Нові норми мовного закону: що змінилося з 16 липня
16 липня запрацюють нові норми мовного закону, які впливають на весь бізнес
Нові норми закону, що починають діяти з 16 липня 2022 року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах компʼютерних програм товарів, пояснює Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови.
16 липня 2022 року набирає чинності низка нових норм закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його ухвалили у квітні 2019-го, а набрав чинності він три роки тому – 16 липня 2019-го.
Переважна більшість сфер зобов’язана послуговуватися українською. Зокрема, державна мова обовʼязкова в рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, освіті та науці, технічній та проєктній документації, обслуговуванні, культурі тощо.
Про які зміни йдеться
1. Усі інтернет-ресурси, зареєстровані в Україні, зокрема інформаційні, повинні мати основну версію інтернет-представництва українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
Інтернет-представництво
Під поняттям «інтернет-представництво» маються на увазі не лише вебсайти, а й сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, інформаційні боти, мобільні застосунки тощо. Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, повʼязані з субʼєктами, вказаними в законі.
Раніше допускалося існування двомовної версії сайтів. Наприклад, сайт виконано недержавною мовою, а інформація про товари – державною.
З 16 липня вся основна версія, яка завантажується за замовчуванням для будь-якого інтернет-ресурсу, має бути державною мовою.
Українськомовна версія сторінки або сайту іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності компанії.
Відтепер цю норму повинні виконувати всі інформаційні ресурси, а не лише ті, які обслуговують громадян.
2. Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму (автомобіль чи пральна машинка), повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс, незалежно від того, чи це електронний екран чи панель керування зі звичайними кнопками.
Користувацький інтерфейс – уся відображувана інформація, з якою взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми і яка містить текст будь-якою мовою.
Українськомовний інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії.
Недотримання цієї вимоги означатиме реалізацію товару неналежної якості.
Бізнес та нові норми
Сьогодні чи не всі торговельні мережі, інтернет-магазини і платформи створили версії своїх інтернет-представництв українською мовою. Однак деякі підприємці продовжують порушувати закон.
У 2021 році до Офісу уповноваженого надійшло 1044 повідомлення щодо відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, які обслуговували споживачів. Це становило майже третину від усіх минулорічних звернень громадян.
За пів року 2022-го таких звернень 138. Із набуттям новими нормами чинності кількість зафіксованих порушень може збільшитися. Проте протягом перших кількох місяців ситуація покращиться – цьому сприятимуть як превентивні заходи, так і нові адміністративні санкції.
Відповідальність за порушення мовного закону
Зміни передбачають можливість для уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на:
- посадових осіб органів державної та місцевої влади;
- керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
- інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон.
Представники уповноваженого зможуть складати адміністративні протоколи. Він розглядатиме їх і виноситиме постанови про попередження або штрафи.
Розмір штрафу – від 3400 до 8500 грн, якщо порушення скоєно вперше. За повторне – від 8500 до 11 900 грн.
Проте, як показала практика, норми про штрафи мають насамперед превентивну функцію, і, як правило, усунення відбувається до винесення попередження.
В умовах боротьби України за незалежність ми відстоюємо як територіальну цілісність, так і наші цінності. Спілкуватися та отримувати інформацію та послуги українською – законне право громадян України.
Раніше повідомлялося, що найчастіше мовний закон порушують у двох регіонах (інфографіка).
Нещодавно мовний скандал стався у Києві: компанія відмовила у співбесіді через українську.