Переворот у «Слузі народу». Призначено місце і час

Партія «Слуга народу» в очікуванні великих кадрових змін. За інформацією достовірних джерел «Главкома», голова партії Олена Шуляк, яка очолює її з 2021 року і була не так давно переобрана, може піти з посади вже наступного тижня. Усе це стане наслідком хитрої комбінації, яка, здавалося б, напряму партійних справ не стосується.

Почнеться все з усунення Шуляк з посади голови парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування… А це вже потягне за собою й відставку з керівництва партією.

Кадровий землетрус в уряді. Нові жертви…

Майбутні пертурбації у партії влади – наслідки нещодавнього кадрового перетрушування уряду. Мова про перехід до Кабміну Олексія Кулеби: він з посади заступника голови Офісу президента, що відповідав за регіональну політику, перескочив на посаду віцепрем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій. Для нового міністра, якого, за даними джерел «Главкома», Банкова навіть бачить наступним прем’єром, важливим було сходу закріпитися і оточити себе перевіреними людьми. Так, він вже призначив нових заступників (Олексій Рябикін, Тимур Ткаченко) і змінив держсекретаря (Сергій Білецький) – з усіма ними він працював раніше в інших органах влади. Такий крок цілком прогнозований і логічний при появі «нової мітли» в будь-якому міністерстві, але кадрових змін у власному відомстві Кулебі замало…

У планах нового віцепрем’єра – отримання контролю над профільним парламентським комітетом з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який якраз очолює лідерка партії «Слуга народу» Олена Шуляк. У неї була плідна робота з попередником Кулеби в уряді Олександром Кубраковим. Зокрема, вони разом є натхненниками скандальної містобудівної реформи (законопроєкт №5655), яка розколола навіть провладну фракцію та добряче попсувала залишки репутації «Слуги народу». Але після того, як Кубракова у травні відверто попросили з уряду, Шуляк лишилася у вразливій позиції.

Вона все менше контролювала досить різношерстий та норовливий комітет. Зв’язка з Кубраковим, яка досі була її сильною стороною, тепер стала грати в мінус – особливо після того, як колишнього урядовця запідозрили в підготовці власного політичного проєкту. Базою для нього може стати нещодавно створені благодійний фонд та аналітичний центр We Build Ukraine, який безцеремонно «запозичив» назву однойменної ініціативи Мінвідновлення. До проєкту увійшли колишні заступники Кубракова в міністерстві, а також ексголова Держагентства відновлення Мустафа Найєм та колишній міністр економіки в уряді Тимошенко Богдан Данилишин. Недоброзичливці Шуляк вперто розпускали чутки, що скоро до цієї команди долучиться і вона.

Поки що діюча голова провладної партії змушена була заперечувати, що має партійні проєкти «на стороні» і називала такі підозри «повною брехнею та дурнею». Утім, попри клятви у вірності рідній партії, Шуляк таки дозволяла собі показові вольності: наприклад, побажала Олексію Кулебі при призначенні «продовжувати курс команди Кубракова».

При цьому сама за цього нового міністра не голосувала.

Робота Кулеби з народними депутатами – не найсильніша його риса ще з часів роботи в Офісі президента. Тож на міністерській посаді йому потрібен комунікатор з залом, яким в силу різних причин не може бути Шуляк. Таку місію Кулеба хоче покласти на «свою людину» в комітеті – досить публічного голову підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталія Безгіна, який у коливаннях від лінії партії помічений не був.

Безгін розраховував очолити комітет ще після відставки Кубракова, але пауза в чотири місяці перед призначенням нового міністра цей процес загальмувала. Коли ж міністра, нарешті, було призначено, зміни в комітеті, за даними джерел «Главкома», вже стримував керівник монобільшості Давид Арахамія, який не бажав стрімкого посилення Кулеби.

Тепер зірки зійшлися, і, як стверджують джерела «Главкома» у монобільшості, вже на найближчому пленарному засіданні у вівторок питання зміни голови комітету має бути винесено у сесійну залу.

Ще один постраждалий

Постраждалим від відставки Шуляк з голови комітету може стати ще один персонаж – призначений на місце Кулеби в Офіс президента ексзаступник голови Закарпатської ОВА Віктор Микита.

Останній, як і Кулеба свого часу, має опікуватися на Банковій регіональною політикою і фактично ділити одну поляну з віцепрем’єром.

Микита, як голова Закарпатської обласної організації «слуг», добре знайомий з головою партії і на новій посаді спробував поглибити партнерські стосунки з Шуляк, яка сама перебувала в пошуку потенційного союзника. Одним з перших кроків Микити на новій посаді стала участь в нараді в Офісі президента з головами регіональних осередків «Слуг народу», яку влаштувала Шуляк. «Тінь Кубракова» за Шуляк його не бентежила, хоча деякі керівники осередків проігнорували нараду саме через «порочні зв’язки» головної партійки. Сам Микита в інтерв’ю Lb.ua запевняв, що «його не вводили в курс справ, з ким зустрічатися, з ким ні», а нарада відбувалася для того, аби налагодити комунікацію.

«Насправді Віктор просто ще не надто досвідчений, йому треба було б про такі речі спочатку запитати у «старших товаришів», – каже в розмові з «Главкомом» один з опонентів Шуляк в її ж партії. У той же час інші соратники нарікають, що Кулеба, на відміну від Микити, за часів опікування місцевим самоврядуванням в Офісі жодного разу не знайшов часу, аби провести наради з регіональними партійними осередками.

Комітет традиційно відносився до вертикалі заступника голови Офісу президента з регіональної політики, тож його підпорядкування Кулебі призведе, зокрема, і до ослаблення Микити, який ще не встиг зміцнити апаратні позиції. Якщо додати, що віцепрем’єр контролює бюджетні кошти, за такого розкладу йому буде не складно зробити з Микити, який вперше потрапив на рівень таких високих інтриг, декоративну фігуру.

До чого тут партія

Якщо з комітетом все більш-менш зрозуміло, звісно, ані Верховна Рада, ані комітет, ані Кулеба не можуть так просто посунути Шуляк з посади голови «Слуги народу». Для цього є внутрішньопартійні механізми.

Тут існує декілька варіантів.

Із Шуляк у найближчі дні можуть домовитися по-хорошому. У такому разі вона «добровільно» та навіть під оплески піде з обох посад з ймовірним формулюванням «за станом здоров’я». Не є секретом, що Шуляк мала серйозні медичні проблеми, через які навіть стояло питання щодо її «другого терміну» на чолі партії. Про свою хворобу політикиня відверто говорила в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» на початку 2024 року.

Тим більше, що Шуляк знайдеться за що похвалити. Не можна казати, що на посаді голови «Слуги народу» вона просто формально займала місце. Так, коли журналісти «Главкома» завітали до неї на інтерв’ю під час новорічних свят, величезний офіс «Слуги народу» в «Парковому» виглядав в ті дні вимерлим. Втім, антураж в кабінеті Шуляк свідчив, що робота кипить. Голові партії довелося організовувати її роботу, м’яко кажучи, у непростих умовах: в перші дні після російського вторгнення частина партійних офісів була втрачена, а ті, що лишилися, були перетворені на волонтерські хаби. За її керівництва «Слуга народу» значну частину держфінансування спрямовує на допомогу ЗСУ. Була запущена внутрішня дисциплінарна комісія, яка займається очищенням партійних лав. Але так само не можна заперечувати, що партія за ці роки багато втратила суто з політичної точки зору. І не всі огріхи можна списати на війну.

Якщо ж Шуляк посунуть з голови комітету вольовим рішенням, її подальше перебування на чолі партії буде просто мати недоречний вигляд. Таке голосування (за відставку з посади голови комітету) буде фактично вотумом недовіри однопартійців, і їй не залишиться нічого іншого, як самій демонстративно піти з партії. Більш того, джерела в оточенні Шуляк запевняють, що вона навіть розглядає варіант скласти депутатський мандат. Її останні дописи у «фейсбуці» з нищівною критикою державною політики в питанні підтримки внутрішньо переміщених осіб, вочевидь, свідчать: готується правильне тло для відходу.

Хоча пропрезидентська партія зараз виглядає напівмертвим проєктом і під такою назвою навряд чи доживе до майбутніх виборів, насправді, це далеко не «сміттєвий» актив. Щорічне держфінансування «Слуги народу» складає понад 400 млн грн (475,7 млн грн – у 2023 р.). Нині політична сила має понад шість тисяч депутатів різних рівнів та можливість делегування великої кількості членів у виборчі комісії. Тож «охороняти» це добро має повністю підконтрольна людина. Серед можливих претендентів на заміну Шуляк в партії називають голову правового комітету Дениса Маслова, але це точно не єдина кандидатура на цей момент.

Павло Вуєць, «Главком»