Розвідка розсекретила архіви КДБ про стеження за головою ОУН Мельником
Радянські спецслужби боялися голови ОУН навіть після його смерті
Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила документи з п'ятитомної агентурно-оперативної справи НКВС–КДБ на провідника ОУН і полковника Армії УНР Андрія Мельника – матеріали, що десятиліттями зберігалися під грифом «таємно». Про це повідомляє «Главком» з посиланням на СЗРУ.
Агентурна справа, що тривала десятиліттями
Публікацію архівів приурочили до перевезення останків Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник із Люксембургу для перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом.
Розсекречені матеріали охоплюють біографічні довідки НКВС на Мельника, відомості про його службу в Українських січових стрільцях і роль у визвольному русі. Серед документів – детальний звіт із заходу у Роттердамі 1958 року, де на двадцяту річницю загибелі Євгена Коновальця зібралися обидва суперники: очільник ОУН (м) Андрій Мельник і лідер ОУН (б) Степан Бандера. Радянська агентура фіксувала присутніх, фотографувала прихованими камерами і збирала донесення.
Підготовка ліквідації та параноя після смерті
Після вбивства Коновальця у 1938 році увага спецслужб зосередилася на Мельнику як новому очільнику ОУН. У справі збереглися матеріали зовнішнього спостереження та документи про підготовку операції з фізичного усунення Мельника наприкінці 1944 року – її планувало 4-те управління НКДБ УРСР, яке спеціалізувалося на розвідувально-диверсійній діяльності.
Мельник помер природною смертю 1 листопада 1964 року в Кельні. Про це негайно доповіли керівництву республіканського КДБ, а до звіту додали навіть розшифровку ефіру радіо «Свобода» з повідомленням про смерть. Спецслужби уважно стежили й за організацією похорону. Особливе роздратування у відомстві викликала дата поховання – 7 листопада: голова республіканського КДБ Віталій Нікітченко вирішив, що українські націоналісти спеціально обрали день річниці жовтневого перевороту для «антирадянської акції». Насправді тіло з Кельна до Люксембургу довелося везти кілька днів – Мельник ще за життя придбав там місце для себе і дружини поруч із могилою тещі.
«Ця фобія вбачати антирадянську спрямованість навіть там, де цим і не пахло, міцно сиділа в головах. Навіть мертвий Андрій Мельник не давав спокою КДБ», – зазначили у СЗРУ.
Нагадаємо, останки Андрія Мельника та Софії Федак-Мельник ексгумували в Люксембурзі та доставили в Україну 21 травня. Урочисте перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом заплановане на 24 травня. Повернення стало можливим завдяки підтримці керівника Офісу президента Кирила Буданова і стане частиною проєкту зі створення Національного Пантеону Героїв.