рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ольга Айвазовська: Пропорційна система на місцевих виборах запроваджена вкрай невчасно

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Голова правління «Опори» Ольга Айвазовська - Ольга Айвазовська: Пропорційна система на місцевих виборах запроваджена вкрай невчасно
    Голова правління «Опори» Ольга Айвазовська
    фото: facebook

    Голова правління «Опори» про очікування від виборчої кампанії

    25 жовтня в Україні мають пройти місцеві вибори. Вони відбудуться за новою системою, яку Верховна Рада ухвалила майже напередодні літніх канікул. Система дуже заплутана і часу детально розібратись в ній може не вистачити не те що рядовим виборцям, а й самим кандидатам в депутати місцевих рад та членам виборчих комісій.

    Кампанія офіційно стартує на початку вересня, але вже влітку партії та кандидати розвели неабияку активність. Громадянська мережа «Опора», в свою чергу, розпочала кампанію спостереження. До неї залучені біля двохсот довготермінових спостерігачів, які стежитимуть за перебігом кампанії у всіх областях України, а у день голосування до них приєднаються більше двох тисяч короткотермінових спостерігачів. Вони інформуватимуть про ситуацію на дільницях та тервиборчкомах і попереджатимуть порушення під час підрахунку голосів.

    Моніторинг тільки розпочато, але голова правління «Опори» Ольга Айвазовська в розмові з «Главкомом» оцінила основні потенційні ризики цієї виборчої кампанії.

    На які небезпеки ваша організація, в першу чергу, звертатимете увагу як в ході кампанії, так і під час самого процесу виборів?

    Насправді, будь-яка організація, яка системно і методологічно моніторить вибори, не має таких пріоритетів. Є політичний спектр питань, той, що стосується прав і свобод, і у порівнянні з нашими сусідами Україна має певний прогрес в цій частині. Українці вільно формують політичну волю і йдуть голосувати за того, за кого вважають необхідним.

     

    Виборчі процедури, дійсно ускладнені тим, що запроваджена нова виборча система і можуть виникнути помилки у зв’язку з нерозумінням членом виборчої комісії, як організувати ту чи іншу процедуру – голосування, підрахунок голосів, встановлення результатів. Останнє особливо важливо, бо спосіб розподілу мандатів між переможцями є значно ускладненим.

    Він ще на попередніх місцевих виборах почав ускладнюватись…    

    На минулих виборах від партії на територіальному окрузі за пропорційною системою балотувався один кандидат. При цьому пропорційна система не покривала країну настільки глобально. А зараз в кожному територіальному окрузі від партії балотується від 5 до 12 кандидатів. Це означає, що підрахунок на конкретній дільниці точно не буде пришвидшено у порівнянні з 2015 роком. Це абсолютно інші системи та процедури.

    А які ризики в ході виборчої кампанії привнесе найголовніша новація – сам факт запровадження пропорційної системи на місцевих виборах майже по всій країні (у населених пунктах, де мешкає більше 10 тисяч виборців)? 

    Сама по собі пропорційна система не несе проблем. Але вона запроваджена вкрай зарано та невчасно напередодні старту виборчого процесу та незавершеного процесу децентралізації об’єднаних територіальних громад. І найважливіше – це завершення укрупнення районів, що створює проблеми навіть на етапі визначення, яка саме партійна організація має право на висування кандидатів. По факту, політичні організації партій, які входять в межі одного району, мали б мати однакову юрисдикцію, а вони втрачають свої повноваження в ході виборчого або будь-яких інших процесів як юридичні особи.

    Друге – пропорційна система в нашому випадку є партійною. А в інших країнах пропорційна система передбачає висування списків незалежних кандидатів. Тобто суть пропорційності полягає в тому, що учасник виборів, який виставив список і проходить бар’єр, отримує пропорційну кількість мандатів відносно кількості голосів, отриманих на виборах. Це відрізняється від мажоритарної системи, де якщо ви отримали на один голос більше, ніж ваші конкуренти, то отримали єдиний мандат, а всі інші програли. В нашому ж випадку, дійсно, маємо справу з пропорційно-партійною системою, коли тільки партії мають право на висування кандидатів.

    При цьому центр фактично формує списки на низових рівнях.

    Є певний хаос, пов'язаний з укрупненням районів. Я вже казала при об’єднанні територіальних громад партійні організації локального рівня не втрачають юрисдикції. Тобто в одному районі можуть функціонувати три організації, які були актуальними на період ліквідації районів. Це стосується не тільки партій, а й органів влади, які працюють паралельно. Політичні партії отримали привілей брати виключну участь у виборах, але на місцях у них проблеми зі структурами.

    Тому, дійсно, центральний апарат партії буде приймати рішення по громаді з більше ніж 10 тис. виборців, де просто нема партійної організації. Це є конкуренція брендів, а не конкретних політичних фільтрів, які вже діють на цих територіях. Все це відіб’ється на якості рекрутингу кандидатів до списку партій, роботі на місцях з виборцями, а потім і безпосередньо функціонування органів місцевого самоврядування. Бо депутати будуть обрані від партій, але це буде якесь ситуативне партнерство. І вони зможуть далі діяти врозріз партійній ідеології чи програмним завданням.

    Але якраз задля цього запроваджений імперативний мандат, який дозволить партіям відкликати таких несвідомих депутатів.

    Імперативний депутат – це недемократична практика, і, сподіваюся, він буде оскаржений. В 2015 році у нас вже були прийняті закони про «партійну диктатуру», які дозволяли партіям виключати кандидатів зі списків вже після виборів, і їхня законність була оскаржена в Конституційному суді.

    З огляду на нову систему з майже повним скасуванням мажоритарки лунають думки, що якщо раніше депутати хоча б ставили лавки у дворах, аби задобрити виборців, то зараз всі грошові «вершки» зніме партійне керівництво. Бо саме туди понесуть гроші, аби отримати перспективні місця в списках.

    Звісно, проблема корупції на виборах існує. Донори виборчих кампаній раніше отримували місця в списках партій або закріпляли за собою конкретний округ, де мали більше перспектив бути обраними. Не можу стверджувати, що цього не буде, але фактів, які вже зараз доводять таку практику, в мене нема.

    Чи ви очікуєте істотних фальсифікацій на цих виборах і на якому рівні?

    Не очікуємо фальсифікацій, а очікуємо, аби вибори відбулися вчасно, відповідно до законодавства. Бо було змінено не лише Виборчий кодекс, а й частину Кримінального кодексу, що стосується виборів, Кодекс про адміністративні правопорушення. Тобто є формальна нормативно-правова база, аби фіксувати тяжкі злочини та порушення під час виборів, здійснювати розслідування та притягати винуватців до відповідальності. Крім того, в Нацполіції є окремий департамент захисту інтересів суспільства і держави, який займається виборами.

    Наскільки буде важливим контроль учасників перегонів над тервиборчкомами? Ви, мабуть, чули про скандал на Хмельниччині, де був виявлений зговір «Слуги народу» та «Голосу» щодо контролю над ТВК. На Волині якось також дуже дивно більшість в керівництві комісій отримали представники партії «За майбутнє», близькі до впливового в регіоні нардепа Ігоря Палиці...

    Комісія – це колегіальний орган, в якому присутні представники всіх парламентських партій та партії, які брали участь в розподілі місць через жеребкування. Керівники не приймають в комісіях жодного одноосібного рішення, і все залежить від поведінки членів комісій від інших політичних сил. Зрозуміло, що керівна посада надає певні переваги, але більше в організації роботи в самій комісії, ніж в прийнятті рішень по факту.

    До речі, в Україні у виборчих комісіях не присутні представники правоохоронних органів, судових інституцій як в деяких інших країнах. У нас спосіб їхнього формування виключно партійний і визнаний Венеційською комісією як цілком нормальний. Звісно, будь-якою практикою можна зловживати, тому питання в тому, як комісії спрацюють як колегіальні органи.

    Ще до початку офіційної виборчої кампанії ми бачимо безліч білбордів різних політичних сил. Наскільки це законно?

    Офіційна політична агітація починається після старту виборчої кампанії 5 вересня. Все, що зараз знаходиться на білбордах, оцінюється за законом виключно як політична реклама. А законодавство про вибори поширюється виключно на період виборчої кампанії.

    Павло Вуєць, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies