Голова Верховної Ради пояснив, чому Медведчук усе ще має депутатський мандат
Верховна Рада сподівається знайти механізм позбавлення Медведчука депутатського мандата
Кум президента Росії Віктор Медведчук, якого нещодавно обміняли на полонених українських військових, усе ще має мандат народного депутата України. У Верховній Раді хочуть позбавити його мандата, однак спершу треба знайти підставу відповідно до законодавства. Про це сказав голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на брифінгу.
Голова парламенту пояснив, що Конституція України (ст. 81) передбачає сім підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата України:
- складення повноважень за особистою заявою;
- набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
- визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
- припинення його громадянства або виїзд на постійне проживання за межі України;
- якщо протягом 20 днів (із дня виникнення) не усунуто обставини, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;
- невходження депутата України, обраного від політпартії, до складу депутатської фракції цієї партії або вихід депутата зі складу такої фракції;
- його смерть.
Стефанчук зауважив, що в період воєнного стану зміни до Конституції не можна вносити. Тож у Верховній Раді сподіваються, що Медведчука зможуть позбавити мандата за однією з цих семи підстав.
«Організуємо все, щоб і він (Медведчук – ред.), і йому подібні перестали бути народними депутатами України», – зазначив спікер українського парламенту.
Нагадаємо, 22 вересня стало відомо, що народного депутата Віктора Медведчука обміняли на 200 українських військових.
За даними The Washington Post, на обміні Медведчука наполіг президент Росії Володимир Путін, хоча ФСБ Росії була проти обміну полонених через очікувану негативну реакцію громадськості у РФ. Після обміну у кремлі заявили, що не знають, де зараз Медведчук і чи спілкувався він з Путіним.
Як відомо, в Україні Медведчук фігурує одразу в кількох кримінальних справах: перешкоджання отриманню Україною дешевого вугілля з Південної Африки під час енергетичної кризи, замах на розкрадання природних ресурсів України, передання секретної інформації про Збройні сили, організація підривної діяльності тощо.