Криза Конституційного Суду. Соратник Зеленського звинуватив у проблемі опозицію

Конституційний Суд України досі залишається неукомплектованим через «певні політичні сили», які гальмують ухвалення законопроекту №4533 про конституційну процедуру. Про це «Главкому» повідомив голова комітету з правової політики Денис Маслов.

За словами політика, парламент зробив все від нього залежне – прийняв відповідний законопроєкт, що було умовою кандидатства України в Євросоюзі.

«Ми змінили процедури добору, і відбувся найбільш публічний конкурс на посаду судді Конституційного Суду з прямими трансляціями в YouТube. Процес контролювала дорадча група експертів, яка наполовину складалася з представників міжнародних партнерів, що мали найбільший вплив при голосуванні. На жаль, за наслідками піврічної діяльності Дорадчої групи експертів Верховна Рада отримала трьох кандидатів, а тому замість трьох вакантних посад за своєю квотою змогла призначити лише одного (бо мало бути два кандидата на одне місце)», – розповів голова комітету.

За словами Маслова, те, як швидко вдасться заповнити інші квоти в Конституційному Суді, знову-таки залежить від Дорадчої групи експертів, яка займається добором та просіюванням всіх кандидатів.

«Наш комітет знову оголосив конкурс на дві вакантні посади від Верховної Ради, і зараз триває процедура прийняття документів. Користуючись нагодою, хочу закликати всіх наших високопрофесійних правників брати участь в цьому конкурсі», – звернувся до правників голова комітету з правової політики.

Маслов зауважує, що є й друга частина питання щодо діяльності Конституційного Суду. Як зазначив політик, у парламенті давно лежить вже прийнятий у першому читанні законопроєкт №4533 про конституційну процедуру. Колись навіть Венеціанська комісія, даючи аналіз по законопроєкту про добір суддів Конституційного суду, рекомендувала прийняти ці проєкти разом.

«Наразі прийняття законопроєкту про конституційну процедуру заблоковано певною політичною силою, яка наполягає на тому, що будуть кожну свою правку ставити на голосування. А їх там більше 1200 штук. З моменту його прийняття за основу вже дещо змінилось законодавство, тому є сенс ще доопрацьовувати таблицю до другого читання. Якщо прийняти цей законопроєкт, це дасть можливість врегулювати внутрішню процедуру розгляду справ Конституційним судом», – пояснив експерт.

За словами Маслова, станом на зараз у суддів Конституційного суду є кворум, що формально дає їм можливість працювати.

«Власне, вони і працюють та приймають рішення. Принаймні матеріально-технічне забезпечення у них є, мінімальна кількість суддів також. А організація роботи всередині самого Конституційного Суду – це вже питання до самого суду», – зазначив Маслов. 

Як пояснив голова комітету з правової політики,  на сьогодні суд багато справ розглядає у складі сенатів, коли при максимальному складі у 18 суддів положення будь-якого закону можуть бути визнані неконституційними голосами лише чотирьох суддів (якщо кількість суддів Конституційного Суду є меншою за 18, Сенат є повноважним за умови участі в ньому щонайменше шести суддів Конституційного Суду – «Главком»).

На думку Маслова, це є неправильним, і цей момент врегульований в законопроєкті №4533. Але депутат наголошує, що поки опозиційні сили не дають можливості його прийняти.

Нагадаємо, у вівторок, 18 травня, судді Конституційного Суду провели спеціальне пленарне засідання, на якому розглядалося питання обрання голови суду. Про це повідомляє Укрінформ з посиланнями на обізнаного співрозмовника у суді. Зазначається, що наразі є один претендент на посаду голови Конституційного Суду – суддя Володимир Мойсик. Проте за пів року – 27 січня наступного року - у нього закінчуються повноваження судді. Раніше на цю посаду також претендував Сергій Головатий, у якого 29 травня закінчилися повноваження судді.

Раніше повідомлялося, що  один з кандидатів на посаду судді Конституційного Суду раніше не зміг відповісти на питання про те, коли була прийнята Конституція України. Зокрема, Андрейчук Любомир Вікторович, суддя Господарського суду Закарпатської області, на запитання про те, коли була прийнята Конституція України назвав 1991 рік (Конституція України ухвалена 28 червня 1996 року).

До слова, 23 травня, Верховна Рада України призначила професора кафедри конституційного права Сергія Різника суддею Конституційного суду. Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.