Нардепка Третьякова, яка схвалила смерть колеги, пояснила, чому це морально
«Люди мають право висловлюватися відповідно до своєї моралі вільної людини»
У жовтні 2021 року голова Комітету Верховної ради України з питань соцполітики Галина Третьякова, коментуючи смерть нардепа Антона Полякова, заявила, що «стало одним ворогом менше». В інтерв’ю «Главкому» Третьякова прокоментувала скандал та зазначила, що тоді не сказала нічого аморального.
«Взагалі у нас був цікавий судовий процес. Справа в тому, що в цьому випадку Верховна Рада узурпувала правосуддя в частині моралі і вирішила, що 226 голосами нардепи можуть її комусь нав’язати. Мені взагалі здається, що такий вислів, як «загальновизнана мораль», який зустрічається в нашому законодавстві, характерний для радянського часу і наразі є рудиментом. Мораль у людей різна, і її не можна нав’язувати. Хтось католик, хтось мусульманин, хтось атеїст, хтось буддист. Саме тому Європа говорить про толерантність і сприйняття будь-кого. Я своїх дітей так і навчаю», – каже Третьякова.
Вона зазначила, що «люди мають право висловлюватися відповідно до своєї моралі вільної людини».
«Коли мене почали відсторонювати й дали слово, а потім перервали, я також голові казала, що зупиняти мене не мають права. Мені навіть хвилину не дали використати. Досі вважаю, що це була політична обструкція», – додає депутатка.
Слово «ворог», пояснює Третьякова, не означає для неї лайку чи образу.
«І в суді говорила, що мені не потрібно захищати честь і гідність. Моя честь і гідність зі мною. Проте я не хотіла допускати узурпації повноважень судової гілки влади. В якийсь момент Верховна Рада як «колективний розум» вирішила, що може відсторонити будь-кого від будь-чого 226 голосами», – заявила вона.
«Перед тим ще було рішення Регламентного комітету. Мене цькували на засіданні комітету і не давали говорити. У результаті рішення вийшло не оформлене у паперовому вигляді. І суд спочатку обговорював, «а що ж скасовувати, акту немає». Дивно й те, що імперативу оформлювати таке рішення постановою нема, тому Апарат вирішив не оформлювати. Взагалі у таких справах має бути той, кого образили. А цей лист підписали вісім нардепів (Тарас Батенко, Сергій Соболєв, Нестор Шуфрич, Олег Кулініч, Ярослав Железняк, Олександр Корнієнко, Ірина Геращенко, Артур Герасимов – ред.). І на суді мене питали, чи образила я саме цих депутатів. Та ні», – стверджує Третьякова.
«Це взагалі був закритий чат. Далі були натяки, ніби це було сказано на роботі. Тоді потрібно зрозуміти, що ж таке робота нардепа і як вона регламентована. Я працюю депутатом з десятої ранку чи восьмої, або ж взагалі із третьої ночі? Коли перерва? Бо Конституція каже, що в депутата є трудові права. В якомусь сенсі на депутата має розповсюджуватися Трудовий кодекс, але це теж помилка. Намагання регламентувати роботу народного депутата КЗоТом і заборонити працювати більше 8 годин на день та 40 годин на тиждень, як на мене, смішно», – каже вона.
12 травня 2022 року Велика Палата Верховного Суду винесла постанову у справі за позовом Галини Третьякової до парламенту про визнання протиправним і скасування рішення про її відсторонення від участі у п’яти пленарних засіданнях, а також позбавлення відповідних грошових виплат через неучасть у цих засіданнях. За словами Третьякової, для Верховної ради її відсторонення було протиправним рішенням.
«З точки зору громадянського суспільства важливо розуміти, що суд працює на конституційних принципах змагальності та доказовості. У моєму випадку при розгляді справи у комітеті Верховної Ради ці принципи ігнорувались. Якщо когось звинувачують, то він має право захиститись. Захиститись не в соціальних мережах, а в регламентованому процесі», – наголосила вона.
Зазначимо, що в ніч на 8 жовтня 2021 року у віці 33 років помер народний депутат Антон Поляков, якого було обрано до Верховної ради від партії «Слуга народу». Парламентарію стало різко погано у салоні таксі, яке було зупинено патрульними. Медики не змогли реанімувати Антона Полякова. За кілька днів Міністерство внутрішніх справ повідомило, що в крові Антона Полякова експерти виявили невелику дозу алкоголю та метадону.
Нагадаємо, наприкінці вересня 2020 року Головне слідче управління Державного бюро розслідувань зареєструвало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу після скандальних висловлювань «слуги» Третьякової. Зокрема, у травні 2020 року під час виступу на вебінарі, організованому Київською школою економіки, нардепка Галина Третьякова допустила зі свого боку публічні висловлювання, спрямовані на порушення рівноправності громадян за ознаками рівня статку, походження, освіти.
«…коли демографічно надаємо такі кошти, які використовуються сім`єю, і народження дитини відбувається не для того, щоб надати йому рівні права, освіту, а для того, щоб отримати матеріальну допомогу, то ми отримаємо, скажу жорстко, дітей дуже низької якості. Вони призводять до того, що теж сідають на публічні кошти», – заявила політик.
Додамо, що одразу після скандалу народна депутатка Галина Третьякова відхрестилася від своїх слів про «дітей низької якості», заявивши, що термін «якість дітей» – не її.