«У невстановлений час, невстановленими особами…». Справа Шеремета: новий поворот

Майже 10 місяців тому глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков із керівництвом Нацполіції провів скандальний на брифінг. У присутності президента Володимира Зеленського глава МВС оголосив про виявлення організаторів та учасників убивства журналіста Павла Шеремета.  Тоді підозрюваними були оголошені добровольці і волонтери: музиканту Андрію Антоненку відводилась роль організатора злочину, дитячому хірургу Юлії Кузьменко – виконавця, а військовій медсестрі Яні Дугарь – співучасниці, вона нібито фотографувала відеокамери у районі здійснення злочину. Виготовляли вибуховий пристрій, за версією правоохоронців, подружжя Грищенків, які вже проходили у іншій справі.

За словами адвокатів фігурантів, досі жодних переконливих доказів у сторони обвинувачення так і не з’явилося. І якщо Кузьменко і Дугарь нині перебувають під домашнім арештом (Кузьменко – віднедавна, Дугарь – майже одразу обрали м’якіший запобіжних захід), то Антоненко впродовж усього цього часу перебуває за гратами в ізоляторі тимчасового тримання, а віднедавна – у слідчому ізоляторі.

Про те, чому Антоненка, на відміну від Кузьменко, суд не відпускає під домашній арешт, скільки нових підозрюваних в організації вбивства Шеремета, а також чи слід очікувати найближчим часом нових арештів в інтерв’ю «Главкому» розповів Станіслав Кулик, адвокат Андрія Антоненка.

Яким є основний аргумент для суду на користь того, щоб залишити Антоненка під вартою?

Ми ще не знаємо, що цього разу напише суддя в ухвалі про відмову (останный суд щодо зміни запобіжного заходу Антоненку відбувся 28 вересня, і адвокати поки саму ухвалу не бачили, - «Главком») у задоволенні нашого клопотання про зміну запобіжного заходу. Минулого разу, коли справу передали до суду, і суддя заново обирав запобіжний захід (після передачі обвинувального акту та усіх матеріалів слідства до суду обирається новий запобіжний захід – «Главком») і в ухвалі про тримання під вартою було прописано, що підставою є можливість Андрія переховуватися від суду, а також можливість того, що він буде впливати на свідків та потерпілих.

На цей раз ми подали клопотання, що всі докази зібрані, що пан Антоненко не може жодним чином якось впливати на ці докази. Ми казали про те, що потерпіла Олена Притула (цивільна дружина Шеремета)— відома журналістка, на неї неможливо впливати так, щоб це було непомітно. Інші двоє потерпілих, родичі Павла Шеремета взагалі живуть поза межами України і можливості впливати якимось чином на них немає. До того ж, фактично всі свідки жодної інформації про причетність наших фігурантів до справи не дають, і відтак є фактично свідками захисту. Але прокурор у своєму виступі, в усному запереченні сказав, що у сторони обвинувачення ще існує можливість долучити якісь докази до матеріалів кримінального провадження.

«Будь-якому об’єктивному спостерігачу вже давно зрозуміла «обґрунтованість» підозри»

А це взагалі законно? Справа ж передана до суду.

Дійсно, вони нічого нового вже не можуть долучити. Хіба що доведуть, що раніше вони не мали цих доказів, тобто якщо вони зараз раптово скажуть, що вони щось знайшли, чого раніше  не мали можливості отримати. Але таке право надане як виключення.

Тут треба розуміти, що докази можуть бути зібрані виключно слідчим в межах досудового розслідування. Але ж у слідчого вже немає повноважень на збір доказів, бо він вже закінчив досудове розслідування. Тоді, можливо, докази може зібрати прокурор, але це глибока теорія. Ми ж розуміємо, що прокурор сам не проводить слідчі дії, тож він не може збирати докази. Ми вважаємо, що ця заява була зроблена просто щоб Антоненка не звільнили. Бо, на мою думку, будь-якому об’єктивному спостерігачу вже давно зрозуміла «обґрунтованість» підозри і повна відсутність ризиків, які можуть бути підставою до скасування тримання під вартою. Більше того, жодного разу на жодному засіданні упродовж цих дев’яти місяців, і звісно, на останньому, не досліджувалася можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу. Тобто має бути прописано,чому не можна застосувати домашній арешт. І це мають бути не якісь теоретичні викладки, а конкретні докази. Але, по-перше, альтернативні варіанти взагалі ніяк не розглядалися, а по-друге, чомусь суддя досі дослухається прокурора.

Чому, як вважаєте?

Найчастіше судді просто бояться брати на себе відповідальність. У деяких судових процесах, де беруть участь присяжні, судді, користуючись певними пробілами у законодавстві, залучають і присяжних до ухвалення рішення щодо запобіжного заходу, таким чином знімаючи з себе відповідальність: мовляв, рішення колегіальне. Так, а в цьому випадку суддя, з одного боку,  не дає такої волі присяжним, а з іншого – чомусь все ж таки бере бік обвинувачення. Подивимось, що буде далі.

Поясніть, звідки побоювання, що Антоненко втече, що він буде переховуватися? Адже людина, яка на домашньому арешті, має носити браслет. У Кузьменко він нібито є.

Застосування технічних засобів контролю обговорюється під час обрання запобіжного заходу. Первинне питання – це обрання запобіжного заходу. На засіданні мій колега адвокат Тарас Безпалий нагадував про те, що є купа технічних інших можливостей, щоб убезпечити цілодобовий домашній арешт, і це не лише браслет.

У Юлії насправді його минулого разу зняли, він був у неї первинно. Ви правильно розумієте, що якби суд захотів, то міг би ухвалити таке рішення. На жаль, ми все ж таки вважаємо, що через те, що справа політизована, і суддя боїться у такій резонансній справі приймати рішення, а потім, можливо, відповідати. Легше, звісно, залишити як є. Логіка судді така: якщо людина сидить, значить були підстави вважати, що є необхідність її посадити, навіщо щось змінювати?

За інформацією «Главкома», кілька слідчих на етапі досудового розслідування відмовилися працювати з цією справою. Це правда чи ні?

Саме про слідчих я не можу однозначно таке стверджувати. У них були якісь внутрішні тертя, наскільки нам відомо. Слід зауважити, що над справою працювали три чи чотири основних слідчих з усієї групи. Хоча сама група слідчих велика.

Поясніть, будь ласка, момент з переведенням Антоненка з ізолятора тимчасового тривання (ІТТ) до слідчого ізолятору (СІЗО). Чому це стало можливо і чи це добре для Антоненка?

Треба трішки повернутися назад. Коли Андрія Антоненка затримали у грудні, то з метою вчинення на нього моральний тиск, його залишили саме в ІТТ, в якому взагалі за всіма нормами людей тримають максимум десять днів. Слідчий прийняв постанову про те, що Антоненко нібито потребує захисту, що на нього у зв’язку з тим, що він підозрюється в такому резонансному злочині, що на нього можуть бути скоєні замахи. Дуже своєрідне «піклування»: насправді ж вони проводили усілякі оперативні заходи, підселяли до Андрія у камеру людей під виглядом затриманих, які провокували його, намагалися вивідати інформацію, підслуховували розмови Антоненка із захисниками. Саме для здійснення таких заходів слідчий і ухвалив таку постанову.

Однак після передачі обвинувального акту до суду слідчий втратив свої повноваження, відповідно, постанова втратила чинність. Тому наразі Андрій перевели до СІЗО.

Він один у камері?

Ні. Коли ми востаннє спілкувались, Андрій казав, що перебуває у камері разом із ще одним затриманим.

Ваш колега, захисник Яни Дугарь Віталій Коломієць повідомляв, що в обвинувальному акті (який передано до суду – «Главком») прокурорів йдеться про вісьмох можливих фігурантів злочину. Це означає, що можна очікувати нових затримань у «справі Шеремета»?

Безперечно. Кримінальне провадження, яке було відкрите за фактом вбивства Павла Шеремета, не закрите. З нього виділено матеріали стосовно трьох осіб – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь – і направлено до суду. Ми дуже сподіваємося, що в рамках цього кримінального провадження все ж будуть знайдені особи, які вчинили цей страшний злочин. А що стосується кримінального провадження щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь, то іншого кінця історії – виправдувального вироку.

З іншого боку, це, на жаль, дійсно можливість зробити когось крайнім.

«Це дуже складний злочин, які дві-три особи не могли вчинити»

Яким чином прокурори підтверджують вірогідну наявність ще кількох фігурантів? Чи є якісь відеозаписи чи записи розмов?

Хороше запитання. Насправді жодних доказів цьому немає.  Орган досудового розслідування вважає, що відсутність таких доказів і є головним доказом. Немає жодної інформації про  те, щоб троє підозрюваних готували злочин, отримували за нього гроші, взагалі контактували з іншими особами щодо цього. Проте зрозуміло, що особи, які зафіксовані на камерах відеоспостереження, мали десь взяти вибухівку, хтось із неї мав виготовити вибуховий пристрій, ще хтось мав отримувати додаткову інформацію про Павла Шеремета, аби відстежувати його пересування. Насправді це дуже складний злочин, які дві-три особи не могли вчинити, відтак логічно припустити, що виконавців було більше. Однак з «доказів», які назбирали поліцейські щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь, не випливає ані їх знань щодо виготовлення вибухівки, ані їхньої поінформованості щодо пересувань Шеремета. Слідство вважає, що це робив хтось інший. У них (сторони обвинувачення) є дуже цікаве формулювання, що Антоненко, Кузьменко і Дугарь начебто «відгукнулися на пошук щодо виконавців». Як на оголошення. Оскільки даних, окрім припущень, немає, то в обвинувальному актів так і написано: «в невстановлений час, невстановленими особами, у невстановленому місці».

А мотив встановлений?

Єдиний мотив, який вказується, хоча і не деталізується, – це «дестабілізація ситуації в країні». Взагалі, незрозуміло, чому вбивство іноземного журналіста має дестабілізувати ситуацію в країні. Це, звісно, страшний злочин, але навряд може йтися аж про дестабілізацію ситуації.

Ви ознайомлені з усіма матеріалами чи досі лише із тими томами, у який йдеться про Антоненка?

Лише із тими, що стосуються Андрія Антоненка. Матеріали первинного провадження нам не відкривають. Ми з колегами-захисниками Дугарь и Кузьменко намагаємося під різними приводами отримати доступ до решти матеріалів, оскільки вважаємо, що у них може міститися докази невинуватості цих осіб – тому-то ці томи і не показують нам. Наприклад, там можуть бути відеозаписи з іншими особами, яких не вдалося «підігнати» під наших фігурантів, якісь вибірки людей за місцезнаходженням їх телефонів, бо звісно, що відстежувалися телефони багатьох осіб, які у момент злочину перебували у тому районі Києва.

Наталія Сокирчук, «Главком»