Наглядова рада «Енергоатома» обрала нове керівництво
Конкурсні відбори тривали з червня по вересень 2026 року
Наглядова рада «Енергоатома» обрала Юрія Ткачука переможцем конкурсу на посаду генерального директора, а Павла Павлишина – директора з ядерної безпеки. Як інформує «Главком», про це повідомляє пресслужба «Енергоатома».
Розмежування між двома окремими керівними посадами є частиною нової моделі управління підприємством. Відтепер Юрій Ткачук відповідатиме за діяльність і розвиток компанії, а Павло Павлишин матиме незалежні повноваження у питаннях ядерної та радіаційної безпеки.
За словами голови Наглядової ради Руміни Велші, такий розподіл є розповсюдженим у світі:
«Ми свідомо обрали двох дуже різних керівників. Такий розподіл повноважень відповідає усталеній практиці провідних операторів атомної енергетики у світі. Саме на цих принципах відтепер розбудовуватиметься «Енергоатом», – зазначила вона.
Конкурсні відбори тривали з червня по вересень 2026 року. Тільки на посаду гендиректора розглядалося 78 кандидатів з України та світу.
Юрій Ткачук наразі очолює найбільшу газовидобувну компанію України – АТ «Укргазвидобування». До цього він обіймав керівні посади в «Укрнафті», де працював фінансовим директором та виконувачем обов’язків гендиректора.
Павло Павлишин має понад 30 років досвіду в атомній енергетиці. З 2012 по 2022 рік він керував Рівненською АЕС, а у 2019–2020 роках тимчасово виконував обов’язки президента «Енергоатома». Для повноцінного вступу на нову посаду йому потрібно буде заново отримати індивідуальну ліцензію, яку в нього відкликали у 2022 році.
Нагадаємо, у листопаді 2025 року НАБУ і САП повідомили про розслідування корупційних схем в енергетичній сфері в межах операції «Мідас». Серед фігурантів справи були, зокрема, колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк та виконавчий директор з безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов.
Зловмисники отримували гроші від контрагентів «Енергоатома» – від 10% до 15% від вартості контрактів. Для збору та легалізації коштів, за версією слідства, у центрі Києва працював окремий «бек-офіс». Через нього за 15 місяців пройшло близько $100 млн, а гроші, зокрема, відмивали через мережу компаній-нерезидентів.
У межах справи Вищий антикорупційний суд взяв під варту Басова з можливістю застави 40 млн грн, а також застосував запобіжний захід до Миронюка та інших фігурантів. Пізніше коло підозрюваних розширилося: у лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики Герману Галущенку. За даними слідства, у 2021–2025 роках на його користь могли відмити $12,9 млн.
Після звільнення попереднього керівника компанії Петра Котіна обов’язки голови правління «Енергоатома» почав виконувати Павло Ковтонюк. На той момент він очолював Рівненську АЕС.
Раніше «Главком» писав, скільки отримав Ковтонюк за місяці роботи на посаді.