Банкова готує вибори? Чому президент під час війни не розпустив ЦВК

Цього тижня на Міжнародній конференції у швейцарському Лугано український уряд презентував План відновлення України. Він оцінюється у $750 млрд. Основним джерелом для відбудови нашої держави повинні стати конфісковані активи Росії.

Паралельно з цим урядовці обіцяють західним партнерам, що активно шукають внутрішні резерви. У Києві навіть склали план трансформації виконавчої влади. Відповідно до презентації, підготовленої Мінцифри, у перші пів року реформи чисельність бюджетників скоротиться на 60 тис. осіб. Пропонована реформа стосуватиметься лише державних службовців. Звільнення чиновників дозволить щорічно економити 15 млрд грн. План трансформації містить і перелік державних установ та зміни їхньої штатної чисельності. У деяких ОДА, наприклад, працівників вже повідомили про планові скорочення через війну та дефіцит державних фінансів.

Разом з тим, у час, коли країна залучає кредити, шукає гранти, є державні органи, сфери діяльності яких під час війни просто заблоковані. Проте президент і уряд навіть не розглядають можливості економії за рахунок оптимізації роботи таких установ.

Перший приклад – Центральна виборча комісія. Навіщо державі зараз утримувати її високоплачуваних членів, якщо ніяких виборів під час війни в принципі бути не може? Відповідь на це питання «Главком» шукав серед політиків та фахівців з виборчого процесу.

Окремі депутати переконані, що на Банковій навесні, на хвилі успіхів ЗСУ, визрів план провести дострокові парламентські вибори. Піарструктури, які працюють на партію влади, навіть почали активну підготовку і зібрали свої штаби. Проте за кілька місяців ідея з виборами вже стала не такою привабливою: війна перейшла у затяжну форму, значна частина країни досі окупована і оцінки термінів закінчення бойових дій все менш конкретні.

Та попри втрати на фронті і складну ситуацію з наповненням бюджету члени ЦВК продовжують отримувати солідні зарплати. У розпорядженні «Главкома» опинилися дані про розмір виплат членам Центральної виборчої комісії та працівникам секретаріату за січень-травень 2022 року.

За допомогою простих розрахунків можна визначити: фонд заробітної плати ЦВК становить понад 10 млн грн щомісяця. Нині у комісії трудиться 334 працівники. При цьому четверта частина цих видатків (близько 3 млн грн) розподіляється між 17 членами комісії. Середня зарплата члена ЦВК протягом трьох воєнних місяців становила 153-165 тис. грн за місяць.

На утримання Центральної виборчої комісії держава витрачає щомісяця 10 млн грн. Такі дані ЦВК надала виданню Green Post

(для перегляду натисніть на зображення)

А ось, наприклад, членкиня ЦВК Ірина Єфремова у травні стала рекордсменкою – їй було нараховано 363,3 тис. грн. У цю суму також включено відпускні.

Важливий відступ. У перші тижні повномасштабного вторгнення Кабінет міністрів здійснив термінову бюджетну екзекуцію. Найбільше грошей забрали з «Великого будівництва» (понад 7 млрд грн), господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабміну (2,15 млрд грн), апарату Верховної Ради (мінус 295 млн грн), президента України та його Офісу (102,5 млн грн). Вивільнений ресурс загальною сумою майже 51 млрд грн Кабмін направив до резервного фонду держбюджету, який мав стати своєрідною подушкою безпеки для Збройних сил України.

Тоді ж уряд витягнув з кишені Центрвиборчкому 17,5 млн грн. У мирний час ці кошти планувалося витратити на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів. Але оскільки під час воєнного стану вибори проводити не можна, то і потреба у фінансуванні відпала.

На початку квітня ЦВК розпрощалася ще із 44 млн грн, які раніше планувалося спрямувати на проведення референдумів та виборів, у тому числі довиборів до парламенту в одномандатних округах.

Логічно постає питання – якщо вибори та референдуми під час війни не проводяться, навіщо утримувати людей, які їх проводять?

«Главком» запитав думку експертів з цього приводу.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель висловив упевненість, що Центральна виборча комісія – не те, на чому варто зараз економити. Під час війни, запевняє Кошель, члени ЦВК не відсиджуються вдома і не ходять на роботу, аби почаювати у кабінетах. Вони забезпечують роботу державного реєстру виборців.

«За моєю інформацією, нині у ЦВК працює група, котра займається вдосконаленням Виборчого кодексу. Також пам’ятаємо, що на початку війни ЦВК оперативно провела рішення, яким скасувала повноваження територіальних комісій на Херсонщині. Це унеможливило найменшу правову зачіпку для окупантів при підготовці так званого «референдуму» на захоплених територіях. Я не хочу виправдовувати Центральну виборчу комісію за її активність чи неактивність. Однак під час війни перетворювати цей орган у тимчасовий є хибною думкою. Якщо говоримо про економію бюджетних коштів, то варто суттєво обмежити зарплати високопосадовців, членів наглядових рад тощо на період воєнного стану. Але чіпати ЦВК нерозумно», – дає пораду голова Комітету виборців.

Координаторка виборчих і політичних програм «Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська має інформацію, що Центральна виборча комісія напрацьовує пропозиції та рішення щодо виборів у поствоєнний період. Наразі новим викликом став виїзд близько восьми мільйонів українців за кордон після 24 лютого. З них близько 40% – це потенційні виборці. Приміром, раніше за кордоном голосувало не більше 70 тис. українських громадян.

«Найближчим часом мають бути розроблені різні сценарії не лише щодо системи голосування за кордоном, а й того, яким буде спосіб волевиявлення: дистанційна форма, електронне або дочасне голосування. Необхідно у цьому питанні працювати і з дипломатами, адже у кожній країні проблема буде і щодо спроможності наших місій організувати безпрецедентно масовий процес. Ключовим завданням залишається і просвіта виборців, які поїхали за межі держави, або є переміщеними особами в Україні. Під усе це слід розробити нормативно-правову базу, навчальні плани тощо», – пояснює Айвазовська.

Представниця «Опори» також наголошує, що велику кількість працівників комісії задіяно для забезпечення роботи Державного реєстру виборців та захисту персональних даних. ЦВК долучена і до процесу, який настане унаслідок заборони політичних партій, або отримання мандатів народними депутатами, яких приведуть на заміну тим, хто припинив повноваження.

Висновок Айвазовської: якщо є потреба зменшувати розмір видатків конкретного органу, то необхідно оптимізувати його роботу, без втрати ефективності та гарантій незалежності.

«Треба врахувати, що працівники ЦВК не можуть кваліфіковано та якісно виконувати завдання державної ваги за 3-4 тис. грн зарплати. Чесні та вільні вибори, відповідно до позиції НАТО, є питаннями національної безпеки», – додала координаторка «Опори».

Проте судячи з кількості публікацій на офіційному сайті ЦВК, активність цієї інституції після 24 лютого таки суттєво знизилася. У березні видано три постанови, стільки ж – у квітні, шість – у травні і шість – у червні.

Примітно, що сама ЦВК заради національної безпеки країни під час війни зупинила виконання повноважень та діяльність територіальних виборчих комісій і їхніх членів на тимчасово окупованих територіях. Сталось це ще на початку квітня.

Також ЦВК не визнала обраним наступного за черговістю кандидата у народні депутати від ОПЗЖ. У середні березня Верховна Рада відібрала мандат в одіозного соратника Медведчука Іллі Киви, який переховується у Росії. Його місце у Раді мав зайняти наступний за списком ОПЗЖ кандидат. Однак ЦВК звернула увагу на рішення Ради нацбезпеки і оборони, яким було призупинено будь-яку діяльність ОПЗЖ під час воєнного стану і підтвердила це зі свого боку.

Колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера у коментарі «Главкому» пропонує звернути увагу на те, наскільки коректною є реалізація тих чи інших програм, які реалізує ЦВК під час війни. Хоча зупиняти повністю роботу комісії він також не рекомендує. Але водночас вважає, що частину коштів, передбачених для відомства, доцільніше було би повернути до держбюджету. Це ж саме стосується решти держорганів, міркує Магера.

«Що повинна робити ЦВК у теперішніх умовах? По-перше, унеможливити витік персональних даних громадян, які містяться у державному реєстрі виборців. Насамперед це стосується окупованих територій. Знаю, що ЦВК для цього багато зробила, але постійно це питання має триматися на контролі. По-друге, слідкувати за збереженням виборчих скриньок та виборчої документації, що залишилася на місцях. По-третє, уже зараз варто вибудувати алгоритм дій стосовно післявоєнного періоду. Тому що, діючий державний реєстр виборців буде, м’яко кажучи, неактуальним після війни», – зауважив він.

Відповідаючи на питання, як вчинити щодо членів ЦВК, котрі зайшли за квотою забороненої ОПЗЖ (заступника голови ЦВК, у минулому заступника керівника секретаріату Комісії Сергія Дубовика і екснардепа від Партії регіонів та члена ЦВК Юрія Мірошниченка), Магера відзначив, що офіційно ці кандидатури вніс президент, а парламент їх затвердив. «Сподіваюся, що вони не мають жодного стосунку до ОПЗЖ і повинні працювати на нашу державу. Як на мене, немає жодних підстав для дострокового припинення їхніх повноважень. Приміром, Сергій Дубовик – досить порядна і фахова людина, зауважень до його роботи у мене не було», – підсумував Андрій Магера.

Віталій Тараненко, «Главком»