Нардепи Івахів і Палиця вже майже рік не відвідують засідання Ради – Bihus.Info

Низка народних депутатів регулярно «прогулює» засідання Верховної Ради, навіть на тлі необхідності голосування за важливі законопроєкти. Так, наприклад, народні депутати від «За майбутнє» Степан Івахів та Ігор Палиця припинили відвідувати голосування у Верховній Раді ще у 2023 році. Перший пояснює це тим, що йому це «не до душі», другий – присутністю в залі депутатів від забороненої «ОПЗЖ». Про це йдеться в матеріалі Bihus.Info.

«Я людина, яка по житті звикла щось діяти або на щось впливати. А поскільки Верховна Рада перетворилась на «піди, нажми кнопку» – воно мені не до душі і не до серця» – так пояснив свою відсутність на голосуваннях з серпня 2023 року Степан Івахів. 

За майже 5 років депутатства депутат співініціатором лише 7 законопроєктів, з яких тільки один став чинним актом. Судячи з даних сайту Верховної Ради України, Івахів жодного разу не був на голосуваннях з серпня 2023-го року. За словами нардепа, він перебуває в Україні і якби його попросили прийти на роботу, він би з’явився у ВР: «До мене ніхто не звертався, що мій голос є у такій великій необхідності. Якби звичайно сказали, що мій голос необхідний, я би звичайно кинувся і приїхав». 

На запитання про відповідальність перед виборцями, нардеп відповів так: «Це моя політична відповідальність, але я з нею буду жити, мучитись і з нею і помру».

Колега Івахіва по депутатській групі Ігор Палиця принципово не ходить на засідання ВР. «Після початку війни був внесений законопроєкт про заборону членам «ОПЗЖ» ходити на засідання Верховної Ради. Я сказав, що поки цей закон не пройде хоча б у регламентний комітет і не буде винесений на голосування в зал, я не буду знаходитися під однією стелею з колишніми членами «ОПЗЖ», – пояснює нардеп.

Ігор Палиця додав, що перебуває в Україні і спілкується з виборцями. А щодо відповідальності за прийняття важливих законопроектів емоційно пояснив: «А який зміст, що я там буду сидіти? На кого я буду дивитися? На Качного? (народний депутат, обраний від забороненої нині «Опозиційної платформи – За життя» – ред.) У мене принципова позиція».   

Загалом, за спостереженням журналістів, більшість засідань Верховної Ради регулярно пропускає ціла низка народних депутатів. Частина з них має на це певні об’єктивні причини, решта ж або зникли «з радарів» повністю, або ж імітують бурхливу діяльність в соціальних мережах, не з’являючись фізично в парламенті. 

Нагадаємо, народні депутати, попри мрії багатьох українців, не підлягають призову під час мобілізації. Але, як і інші громадяни, вони можуть добровільно долучитися до лав ЗСУ та захищати Україну. Такою можливістю скористалося щонайменше п'ятеро народних обранців. Видання «Слово і діло» створило інфографіку – хто ці депутати та де служать.

На фронт від початку повномасштабної війни пішли двоє нардепів від фракції «Голос» – Роман Костенко (секретар парламентського комітету з нацбезпеки) та Роман Лозинський (перший заступник голови комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування).

Нардеп від «Слуги народу» Святослав Юраш (член комітету з питань зовнішньої політики) проходить службу у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар». Судячи з фото на Facebook, він воює на Донбасі.

Депутат групи «За майбутнє» Сергій Рудик (аграрний комітет) є підполковником ЗСУ та служить в оперативно-стратегічному угрупуванні військ «Таврія». В одному зі своїх постів на Facebook депутат розповідав, що воював під Бахмутом.

Єдина жінка-нардепка у лавах Збройних сил – Людмила Буймістер (позафракційна). В інтерв'ю у жовтні 2023-го депутатка розповідала, що спочатку служила у добровольчому батальйоні Сил Спеціальних Операцій, а потім – у 111-й бригаді територіальної оборони ЗСУ. За її словами, здебільшого вона перебуває на сході.

До слова, українські міністри заробили близько 23 мільйонів гривень за 2023 рік, згідно з інформацією поданих електронних декларацій. Водночас за даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), про доходи відзвітували 664 тисячі посадовців, що менше ніж у 2022 році. Про це повідомляє видання «Слово і Діло».

Видання зазначає, що лідером за розміром зарплати був глава МЗС Дмитро Кулеба – він задекларував 1 млн 368,7 тис. гривень. У 2022 році його зарплата становила 1,2 млн.

Натомість міністр юстиції Денис Малюська заробив за 2023 рік 1 млн 235,2 тис. гривень.

Згідно з деклараціями, голова МВС Ігор Клименко (призначений 3 лютого 2023 року), вже колишня міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, міністр енергетики Герман Галущенко, міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, міністр фінансів Сергій Марченко та голова МОЗ Віктор Ляшко заробили минулого року близько 1,1 млн гривень.