Афера на 211 млн. НАБУ розкрило чергову схему у «Нафтогазі» часів Коболєва та Вітренка
Державі було завдано збитків на суму 211 млн грн у період з жовтня 2020 до листопада 2023 року. Підозрювані колишні керівники НАК «Нафтогаз»
У понеділок, 11 березня, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили повідомлення про викриту схему зловживань на понад 200 млн грн під час укладення та виконання договору між АТ «Укргазвидобування» та приватною іноземною компанією. Про це повідомляє пресслужба НАБУ, проте жодних прізвищ у своїй публікації не наводить.
Слідство встановило, що у 2019-2020 рр. АТ «Укргазвидобування», що входить в групу «Нафтогаз», провело конкурс та уклало з компанією-переможницею договір про надання послуг з підвищення видобутку природного газу на родовищах товариства. За його умовами компанія мала здійснювати базовий та підвищений видобуток блакитного палива. При цьому вартість базового видобутку 1 куб. м газу мала бути в 3-4 рази нижчою за вартість підвищеного видобутку, а обсяг – фіксованим.
Проте, посадові особи АТ «Укргазвидобування» шляхом внесення змін до конкурсної документації знизили норму базового видобутку природного газу на 750 млн куб. м за 15 років потенційної дії договору. Крім того, до договору додали умову, згідно з якою розрахунок помісячних показників базового видобутку протягом терміну дії договору мав спиратися на обсяги такого видобутку товариством протягом 2020 року, які посадові особи АТ «Укргазвидобування» його працівникам заборонили підвищувати.
Вказані протиправні дії призвели до необґрунтованого та штучного зростання частки газу підвищеного видобутку, за який АТ «Укргазвидобування» мало розраховуватися за значно вищим тарифом. Таким чином, за період з жовтня 2020 року (коли родовища були передані в управління підряднику) до листопада 2023 АТ «Укргазвидобування» заподіяно збитків на суму 211 млн грн.
За «успішну» реалізацію проєкту відповідальний посадовець АТ «Укргазвидобування» отримав премію у подвійному розмірі місячної заробітної плати. Надалі, покинувши територію України після повномасштабного вторгнення РФ, він працевлаштувався керівником з розвитку бізнесу в компанію, яка перемогла у конкурсі. Наразі йому та одному з чинних посадовців товариства повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України.
Варто нагадати, що у вказаний період «Нафтогаз», у групу якого входить і АТ «Укргазвидобування» очолювали Андрій Коболєв, а після складання ним повноважень – Юрій Вітренко. Зокрема, Коболєв очолював компанію з березня 2014 року до квітня 2021 року, в його ж команді працював і Вітренко, який очолював компанію до листопада 2022 року, після чого сам подав у відставку.
Ексміністр ЖКХ та нардеп Олексій Кучеренко так прокоментував повідомлення НАБУ: «Нагадую – в березні 2020 уряд без конкурсу подовжив контракт з Коболєвим на чотири роки. Достроковий розрив контракту через рік обійшовся державному Нафтогазу в 1 млрд грн компенсації <…> Вітренко було призначено керівником Нафтогазу після Коболєва в 2021 році тим же самим урядом».
Депутат додав, що всі перераховані ним експосадовці досі «ходять в героях» і їхні дії не отримали жодної «політичної та кримінальної оцінки».
Як повідомлялося, слідчі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Слідчої антикорупційної прокуратури (САП) повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву про підозру. Ексголову «Нафтогазу» підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром).
Нагадаємо, 25 вересня поточного року ВАКС зменшив розмір застави колишньому голові правління Нафтогазу Андрію Коболєву з 229 мільйонів гривень до 107 млн грн.
До слова, у березні минулого року за колишнього керівника «Нафтогазу», обвинуваченого у привласненні коштів Андрія Коболєва було внесено 107 млн грн застави з призначених 229,2 млн грн. За словами його адвоката Олександра Лисака, із загальної суми 101,83 млн грн внесло ТОВ «Конкорд Консалтинг», які тепер вимагають повернути.
Читайте також: