Мажор і мінор. Чому Притула – не Вакарчук

Однопартійці Сергій Притула та Святослав Вакарчук
фото з відкритих джерел

Чи зможе ще один митець реанімувати «Голос»

Місцеві вибори, що відбудуться наприкінці жовтня, ще офіційно не стартували, але кількість охочих позмагатися з діючим мером столиці Віталієм Кличком зростає з кожним днем. Про своє висування в мери вже оголосили Ірина Верещук («Слуга народу»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Михайло Добкін (поки сам по собі), Олександр Попов (ймовірно, ОПЗЖ), Борислав Береза (Екопартія), Андрій Іллєнко («Свобода»), Микола Томенко («Рідна країна»), Сергій Притула («Голос»). При цьому всі соцопитування демонструють, що жоден з них не в змозі скласти конкуренцію чинному міському голові. Тож очевидно, що основною задачею кандидатів буде просування своїх фракцій до ресурсної Київради, а це технологічно ефективніше зробити, беручи участь одночасно і в мерських перегонах.

Всі вищеперераховані персонажі вже мали політичний досвід – хтось з них є діючим народним депутатом, хтось – колишніми, хтось працював на чолі органів місцевого самоврядування. Навіть улюбленець телеканалів Медведчука бізнесмен Андрій Пальчевський, який поки не оголосив офіційно про своє висування в мери, хоча все до того йде, встиг попрацювати заступником міністра в уряді Миколи Азарова. Тому відомий шоумен Сергій Притула у цьому списку – виняток. Його весь політичний бекграунд якого завершується балотуванням від партії «Голос» до Верховної Ради на 30-му місці в списку. Воно у підсумку виявилось непрохідним. Після цього Притула зник з радарів, аби повернутись на з’їзді «Голосу», де його висунули кандидатом в мери від цієї партії.

Завдання у Притули непросте – хоча на парламентських виборах «Голос» набрав в Києві 10% (більше тільки «слуги» та «ЄС»), зараз партія переживає очевидну екзистенціальну кризу, її поточні рейтинги не дозволяють навіть подолати прохідний бар’єр в 5%. А чергове складання депутатського мандату Святославом Вакарчуком, який навіть не спромігся дочекатись місцевих виборів, поставило «Голос» в ще більш скрутне становище. Особливо харизматичних лідерів, при всій повазі до нової голови Кіри Рудик, в партії не залишилось, тож було вирішено запустити в активну гру Притулу, у якого є впізнаваність.

Факт залишається фактом: після того, як «Голос» залишив один шоумен, на порятунок проєкту кинутий ще один артист. Випереджаючи іронічні питання, Притула одразу заявив: якщо стане мером, то за рік йому це не набридне і мандат він не складе. Виглядало це як такий собі тролінг Вакарчука. Втім з огляду на реальність шансів перемогти у мерській гонці, казати зараз кандидати можуть що завгодно. Наприклад, раніше Притула заявляв, що балотування в мери Києва не є для нього пріоритетною історію, проте зараз, як бачимо, пріоритети змінились.

«Я розумію, що нам із вами буде вкрай непросто, нам буде важко, – заявив Сергій під час презентації своєї кандидатури. – Тому що одні будуть казати, що таким, як ми, не місце в політиці. Так, наче це справа для якоїсь касти обраних. Це маячня. Важливим є тільки те, чи готові ви брати на себе відповідальність перед громадою – дбати про суспільне благо чи ні».

«Язик без кісток», або Хто такий Притула

Шоумен-політик, якому наступного року виповниться 40 років, народився в містечку Збараж Тернопільської області, закінчив Тернопільську академію народного господарства. Працював ведучим на місцевій радіостанції, а в 2005 році, отримавши запрошення від столичної радіостанції «Musіc Радіо», перебрався до Києва. Широкому загалу став відомий як резидент Comedy Club UA, де робив стендапи під псевдонімом «Тернопільський Сірий». У цьому амплуа, жорстко висміюючи зірок, що знаходилися в залі, Притула продемонстрував широкі можливості свого «язика без кісток».

Згодом український Comedy припинив існування, але Притула, як і багато інших його учасників, не розгубився. Разом зі своїм партнером у цьому шоу Андрієм Молочним він створив популярне скетч-шоу «Файна Юкрайна» – своєрідний аналог британського Little Britain та російської «Нашої Раші». Притула з Молочним втілювали на екрані одразу кілька образів, а «Файна Юкрайна» пережила цілу сотню випусків. До речі, згодом шляхи цієї парочки розійшлися, і не тільки в кар’єрному плані. Молочний виїхав до Росії, звідки почав писати пости в стилі «деды воевали» та про засилля фашистів в Києві. В той час як погляди Притули, який не гребував вживати зі сцени слово «москалі» ще до 2014 року, є, м’яко кажучи, протилежними.

Також зі своїм колегою по Comedy Олександром Педаном та телеведучою Ольгою Фреймут Притула кілька років не висипався зранку, будучи ведучим шоу «Підйом» на «Новому каналі». З Педаном Притула потім вів «Педан-Притула шоу», а з Фреймут – проєкти «Хто зверху?» та «Пристрасті по Ревізору». Також з відомих телепроєктів за участі Притули можна виділити шоу «Суперінтуіція» та «Вар’яти». Іноді він відходив від суто розважальних форматів – наприклад, був ведучим проєкту «Нові обличчя» на каналі ICTV, який, як і «Новий», входить до медіахолдингу Віктора Пінчука.

Окрім цього, Притула є в останні роки ведучим національного відбору на «Євробачення». В 2019 році в фіналі конкурсу він довів до сліз учасниць дуету Anna Maria мусуванням питання «Чий Крим?». Пізніше він жорстко розкритикував дует за їхні плани представляти Україну на конкурсі «Новая волна» в Росії, порівнявши цей вчинок з польотом на міжнародний з’їзд свінгерів.


А потім в життя шоумена увірвалася політика. «Притула з’явився в «Голосі» у першій хвилі формування команди, одночасно з Соломією Бобровською, Юлією Клименко, – розповідають співрозмовники «Главкома» з «Голосу». – Ми міряли за соціологією ряд осіб на кшталт нього, Уляни Супрун, які б могли додати рейтингу Славі (Вакарчуку – «Главком»). Сергій був серед лідерів за довірою, простежувалась його чітка асоціація з волонтерським рухом, допомогою армії. Слава його запросив, Сергій відгукнувся і без особливих дискусій було прийняте рішення щодо залучення його до команди. Він побачив тут багатьох референтних для себе людей, які мали стосунок до фронту (Роман Костенко, Андрій Шараськін), тих, кого знав за громадською діяльністю. Були спроби його умовити взяти вище місце в списку, але він вважав, що є більш достойні люди. Перед початком кампанії зламав ногу, тож допомагав в ній не так активно, як планувалося».

З другої спроби

Вперше прізвище Притули як кандидата в мери Києва з’явилось ще рік тому. Тоді Офіс президента, яким тоді ще рулив нині опальний Андрій Богдан, ініціював розділення посад голови Києва та керівника Київської  міськадміністрації. Мова зайшла про дострокові вибори в столиці. «На той момент рейтинг Кличка був не такий впевнений, як зараз, у потенційного кандидата від «слуг» також, а «Голос» навпаки був в трендах у Києві, – згадують в партії. – Поява «третьої сили» могла зіграти, і Сергій думав над балотуванням».

Але згодом ця тема через домовленості між Банковою та Кличком зійшла нанівець, а Притула, як вже зазначалося, перестав вважати питання свого походу в мери актуальним. Після парламентських виборів він залишився членом політради партії, хай і не найактивнішим через свої гастролі.

Сам шоумен у 2019 році перед виборами в інтерв’ю УП (вже зі зламаною ногою) казав, що у нього серйозні плани в політиці, навіть якщо він не пройде до парламенту: «Я тут не тимчасовий проект. Мені це цікаво. Я занурився зараз з головою в ці процеси. Це новий челендж у моєму житті. Я завжди цікавився політикою, я завжди ходив дотично до неї. Я ніколи ні за кого не агітував, але зараз я маю дуже великий інтерес і натхнення... Я страшенно хочу допомогти з розбудовою партійної структури. Я спілкуюся з людьми з регіонів, ми балакаємо з координаторами по областях, спілкуємося з мажоритарниками».

Притулу на тому етапі дуже цікавило формування місцевих партійних осередків і проведення «своїх людей» в органи місцевої влади та місцеві ради. Але, судячи зі слів експертів, що стежать за виборчим процесом, в партійній реорганізації депресивний «Голос» не надто просунувся. Втім подібні заяви Сергія свідчать про те, що його амбіції можуть не обмежитися лише київською кампанією.

Чому він – не Славко

Висловлювання та вчинки Притули не залишають сумнівів: він є ультрапатріотом, точно радикальнішим, ніж поміркований і стриманий у словах Вакарчук. Притула активно «волонтерив», допомагав фронту, сам їздив у зону АТО. Але чи будуть всі ці його якості оцінені саме під час мерської кампанії? Частина виборців навіть на місцевих виборах орієнтується на ідеологічну складову (інакше як оцінювати лідируючі позиції «ЄС» в Києві вже без Кличка?), тож поборотися саме з «порошенківцями» за якісь відсотки Притула з його патріотичним іміджем цілком здатен. У нього фіксувались хороші рейтинги довіри в Києві (біля 30 %), але останні електоральні заміри не такі оптимістичні – за різними даними, в районі 5–9%. Та треба враховувати, що «Голос» та Притула ще не починали активної кампанії. Враховуючи креативні здібності та харизму кандидата, він, безперечно, може додати.

Ресурси у Притули теж потенційно є, щоправда, деякі з джерел вельми специфічні. Його нинішня дружина є рідною сестрою ексрегіонала Віталія Хомутинника, який очолював список найбагатших депутатів минулого парламентського скликання. Сам Притула запевняє, що спілкується з одіозним свояком лише на родинних святах та іноді має суперечки на політичні теми.

Політтехнолог Андрій Золотарьов не вірить в великий потенціал Притули у столиці, хоча й допускає, що той допоможе «Голосу» завести фракцію до Київради: «Вибори в Києві традиційно проходять під гаслом «хай переможе найсмішніший», тож у Притули був би реальний шанс поборотися з Пальчевським. Але, думаю, до другого туру він не дотягне, хоча фракцію «Голосу» до Київради проведе. У Притули поки проблеми з позиціонуванням: за що він, проти чого... Хоча у нього особисто по Києву рейтинг більший, ніж у його партії».

Експерт вказує на відмінності між митцем Вакарчуком, який фактично пішов з політики, і шоуменом Притулою, який тільки туди прагне. «Притула принаймні не відчуває дискомфорту в цій ролі, бо Вакарчук з самого початку політичної кар’єри відчував себе не в своїй тарілці. А це – такий типаж, який всюди себе добре почуває», – робить висновок Золотарьов.

Політолог Володимир Фесенко зауважує, що, з точки зору психотипу, шоумен та селебрітіз Притула ближчий до Зеленського, ніж до Вакарчука, а от з точки зору громадянської патріотичної позиції – навпаки.

«Притула навіть працює в тому самому жанрі, що й Зеленський – стендап-комік, який висміює політику, український побут і так далі, – каже Фесенко. – До того ж, якщо у Слави домінує емоційний «мінор» і в піснях, і в політиці, то Притула, як і Зеленський, працює в мажорній позитивній тональності. Наскільки впевнено буде себе почувати Притула в новій ролі – важко сказати. От тому ж Зеленському щось по кайфу, десь він вже знайшов себе в політиці, але маса речей на кшталт підвищеної уваги до його особистого життя викликає у нього стрес. Думаю, схожа ситуація буде й у Притули».

Вакарчук і Зеленський після свого походу в політику змушені були повністю згорнути свою шоу-бізнесову діяльність. А корпоратив, на якому заспівав Вакарчук вже в депутатському статусі, викликав шквал критики на його адресу. Поки максимум, який світить Притулі, – це проходження на чолі фракції «Голос» до Київради. Це, скажімо прямо, не така інтенсивна робота як в Верховній Раді, не кажучи вже про президентство. Тож обирати між політичною діяльністю та тим, чим він звик займатись раніше, йому не доведеться.

Цікаво тільки, як з таким щільним гастрольним графіком, який розписаний до січня, кандидат в мери буде вести свою кампанію в Києві.


«Вечірній квартал» під час президентської кампанії використовував турне країною задля фактичної агітації за Зеленського, так само як і «Океан Ельзи» під час парламентської. Але Притула поки не претендує на роль політика загальнонаціонального масштабу, а концерт в Києві у «вар’ят» заплановано лише на грудень, коли вибори вже відгримлять. Втім нічого не заважатиме Притулі і Ко влаштувати «чос» зі своїм гумор-шоу по районах Києва. Бо поки після заяви на з’їзді про похід на вибори новоявлений кандидат ніяк себе не проявляв. В «Голосі» запевняють, що «Вар’ят» як спосіб агітації точно використовувати не будуть: «Кампанія буде серйозною. Але все залежить від команди, яка має сформуватись до вересня».

Павло Вуєць, «Главком»