«Басейн не мій, а сестри». Кандидатка на посаду судді Конституційного суду незграбно виправдалася за статки
Кандидатка на посаду судді виправдалася за басейн біля будинку та суттєва занижену вартість домогосподарства
Дорадча група експертів (ДГЕ) провела 5 березня співбесіди з п’ятьма кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України в рамках їхнього оцінювання за критерієм високих моральних якостей. Одна з кандидаток – членкиня Центральної виборчої комісії Кармаза Олександра Олександрівна, незграбно виправдалася за будинок під Києвом із басейном.
Зокрема, на питання про наявність на території її домогосподарства басейну Кармаза відповіла, що він належить її сестрі, земельна ділянка якої розташована поруч. Кандидатка на посаду судді КСУ заявила, що обидві земельні ділянки розташовані поруч.
Окрему увагу ДГЕ приділила вартості будинку Кармази, який розташований у с. Гнідин в Бориспільському районі Київської області. Вказана вартість будинку площею 256 кв.м. з усіма спорудами становить $8830, а разом із земельною ділянкою – $28700. У кандидатки на посаду судді поцікавилися, звідки узялися такі цифри, якщо схожі домоволодіння у цьому ж селі, навіть з меншою квадратурою коштують від $150 тис. і вище.
«Коли укладається договір дарування, потрібно здійснювати оцінку об’єкту, який дарується. Оскільки у мене не було знань і досвіду, я не знала, яку треба вартість було визначати. Я звернулася до суб’єкта оціночної діяльності, щоб він здійснив оцінку», – розповіла Кармаза.
Членкиня ДГЕ зазначила, що згідно із звітом від 18 серпня 2018 року аналогами для порівняння було вказано приміщення значно меншої площі у Бородянському районі Києва.
Нагадаємо, в рамках співбесіди один з кандидатів на посаду судді КСУ – Андрейчук Любомир Вікторович не зміг відповісти на питання про те, коли була прийнята Конституція України. На запитання про те, коли була прийнята Конституція України він назвав 1991 рік (Конституція України ухвалена 28 червня 1996 року).
До слова, одна з кандидаток на посаду судді КСУ, суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Тетяна Шинкар, «попалася» на використанні у своїй дисертації текстів інших авторів. На її думку, вчинок не є порушенням авторських прав – у відповідь члени ДГЕ наголосили, що у кандидатки «невірне тлумачення плагіату».