Політолог пояснив, чому Рада не голосує за заборону Московської церкви
«У нас сталась велика проблема, коли законодавство не дає відповідь на питання – що таке організація чи релігійна організація»
Голова Комітету виборців України доктор історичних наук Олексій Кошель припускає, що Рада може відтягувати голосування про заборону Московської церкви (УПЦ МП), бо влада залежить від голосів колишньої «Опозиційної платформи – За життя». Таку думку він висловив у етері «Еспресо».
«Тут насправді все набагато складніше. З одного боку, давайте чесно, можна зрозуміти владу, що є певні зауваження від наших американських партнерів, які вже почали розкручувати цю тему, мовляв, заборона церковних організацій – це найгірший сценарій, який може бути в демократичній країні. Наша проблема, що ми не змогли пояснити європейцям, американцям, що це законопроєкт не про заборону і навіть не про обмеження. Тут взагалі не про УПЦ МП, це про те, як в демократичній країні дозволити механізм демократичного вибору громадою конфесії до якої вона хоче належати. Храм належить не священнику, не УПЦ МП, і сама споруда, і церковна організація, осередок, тобто головне рішення приймає церковна громада. У нас сталась велика проблема, коли законодавство не дає відповідь на питання – що таке організація чи релігійна організація», – пояснив доктор історичних наук.
Кошель вважає, проблем з поясненням, що йдеться не стільки про релігійну організацію, скільки про ворожу агентурну мережу, не було б.
«Можна навіть запропонувати іншу назву законопроєкту - це взагалі не проблема. Думаю, що насправді цей законопроєкт мій стати заручником власне того, що влада залежить від голосів колишньої ОПЗЖ і можливо, я не виключаю цього й інших пояснень не бачу, що могли просто пообіцяти зняти це питання з порядку денного», – додав голова Комітету виборців України.
Раніше ЗМІ назвали «слуг народу», які відмовляються забороняти Московську церкву.
Нагадаємо, представники українських громадських організацій та рухів закликали керівництво парламенту та правлячої більшості невідкладно ухвалити законопроєкт про заборону Російської православної церкви (РПЦ) і постанову про деколонізацію назв населених пунктів в Україні.
Раніше Київський окружний адміністративний суд 15 травня 2023 року визнав приналежність УПЦ МП до складу Російської православної церкви. До таких висновків Феміда дійшла, аналізуючи позов Київської митрополії УПЦ МП та Почаївської Свято-Успенської лаври до Міністерства культури, який надійшов ще у 2019 році.
Як повідомлялося, понад 8 тис. церков УПЦ МП досі діють на території України. Від початку повномасштабного вторгнення їх кількість зменшилася лише на 685 громад.