Найменша жертва Путіна: що пише світова преса про війну в Україні

Світова преса активно висвітлює війну в Україні. Які саме теми та перших шпальтах газет були 25 квітня, проаналізував член Ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси, медіа-експерт Сергій Чернявський.

Британія

Фотографія матері та дитини, убитих в українській Одесі у суботу, домінує на першій шпальті Metro. 27-річна Валерія Глодан і тримісячна Кіра перебували в 14-поверховому багатоквартирному будинку, коли по ньому було завдано удару російської авіації. Заголовок говорить: «Найменша жертва Путіна».

Європа

Австрія. Газета Vorarlberger Nachrichten: «Перемир'я на Великдень в Україні не було».

Росія продовжує свої атаки на Україну, незважаючи на заклики до припинення вогню на православний Великдень. Вкотре обстріляли десятки військових об'єктів та численні позиції українських військових.

Заяви міністра закордонних справ Олександра Шалленберга про ЄС та Україну викликали великий резонанс за кордоном. Шалленберг розмірковував уголос про варіанти, відмінні від повноправного членства.

Швейцарія, видання Tages-Anzeiger. «Зброя для України викликає суперечки».

Німеччина не має права передавати на Україну військові матеріали та боєприпаси, куплені у Швейцарії. Як повідомляла Sonntags Zeitung, Державний секретаріат з економічних питань нещодавно відхилив два такі запити Німеччини – із посиланням на швейцарський нейтралітет та «обов'язкові критерії відмови Законодавства про військові матеріали». Тип використовуваних боєприпасів на той час не був відомий.

Президент Центру Герхард Пфістер тепер звинувачує Федеральну раду у «ненаданні допомоги Україні». Вчора він оголосив у Твіттері, що Федеральна рада могла і повинна була дозволити передачу боєприпасів.

Газета Haaretz. США запрошують Ізраїль на екстрений саміт, аби допомогти Україні

Ізраїль отримав офіційне запрошення від США взяти участь в екстреному саміті для обговорення збільшення допомоги міжнародної спільноти Україні в галузі безпеки у її війні з Росією.

Міністр оборони США Ллойд Остін, який організує зустріч, що відбудеться цього тижня у Німеччині, надіслав запрошення своєму ізраїльському колезі міністрові оборони Бені Ганцу.

Проте Ганц, можливо, не зможе взяти участь у саміті, на який було запрошено 40 країн, через суперечливі заходи, присвячені Дню пам'яті жертв Голокосту, які розпочнуться у четвер. На його місце може бути відправлений інший представник Міністерства оборони чи Армії оборони Ізраїлю.

У Міноборони поки що не вирішили, хто очолить ізраїльську делегацію.

Остін вирушив із держсекретарем США Ентоні Блінкеном у неділю до Києва для переговорів із президентом України Володимиром Зеленським після його заклику до більш потужної зброї для відображення російського вторгнення.

«Завтра ми обговоримо цей точний перелік озброєнь, які нам необхідні, і темпи постачання», – сказав Зеленський на пресконференції в суботу ввечері на станції метро. Він додав, що Україна хоче, щоб США погодилися стати одним із її гарантів безпеки.

В останні місяці Зеленський та інші українські діячі критикували Ізраїль за те, що він не надав оборонного обладнання та зброї, щоб допомогти Україні боротися з російськими військами.

Нещодавно Ізраїль оголосив, що відправляє в Україну партію захисних жилетів та касок, явно пришвидшуючи надання допомоги у світлі критики та невдоволення адміністрації Байдена політикою Ізраїлю.

Досі Ізраїль пропонував оборонну та гуманітарну допомогу, але утримувався від надання штурмової зброї Україні.

Росія, зі свого боку, незадоволена тим, що Ізраїль приєднався до міжнародного хору засудження її дій в Україні, а міністерство закордонних справ у Москві нещодавно розкритикувало напади Ізраїлю у Сирії та його поведінку на палестинській арені.

Японія

The Japan Times: «Чи так ізольовано Росію, як сподіваються союзники України?».

Через два місяці після вторгнення Росії в Україну заява президента США Джо Байдена про те, що Москва ізольована більше, ніж будь-коли, схожа на ухвалення бажаного за дійсне.

Спроби піддати Москві остракізму зіткнулися з опором частини міжнародного співтовариства.

«Існує дуже явна ізоляція Росії від західного блоку, особливо через низку послідовних санкцій, які ускладнили комерційний та фінансовий обмін», – сказала Сільві Мательі, заступник директора Французького інституту міжнародних відносин та стратегічних питань.

«Що стосується ізоляції Росії на міжнародній арені, то тут ситуація зовсім інша, з низкою дуже обережних країн, які відмовилися піддатися західному тиску», – додав французький дослідник.

Російське вторгнення, розпочате 24 лютого із заявленою метою «денацифікації» та демілітаризації України, викликало негайне обурення в Європі та Північній Америці, лідери яких пообіцяли ізолювати Москву та запровадити «безпрецедентні» санкції.

У наступні тижні повітряний простір НАТО та ЄС було закрито для російських літаків, а Сполучені Штати заборонили імпорт російської нафти та газу, а також морепродуктів, горілки та алмазів.

Деякі російські банки були виключені з міжнародної платіжної системи SWIFT, а сотням видатних діячів було заборонено приземлятися біля Європи. Але поза Заходом реакція була обережнішою.

На Генасамблеї ООН 2 березня Індія та ПАР утрималися під час голосування з вимогою відходу Росії з України. У Латинській Америці Бразилія та Мексика відмовилися брати участь у шквалі санкцій.

Нагадаємо, серед жертв російського ракетного удару по Одесі – Валерія Глодан, її 3-місячна донька та мати Валерії. Членів сім'ї втратив одеський пекар Юрій Глодан. «Рідненькі мої, Царство небесне! Ви в наших серцях!», – написав він.

Загиблій було 27 років. Вивчала журналістику в Одеському університеті імені Мечникова. Працювала бренд-менеджеркою та піарницею.

23 квітня літаками стратегічної авіації ТУ-95 Росії з акваторії Каспійського моря були випущені по Одесі шість ракет. Воїнами зенітних ракетних підрозділів знищено дві ворожі крилаті ракети (попередньо Х555 або Х101). А дві ракети вразили військовий об’єкт та дві житлові будинки.

ДСНС України повідомляє, що в результаті ракетного обстрілу Одеси загинули шість осіб, зазнали поранень 18 людей.