україні: тенденції

Експерти вважають, що Україна вже понад 30 років живе в умовах стійкої демографічної кризи.  Провідна наукова співробітниця Інституту демографії НАН України Світлана Аксьонова в коментарі «Главкому» розповіла, що витоки проблеми сягають початку 1990-х, а всі роки незалежності об’єднує одна тенденція – природний спад населення.

«Увесь період незалежності характеризується природним убутком населення – смертність стабільно перевищує народжуваність. Це головна ознака демографічної кризи», – наголошує експертка.

Попри це, у країни був період «демографічного перепочинку» – у 2002–2012 роках. Тоді народжуваність поступово зростала, смертність падала, а середня тривалість життя підвищувалася. Але після 2013 року негативна динаміка повернулася.

Ситуацію різко погіршила пандемія Covid-19. «2020-2021 роки стали переломними – смертність різко зросла, а народжуваність продовжила знижуватися. І саме в такій демографічно складній ситуації країна вступила у повномасштабну війну», – зазначає демографиня.

Точних цифр нині немає через відсутність перепису, однак розрахункові дані фахівців свідчать: смертність у країні майже утричі більша за кількість народжень. 

Українці за кордоном

Із 2022 року Україна втратила 40% працездатного населення. Такі оцінки надали Національний банк та Міністерство економіки. Наразі близько 1,7 млн українців, які працювали до початку повномасштабного вторгнення, перебувають за кордоном. Це понад 10% довоєнного економічно активного населення. 

Україна наразі переживає глибоку демографічну кризу, яка супроводжується стрімким старінням населення. Частка громадян віком 65 років і старше зросла з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році досягла вже 22%.

Докторка економічних наук, професорка, директорка Інституту демографії та досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова заявила, що уряди європейських країн зацікавлені в тому, аби українці залишалися в їхніх державах. Адже вони інтегруються та працюють за кордоном. Ще одним чинником, чому країни ЄС зацікавлені в утриманні українців – це старіння Європи та природне скорочення населення.

Елла Лібанова додала, що на фактор повернення українських жінок додому впливає те, чи живуть вони з родиною та чи планують до них переїхати їхні чоловіки після відкриття кордонів. Елла Лібанова повідомила, що в Україні нині проживає від 28 до 30 млн людей.