Covid-19: у «Медичних закупівлях» назвали найбільш дефіцитний товар
Малазійські виробники перестали справлятися з попитом на нітрилові рукавички
Генеральний директор державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов розповів про найбільший попит у «ковідних» закупівель.
В інтерв’ю «Главкому» Жумаділов зазначив, що сама дефіцитна позиція – нітрилові рукавички.
«Річ у тім, що вони в основному виробляються у Малайзії. Коли виник величезний світовий попит на цей товар, малазійські виробники перестали справлятися. Відповідно, це вплинуло на забезпечення нашого внутрішнього ринку цією продукцією. Імпортери досі мають суцільні проблеми з тим, щоб наситити внутрішній ринок», – пояснив він.
Крім того, Жумаділов розповів, які країни чи виробники опинилися у найбільшому виграші та у кого Україна закуповує найбільше «ковідних» товарів.
«Якщо говорити про кількість – це медичні маски, бо там лік іде на мільйони і навіть вже на десятки мільйонів одиниць. Якщо говорити про розмір сум закупівель – це захисний одяг. У контексті наших закупівель у найбільшому виграші щодо засобів індивідуального захисту – національні виробники», – зазначив він.
Жумаділов прокоментував ситуацію, коли у ЗМІ широко розповсюдилася історія про скандал із закупівлями комп’ютерних томографів (КТ). Коли стало відомо, що «Медичні закупівлі» хотіли закупити у російського постачальника китайські апарати замість американських.
«По-перше, ми зрештою виконали закупівлю у суворій відповідності до того технічного завдання, яке було оприлюднено у системі ProZorro. У межах процедури аналізу ринку ми дійсно отримали пропозицію ТОВ «АФС Медицинтехнік» щодо поставки КТ виробництва Philips. Запропонована ними продукція не відповідала медико-технічним вимогам, сформованим МОЗ України», – пояснив він.
За словами Жумаділова, вони повідомили про наявність такої пропозиції міністерству.
«Змін до медико-технічних вимог МОЗ не став вносити. Ми рухались до затвердження інших постачальників. Станом на сьогодні законтрактовані 136 комп’ютерних томографів таких виробників: General Electric, Canon, Siemens та Hitachi. Наразі ми очікуємо погодження МОЗ останнього значного господарського зобов’язання на 25 одиниць для того, щоби виконати цю програму на 100%. Перші КТ вже зараз поставляються у лікарні», – наголосив директор.
Також, Жумаділов прокоментував, хто саме міг бути організатором скандалу із закупівлями КТ.
«Зацікавленими у цій атаці були ті, хто хотів, щоб ми акцептували першу пропозицію (тобто ту, де запропоновані ціни були суттєво вищими за остаточні ціни у контрактах, — «Главком»). Чи це власне постачальники, чи це якісь інші сторонні особи, дотичні до цих питань, мені достеменно не відомо. Але це точно були люди, зацікавлені у тому, щоб ми якомога швидше та безумовно акцептували те, що було надано нам у першій пропозиції», – пояснив він.
Гендиректор також прокоментував скандал про закупівлю 200 апаратів ШВЛ, де говорять, що ДП закупила несертифіковані апарати.
«Це неправда. Всі апарати ШВЛ, всі медвироби такого класу сертифікуються. Перед тим, як прийняти товар, ми переконуємося у наявності сертифікату відповідності медичного виробу вимогам технічного регламенту. Крім того, вся інформація публікується на сторінці закупівлі на Prozorro — під час збору комерційних пропозицій постачальники публічно підтверджують відповідність пропозиції вимогам щодо заявленого товару. Договір, з усіма умовами закупівлі, так само є публічним на Prozorro. Це знову питання до вміння працювати з першоджерелами (тобто зайти на тендер, почитати всю документацію, знати і розуміти законодавство) та інформаційною гігієною», – резюмував він.
Нагадаємо, що у травні за гроші з Фонду боротьби з коронавірусом Кабінет міністрів погодив закупівлю 200 апаратів ШВЛ. На це з бюджету виділили 100 млн грн. Ще 2,4 млрд грн виділили на закупівлю масок, рукавичок, костюмів і окулярів. Головний розпорядних цих коштів – Міністерство охорони здоров’я.
Ще під час погодження документів, журналісти Bihus.Info отримали копії розрахунків, за підписом міністра Максима Степанова, в яких обґрунтовувалися заплановані витрати – ціни в них були завищені фактично на кожен товар із переліку. Але, оскільки витрачати напряму кошти МОЗ не може, одразу після затвердження бюджету ДП «Медичні закупівлі України» провело власний моніторинг ринку і вже на перших торгах почало «збивати» ціни МОЗ. Так, на першій партії ШВЛ, наприклад, держпідприємству вдалося зекономити 8 млн грн з 50.