Венедіктова відзвітувала про розслідування вибухів на військових складах

У справах про пожежі та вибухи боєприпасів на військових складах в Україні допитано понад 3,5 тис. осіб, проведено більш як 1700 оглядів, отримано понад 50 тимчасових доступів до документів, призначено близько 650 експертиз. Про це написала у Facebook генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.

За її словами, чотири роки тому прогриміли вибухи боєприпасів на складах та майданчиках відкритого зберігання 48-го арсеналу у Калинівці Вінницької області.

«Збитки – понад 5,9 млрд грн внаслідок знищення боєприпасів, а також завдана шкода – пошкоджені об’єкти військової частини, будівлі місцевих мешканців», – заявила генпрокурорка.

Як наголосила Венедіктова, версія вчинення вибуху на 48-му арсеналі шляхом проникнення сторонньої особи на територію частини та встановлення підривного пристрою підтверджується здобутими доказами та висновками вже одержаних та долучених до матеріалів провадження судових експертиз, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, допитів свідків та оглядів.

З урахуванням особливого періоду в державі та ведення бойових дій на тимчасово окупованих територіях України особлива увага приділяється збиранню доказів вчинення підпалів та вибухів на українських складах диверсійно-розвідувальними групами РФ або терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР», зауважила вона.

З цією метою прокурори та слідчі також використовують передбачені кримінальним процесуальним законом заходи міжнародного співробітництва. Наразі очікується відповідь від компетентних органів Чеської Республіки щодо вибухів на складах із боєприпасами, що мали місце в жовтні та грудні 2014 року у населеному пункті Врбетице.

Також продовжується розслідування причин пожеж та вибухів боєприпасів упродовж 2015-2018 років на інших військових складах зберігання боєприпасів, зокрема на складі ракетно-артилерійського озброєння сектору «А» у Сватовому, 65-му арсеналі у Балаклії та 6-му арсеналі в Ічні, написала Венедіктова.

За її словами, серед слідчих версій в усіх цих провадженнях, крім основних – вчинення диверсій та терористичного акту, послідовно перевіряються також причетність до скоєння злочину військових службових осіб з метою приховання фактів нестачі; недбале ставлення військових службових осіб до виконання службових обов’язків; настання пожеж та вибухів боєприпасів через самозаймання або інші природні фактори.

«Маємо вже і ряд притягнутих до відповідальності військовослужбовців у зв’язку із вибухами на арсеналах. Наголошу, правоохоронці підозрюють цих осіб не у причетності до причин надзвичайних подій, а у службовій недбалості та бездіяльності, що призвели до більш тяжких наслідків пожеж на складах», – заявила генпрокурорка.

Найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі на складі ракетно-артилерійського озброєння сектору «А» у Сватовому є вчинення теракту, наголосила Венедіктова. Однак, за її словами, причинами розповсюдження пожежі та завдання шкоди у вигляді пошкоджень об’єктів військової частини, будівель місцевих жителів стало порушення вимог методичних рекомендацій, інструкцій, настанов, керівних документів Міністерства оборони України військовими службовими особами, невиконання ними наказів начальників.

«Саме за невиконання наказів керівництва щодо забезпечення діяльності складу притягнуто до кримінальної відповідальності начальника складу ракетно-артилерійського озброєння сектору «А», якого вироком суду у 2016 році визнано винним та призначено покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні», – додала вона.

Крім того, за недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду повідомлено про підозру двом командирам артилерійських підрозділів ЗСУ. Через порушення керівних документів вони розташували підпорядковані їм підрозділів та ввірену військову техніку у безпосередній близькості до складу ракетно-артилерійського озброєння сектору «А» у м. Сватове. При цьому не забезпечили розміщення кожної одиниці бойової та іншої техніки на нормативно встановлених відстанях одна від одної та не провели облаштування капонірів та окопів для безпечного збереження озброєння та захисту від ураження.

Внаслідок цього ввірена їм військова техніка була знищена під час пожежі на території складу ракетно-артилерійського озброєння, що призвела до детонації боєприпасів. Державі заподіяно понад 18 млн грн майнової шкоди, нагадала генпрокурорка.

У всіх цих провадженнях, зазначила Венедіктова, «для встановлення причин виникнення пожеж та вибухів боєприпасів на складах за ці роки допитано понад 3500 свідків та потерпілих, у тому числі із застосуванням поліграфа; проведено понад 1700 оглядів; отримано понад 50 тимчасових доступів до документів; призначено близько 650 експертиз, переважна частина з яких уже завершена; проведено інші слідчі та процесуальні дії і ми й далі рухаємося до встановлення істини».