Працівник ЧАЕС розповів, як радянська влада оплачувала роботу на станції після катастрофи
Люди працювали вахтами і жили у тимчасових містечках
Із нагоди 40-х роковин з дня трагедії на Чорнобильній АЕС «Главком» поспілкувався з очевидцем тих подій, працівником станції Володимиром Свергуном. В інтерв’ю виданню він пригадав, що після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції робота на об’єкті не зупинилася – співробітники поверталися до виконання обов’язків, часто не до кінця усвідомлюючи рівень небезпеки.
Уже у травні 1986 року частину персоналу почали залучати до роботи. Сам Володимир повернувся на станцію після відпустки 1 червня і працював на третьому енергоблоці, який продовжував функціонувати.
Працівники жили у тимчасових умовах – спочатку на теплоходах, згодом у спеціально облаштованих містечках. До станції їх доставляли окремим транспортом, а робота відбувалася за вахтовим принципом: 15 днів на об’єкті, 15 – вдома.
Попри ризики, оплата праці була значною – до двох тисяч рублів на місяць, що за тодішніми мірками це був великий заробіток.
Працівників забезпечували засобами захисту — комбінезонами, масками та дозиметрами. Однак, як зазначає очевидець, далеко не всі серйозно ставилися до небезпеки радіації. «Багато хто не усвідомлював, що це таке», – каже очевидець.
Жодних протестів чи відмов працювати не було – персонал виконував поставлені завдання, каже Свергун. Водночас до ліквідаційних робіт залучали й військових, зокрема молодих строковиків, які не завжди розуміли наслідки опромінення.
«Їм кажуть: одягни захист... А вони: навіщо, тут же нічого немає, ні запаху, нічого. Юний офіцер пояснює, що запаху не буде, але потім захворієш… Кинули дітей туди, які не розуміли, на що йдуть», – розповідає колишній працівник ЧАЕС.
Окремо він згадав і шахтарів, які прокладали тунель під зруйнованим четвертим енергоблоком, щоб запобігти подальшому поширенню радіації. Їм також платили високі зарплати, однак багато з них згодом тяжко захворіли.
Попри катастрофу, Чорнобильська АЕС продовжувала працювати як енергетичний об’єкт ще протягом 14 років.
Додамо, що напередодні 40-х роковин трагедії колишній мешканець Прип'яті поділився з «Главкомом» фотографіями та відео квартири, яку він залишив п'ятирічною дитиною під час евакуації. Сталося це через півтори доби після вибуху на станції.
Будинок, у якому розташована квартира, досі стоїть. Багатоповерхівка, звісно, перебуває у занедбаному стані. Вхід до багатоквартирного будинку заріс деревами та кущами, сходи й фасад частково зруйновані. Проте, Михайлові вдалося піднятися на свій 16-й поверх.