Арсен Жумаділов: Держава не закуповує кисневі концентратори

3-го березня в Україні був зафіксований перший лабораторно підтверджений випадок Covid-19. В цей момент з’ясувалось, що країна абсолютно не готова до боротьби з новою епідемією. Спритні ділки на той момент вже спродали за кордон засоби індивідуального захисту. В результаті, ціна одноразової медичної маски, якщо її  вдавалось десь відшукати, складала до 20 грн, тоді як у допанемічні часи її вартість була біля 1 грн.

З тих часів минуло вже 9 місяців. Однак критика на адресу МОЗ щодо неналежної підготовки і  медичних закупівель не вщухає: то ми отримуємо велику партію ліків, які днем раніше Всесвітня організація охорони здоров’я визнала неефективними, то закуповуємо у величезній кількості апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ), які потім стоять нерозпакованими – як, наприклад, у Івано-Франківську. В той час медична система гостро потребує кисневих концентраторів, про які уряд не подумав, і тепер їх похапцем закуповують волонтери…

В інтерв’ю «Главкому» гендиректор державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов розповів про нинішній стан «ковідних» закупівель, назвав найдефіцитніший «коронавірусний» товар, а також розказав, який бізнес завдяки пандемії опинився у виграші.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв’ю «Главкому» анонсував закупівлю великої партії експрес-тестів. Що це за тести, чи отримає їх Україна?

Це експрес-тести на виявлення антигену до Covid-19. ДП «Медзакупівлі України» нещодавно отримало запит від МОЗ України щодо закупівлі 3 333 325 експрес-тестів. Ми здійснили аналіз ринку, надали інформацію МОЗ та 8 грудня отримали дозвіл на проведення тендеру. 10 грудня ми підписали договір з постачальником, який надав найбільш вигідну пропозицію, та опублікували на Prozorro: про закупівлю першої партії з 1,5 млн тестів. Поставити товар  планується до кінця року.

Трапилось кілька випадків, коли ВООЗ піддавала сумніву ефективність якихось ліків, і буквально в цей же період Україна отримувала велику партію саме цих препаратів. Наприклад, таке було з ремдесивіром, таке було із апаратами ШВЛ, які деінде стоять нерозпаковані, тоді як у лікувальних закладах бракує іншого обладнання:  кисневих концентраторів. Яким чином визначається, що держава закуповувати?

Предмети закупівлі визначає МОЗ: що саме і у якій кількості. Наше ДП дає відповідь на питання «як?». Зона нашої відповідальності — максимально прозора та конкурентна процедура закупівлі, у межах якої визначається постачальник, чия продукція повністю відповідає виписаним МОЗ вимогам.

Щодо ремдесивіру та ШВЛ: предмет та обсяги закупівель визначало МОЗ, і у нас не було підстав їх не закуповувати. Хочу сказати, що жоден уряд світу не знав, як реагувати на пандемію коронавірусу, не знав, як розгортатиметься ситуація. Тому я б не поспішав посипати голову попелом щодо визначення «ковідних» предметів закупівлі. Ніхто не знав, як і що робити правильно на той момент. Знову-таки, повертаючись до ремдесивіру, на момент закупівлі не було інформації щодо сумнівності його ефективності. Він є у протоколах лікування. 

Що з «ковідних» закупівель найважче дістати?

Є справді дефіцитна позиція – нітрилові рукавички. Річ у тім, що вони в основному виробляються у Малайзії. Коли виник величезний світовий попит на цей товар, малазійські виробники перестали справлятися. Відповідно, це вплинуло на забезпечення нашого внутрішнього ринку цією продукцією. Імпортери досі мають суцільні проблеми з тим, щоб наситити внутрішній ринок.

Якщо говорити про «ковідні» закупівлі, які країни чи виробники опинився у найбільшому виграші? У кого ми і чого найбільше закуповуємо?

Якщо говорити про кількість — це медичні маски, бо там лік іде на мільйони і навіть вже на десятки мільйонів одиниць. Якщо говорити про розмір сум закупівель — це захисний одяг. В контексті наших закупівель у найбільшому виграші щодо засобів індивідуального захисту — національні виробники.

У ЗМІ широко розповсюдилася історія про скандал із закупівлями комп’ютерних томографів (КТ). Вам там закидали, що ви хотіли закупити у російського постачальника китайські апарати замість американських. Врешті у кого закупили, за яку ціну і скільки томографів?

По-перше, ми зрештою виконали закупівлю у суворій відповідності до того технічного завдання, яке було оприлюднено в системі ProZorro. У межах процедури аналізу ринку ми дійсно отримали пропозицію ТОВ «АФС Медицинтехнік» щодо поставки КТ виробництва Philips. Запропонована ними продукція не відповідала медико-технічним вимогам, сформованим МОЗ України. Ми повідомили про наявність такої пропозиції міністерству. Змін до медико-технічних вимог МОЗ не став вносити. Ми рухались до затвердження інших постачальників. Станом на сьогодні законтрактовані 136 комп’ютерних томографів таких виробників: General Electric, Canon, Siemens та Hitachi. Наразі ми очікуємо погодження МОЗ останнього значного господарського зобов’язання на 25 одиниць для того, щоби виконати цю програму на 100%. Перші КТ вже зараз поставляються в лікарні.

У цьому випадку дуже важливим є фактор інформаційної гігієни. Я вдячний журналістам, які не поспішали пошируювати цей вкид.

Хто був організатором цієї медіаатаки?

Зацікавленими в цій атаці були ті, хто хотів, щоб ми акцептували першу пропозицію (тобто ту, де запропоновані ціни були суттєво вищими за остаточні ціни у контрактах, – «Главком»). Чи це власне постачальники, чи це якісь інші сторонні особи, дотичні до цих питань, мені достеменно не відомо. Але це точно були люди, зацікавлені в тому, щоб ми якомога швидше та безумовно акцептували те, що було надано нам в першій пропозиції.  

У соцмережах шириться ще одна історія: про закупівлю 200 апаратів ШВЛ. Вам закидають, що ДП закупила несертифіковані апарати. Прокоментуйте, будь ласка.

Це неправда. Всі апарати ШВЛ, всі медвироби такого класу сертифікуються. Перед тим, як прийняти товар, ми переконуємося у наявності сертифікату відповідності медичного виробу вимогам технічного регламенту. Крім того вся інформація публікується на сторінці закупівлі на Prozorro — під час збору комерційних пропозицій постачальники публічно підтверджують відповідність пропозиції вимогам щодо заявленого товару. Договір, з усіма умовами закупівлі, так само є публічним на Prozorro. Це знову питання до вміння працювати з першоджерелами (тобто зайти на тендер, почитати всю документацію, знати і розуміти законодавство) та інформаційною гігієною.

Розкажіть про закупівлі кисневих концентраторів: скільки купили для лікарень цього року і скільки ще у планах?

«Медичні закупівлі» не займається цими закупівлями – на закупівлю концентраторів була виділена субвенція в регіони, їх мали купувати на місцях.

За даними деяких ЗМІ, станом на жовтень було реалізовано всього 15% закупівель ліків, які були заплановані взагалі на весь 2020 рік. Чи це правда?

Ми дійсно розпочали закупівлі набагато пізніше, ніж планували. Були готові запустити закупівельні процедури в березні цього року, по факту розпочали їх в червні. Через незалежні від нас обставини вони були сповільнені орієнтовно десь на 3-4 місяці. Закупівельні процедури відбуваються не швидко, є чітко регламентовані законом строки, яких ми маємо неухильно дотримуватися, щоб вона завершилася успішно. У протилежних випадках такі закупівлі будуть оскаржені в адміністративному чи в судовому порядку, Станом на сьогодні із загального обсягу у 6 млрд грн, виділених на закупівлі в цьому році, ми завершили процедури на загальну суму в більш ніж 4 млрд, і буквально щодня ми завершуємо ще десятки процедур, за якими потім укладаємо договори. Деякі товари за укладеними договорами вже поставляються в країну. Проте, через затримку із процедурами, найбільші обсяги поставок очікуються в 1-2 кварталі 2021 року.

Це дуже прикро, що ми виходимо на пік в грудні. Якщо наступного року розпочнемо наші закупівлі все ж у березні, то відповідно, наш пік припаде на серпень, тобто будемо в тій ситуації, де ми сьогодні є, але не в грудні, а в серпні. Таким чином уже на вересень, жовтень, листопад, грудень припадатимуть не просто перші, а більша частина поставок. На жаль, цього року я не маю чим похвалитися в силу незалежних від ДП обставин.

У жовтні уряд виділив 100 млн грн для приватних лабораторій для проведення ПЛР-тестувань у приватних лабораторіях. З якими саме лабораторіями були укладені домовленості?

ДП «Медичні закупівлі» не займалося цією процедурою.

Якою була динаміка коронавіруних закупівель на початку року і зараз?

Насамперед, ми організували закупівлю захисту слизових оболонок для медичного персоналу: це медичні маски, респіратори, захист очей. Відповідну потребу МОЗ ми закрили дуже швидко, ще влітку, поставивши все в наші склади і потім організувавши розвезення по регіонах. Одночасно із цим проводили закупівлю захисного одягу.  Наші виробники протягом тривалого часу приводили свою продукцію у відповідність до вимог чинного законодавства. Навесні та влітку вони ще не були готові поставляти захисний одяг у суворій відповідності до наших вимог, восени ситуація вже нарешті була виправлена. Станом на зараз у нас буквально щотижня відбуваються значні поставки захисного одягу на наші склади та розвезення по регіонах.

Чи мала розвиток кримінальна справа, яка розпочалася проти вас за часів, коли міністром охорони здоровя був Ілля Ємець? Чим це все завершилося?

Немає руху, і якогось руху там бути не може. Формально справи відкривалися за фактом зловживань, але ми розуміємо, що в дійсності спрямовувалися проти мене. Ініціаторами були колишнє і чинне керівництво МОЗ. У кожній зі справ мене викликали на допити, мабуть, для того, щоб справити враження. Справили: гнітюче враження: наші податки на утримання правоохоронних органів можуть використовуватись для порожнього політичного тиску. Я дуже сподіваюся, що така практика як «справи про всяк випадок», в Україні буде відходити в небуття.

Наталія Сокирчук, «Главком»