Журналіст розповів про те, що керівник хору з Лаври нібито розбещував семінариста
Архімандрит московської церкви Роман Підлубняк поки на звинувачення не відреагував
Журналіст Олександр Бойко на своїй сторінці у Facebоok розповів, що під час навчання в Київській духовній Академії нібито був свідком розбещення одного із семінаристів керівником хору Київської духовної академії і семінарії архімандритом Української православної церкви Московського патріархату Романом Підлубняком. За словами журналіста, випадок стався нібито 20 років тому. Водночас Олександр Бойко не пояснив, чому такий тривалий час замовчував цю історію.
«Ми знімали втрьох кімнату на Печерську. Я, і ще два семінаристи. Один співав у семінарському хорі, яким керував Подлубняк. Цього хлопця Подлубняк і спокусив. Від цього в нього почав їхати дах, він мало не кинувся під метро (метро «Дружби народів» у Києві, до речі) добре, що з ним був наш третій сусід, і він його втримав і привів додому. Це та ситуація, що сталася на моїх очах. Я бачив як він божеволів, після «події» і потім збирав себе в одне ціле по крихтах», – розповідає колишній семінарист.
Олександр Бойко переконаний, що про цей випадок і в Лаврі, і в митрополії УПЦ нібито усі знали, але нічого не робили.
Він також сказав, що не проти, якщо служитель церкви викличе його до суду, адже журналіст переконаний у правдивості своїх слів.
«Якщо отець Роман не згоден, то нехай подає на мене до суду із захисту честі та гідності. Але врахуйте, що я як журналіст, навіть у суді маю право не розкривати свої джерела інформації», – підсумував він.
Архімандрит московської церкви Роман Підлубняк поки на звинувачення не відреагував.
Нагадаємо, комісія Мінкульту та керівництво Києво-Печерської лаври продовжують працювати над виселенням УПЦ МП із української святині. Працівники повідомили про нові знахідки недбалості служителів Московської церкви до Лаври. Перевірені об'єкти є пам'ятками архітектури національного значення та місцевого, складовими пам'ятки національного значення Ансамбля Києво-Печерської лаври та складовими об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, проте церковники використовували приміщення як склад та торгівельні лавки.