Реальна політика по-українськи. Як «слуги народу» об’єднуються з ОПЗЖ і «Європейською солідарністю»

Наближення новорічних свят та необхідність приймати бюджети на наступний рік змушує обраних 25 жовтня депутатів місцевих рад поспішати з організацією власної роботи. Вони досі формують депутатські фракції, обирають голів та секретарів, формують виконкоми та ділять комісії. Причому альянси на місцях створюються такі, які важко було б уявити на центральному рівні.

«Главком» вже детально описував розклад сил в тих радах, де це вдалося зробити ще до початку грудня.

Але більшість міських та обласних рад затягнули з установчими сесіями до останнього. Цей матеріал про ті місцеві ради у західних та центральних регіонах, що сформувалися в грудні. Зауважимо, що в трьох міськрадах – Львівській, Чернівецькій та Полтавській – з різних причин кадрові питання не вирішені ще досі. 

ЗАХІД

Рівненська міськрада

Секретар – Віктор Шакирзян («Рівне разом»)

«Європейську солідарність», яка небезпідставно вважає Захід своїм базовим регіоном, при формуванні кількох місцевих рад залишили з носом. Але в Рівному, де «ЄС» отримала свого єдиного мера в обласному центрі – ректора Рівненської духовної семінарії та академії Олександра Третяка, без партії експрезидента обійтися не змогли. Щоправда, для запуску роботи міськради довелося зробити її секретарем місцевого бізнесмена-благодійника Віктора Шакирзяна, який був конкурентом Третяка в другому турі мерських виборів. В своєму інтерв’ю «Главкому» після виборів новообраний мер-проповідник прямо звинувачував опонента в чорному піарі та показному благодійництві, проте йшов від прямої відповіді, чи зможе «ЄС» забути про старі образи та піти  в міськраді на співпрацю з кишеньковою партією Шакирзяна «Рівне разом». В результаті цей альянс оформився у найбільш показовий спосіб. Кандидатуру Шакирзяна на посаду секретаря підтримали «ЄС», «Рівне разом», «Свобода» та «За майбутнє» (загалом – 26 голосів). Але поки така більшість не виглядає надто працездатною – станом на 22 грудня фракції ніяк не могли домовитись про розподіл посад заступників міського голови.

Рівненська облрада

Голова – Сергій Кондрачук («Європейська солідарність»)

В області «ЄС» вдалося обрати свого голову облради – ним став колишній голова Здолбунівської райдержадміністрації Сергій Кондрачук. Але досвід облради минулого скликання показав, що це крісло на Рівненщині, скажімо так, дуже хитке – з 2015 по 2020 рік тут змінилося чотири голови, а розстановка сил в облраді неодноразово змінювалась. На цей момент вона зафіксована на користь представника «ЄС»: за його підтримку  довелося розрахуватися посадами першого заступника з Радикальною партією Олега Ляшка (Сергій Свисталюк) та звичайного заступника – зі «Свободою» (Олексій Бучинський). Цікаво, що минулу каденцію Свисталюк та Бучинський завершували саме на цих посадах, тож зміни торкнулись тут лише позиції головуючого. Цей кадровий пакет також підтримала фракція «За майбутнє», якій натомість віддали під контроль низку ресурсних комісій, зокрема, бюджетну.

А от всі інші «учасники змагань», зокрема, «Слуга народу», яка є другою за величиною фракцією, поки що опинилися в опозиції. Проте не забуваємо, як миттєво можуть змінюватись в цьому регіоні події.

Хмельницька міськрада

Секретар – Віталій Діденко («Команда Симчишина»)

У Хмельницькому все було давно зрозуміло. Діючий міський голова Олександр Симчишин, окрім приголомшливої перемоги в першому турі з результатом 86,8%, завів в міськраду свою фракцію, яка складає монобільшість. Цікаво, що в мери Симчишин, як і на минулих виборах, балотувався від «Свободи», але, аби не залежати від її партійного керівництва, завів в раду свою «Команду Симчишина». Секретарем міськради безальтернативно став член мерської команди Віталій Діденко  – депутат двох скликань від «Свободи» та голова міської організації цієї партії.

Хмельницька облрада

Голова – Віолетта Лабазюк («За майбутнє»)

На відміну від Хмельницької міськради, в облраді вирували справжні пристрасті. В бюлетень для виборів голови були внесені прізвища кандидатки від «Слуги народу» керівниці Хмельницького обласного шпиталю ветеранів війни Оксани Бочкарьової та дружини відомого нардепа та агробарона Сергія Лабазюка представниці «За майбутнє» Віолетти Лабазюк. Про останню до цього було відомо, що вона працює в благодійному фонді імені свого чоловіка.

Цікаво, що на позачергових парламентських виборах Бочкарьова протистояла на 188 окрузі якраз Лабазюку і це протистояння програла. Невдача її спіткала і у боротьбі з дружиною нардепа – остання набрала необхідні 33 голоси, в той час як «слуга» – лише 27. Висування на таку посаду 34-річної Віолетти Лабазюк без жодного політичного досвіду стало несподіванкою навіть для місцевого істеблішменту, який очікував від «За майбутнє» більш прогнозованого кандидата.

Втім кандидатуру Лабазюк підтримала друга велика фракція облради «Команда Симчишина», нагадавши, шо тандем мера Хмельницького та чоловіка нової голови облради плідно співпрацює в інфраструктурних проєктах міста. Натомість першим заступником голови облради обрано представника «Команди Симчишина» Володимира Гончарука, який до цього був заступником Симчишина в мерії. Плече двом найбільшим фракціям підставила і «Європейська солідарність», яка отримала посаду заступника голови для Валентина Соколюка. Керівні посади в постійних комісіях також поділили на три фракції.

Така конфігурація залишила за бортом негласних «хазяїв регіона» – подружжя мільярдерів Герег. Їхня політсила «За конкретні справи» разом з пропрезидентською «Слугою народу» та «Батьківщиною», що також опинилися в опозиції, подали до суду заяву про фальсифікацію виборів голови облради. На час розгляду позовів суд зупинив дію рішення про призначення Лабазюк.

Чернівецька облрада

Голова – Олексій Бойко (Аграрна партія)

Повноцінна робота Чернівецької міськради досі заблокована через судові позови. А от в облраді, хоч і з другой спроби, таки вдалося обрати голову та його заступників. Перше засідання 17 грудня, на якому за крісло голови змагались представник «Слуги народу» Володимир Жаровський та Олексій Бойко від Аграрної партії, було перенесене через повідомлення про мінування. В результаті наступного дня також не без пригод головою було обрано Бойка, який отримав 35 голосів з необхідних 33, в той час, як його опонент – 27. Раніше Бойко займав посаду заступника голови Чернівецької обладміністрації, тобто був цілком інтегрований в президентську вертикаль.

Власне, «слуги народу» ображеними не залишились – їхнього представника Миколу Гуйтора, що очолював обласний партійний штаб, було обрано першим заступником голови. І Бойко, і Гуйтор в минулому мали стосунок до Партії регіонів, але зараз про це зі зрозумілих причин згадують неохоче. 

Посаду заступника в цій строкатій раді отримала «Європейська солідарність»: місце в президії посів колишній заступник голови обладміністрації, який рік виконував обов’язки її голови, Михайло Павлюк.

Ужгородська міськрада

Секретар – Андрій Риба («Європейська солідарність»)

Цілком співпрацювались місцеві осередки «Європейської солідарності» та «слуг» і на Закарпатті. «Слуга народу», як і більшість інших фракцій, представлених в Ужгородській міськраді, голосувала за представника «ЄС» Андрія Рибу на посаду секретаря (не брала участь в його обранні тільки ОПЗЖ). При голосуванні він набрав 28 голосів. Рибі часто нагадують не дуже привабливі подробиці його політичної біографії. До свого перебування в «Європейській солідарності» (а раніше – БПП) Риба представляв в міськраді позаминулого скликання фракцію «Батьківщини». Фракція була розігнана центральним апаратом партії через невиконання програмних положень, порушення партійної етики та дискредитацію партії. За цими формулюваннями нібито стояла активна участь опальних «бютівців» в  дерибані міських земель та майна.

Знову обраному меру Ужгорода Богдану Андріїву розслаблятися не варто – він добре пам’ятає, як міськрада минулої каденції виношувала плани щодо його відсторонення. Одними з головних провайдерів цієї ініціативи були суперник Андріїва по другому туру – кандидат в мери від «Слуг народу» Віктор Щадей  та його давній соратник Олександр Волосянський, який зараз пройшов в міськраду за списком «слуг». Воював свого часу з Андріївим і нардеп депутатської групи «Довіра» Роберт Горват, який разом з кількома іншими нардепами-мажоритарниками контролює фракцію «Рідне Закарпаття», – на виборах він підтримував владну команду. Але, судячи з усього, тимчасово сокира війни зарита. І не в останнє через коллаборацію в облраді.

Закарпатська облрада

Голова – Олексій Петров («Слуга народу»)

Днем раніше за секретаря міськради було обрано голову Закарпатської облради. Перший день роботи запам’ятався демаршем депутатів Партії угорців України, які таким чином висловили протест проти утисків угорської громади на Закарпатті з боку силовиків. Але інших депутатів це не надто засмутило – головою облради було обрано на той момент голову обладміністрації генерал-майора СБУ Олексія Петрова. За нього віддали 37 голоси, за його єдиного конкурента від ОПЗЖ пенсіонера МВС Віктора Русина – 17.

Окрім «Слуг народу» та «Рідного Закарпаття», за кандидатуру Петрова, ймовірно, проголосували «ЄС» та «Батьківщина», яка на Закарпатті підконтрольна брату Богдана Андріїва Андрію. Таким чином сімейство мера дало сигнал «слугам» та їхнім сателітам про готовність до співпраці. Натомість «Батьківщина» та «Європейська солідарність» отримали посади заступників голови – відповідно для Андрія Шекети та Дениса Мана.

Заміна Петрову на посаді губернатора була підготовлена Банковою заздалегідь – її зайняв директор виноробної компанії «Шато Чизай» Анатолій Полосков. Тепер йому доведеться замість бізнесу з головою зануритися в глибини дуже специфічної закарпатської політики.  

ЦЕНТР

Кропивницька міськрада

Секретар – Олег Колюка («Пропозиція»)

У Кропивницькому в першому турі переобрався діючий міський голова – власник місцевого м’ясокомбінату «Ятрань» Андрій Райкович. Побувши свого часу у партіях Литвина, а потім Порошенка, на цих виборах він долучився до партії мерів «Пропозиція». Відповідно і в секретарі міськради висунув свого соратника та депутата від цієї партії – начальника управління власності мерії Олега Колюку. За цю кандидатуру знайшлися солідні 35 голосів. Колюка змінив на цій посаді одіозну «першу «тушку» парламента Андрія Табалова, який провів дуже скромну фракцію «Наш край» і зараз мало на що претендує. Керівництвом комісій поділились з «ЄС», «Слугою народу», «Перспективою міста» та ОПЗЖ.

На першій ж сесії, окрім обрання секретаря, було прийняте стратегічне рішення – «міську раду міста Кропивницького» перейменували на «Кропивницьку міську раду». Після перейменування облцентру в 2017 році пропонувалось аж три варіанти назви міськради, і тоді переміг варіант, запропонований Райковичем. Але і він, як бачимо, виявився неостаточним.

Кіровоградська облрада

Голова – Сергій Шульга («Слуга народу»)

А от облрада, як, власне, і область, носить ще стару «недекомунізовану» назву. Та у місцевої еліти зовсім інші пріоритети. Напередодні виборів в мережу був злитий скандальний аудіозапис розмови тодішнього голови Кіровоградської облради Олександра Черноіваненка («Батьківщина»), його заступника Юрія Гугленка («Європейська солідарність»), депутата облради від Опоблоку Вадима Волканова і бізнесмена та ексгубернатора часів Порошенка Сергія Кузьменка. На цих плівках співрозмовники обговорювали поділ зон впливу в області після виборів і не приховували планів позбавитися тодішнього губернатора Андрія Балоня та «мочити Зеленського».

Позбавитись Балоня у «змовників» вийшло, а от зовсім вивести за дужки пропрезидентську силу не вдалося. Саме представника «Слуги народу» ексочільника обласного управління СБУ Сергія Шульгу було обрано головою облради. При цьому протистояв йому той самий Чорноіваненко, який збирався йти у хрестовий похід проти «слуг». За Шульгу проголосували 40 депутатів, за Чорноіваненка – 24. В результаті президія була сформована взагалі без представників «Батьківщини» та «ЄС». Посаду першого заступника голови посів Юрій Семенюк від «Пропозиції», заступниками були обрані фігурант «касетного скандалу» Вадим Волканов (ОПЗЖ) та екснардеп Дмитро Лінько (Радикальна партія Ляшка).

Черкаська міськрада

Секретар – Юрій Тренкін («Батьківщина»)

З першого погляду виглядає дивним, що посаду секретаря Черкаської міськради віддали представнику «Батьківщини», яка ледь подолала прохідний барєр та провела лише чотирьох депутатів. Але пояснення цієї ситуації криється в історичних зв’язках переобраного мера Анатолія Бондаренка з найстарішою парламентською політсилою. У свою попередню каденцію Бондаренко обирався саме від «Батьківщини» та очолював обласну організацію партії Юлії Тимошенко. Але на цих виборах мер знайшов собі іншу партійну «парасольку»: новостворений проєкт «За майбутнє», вочевидь, зробив пропозицію, від якої той не зміг відмовитись. Розстався з «колишніми» Бондаренко по-хорошому: під час урочистої передачі обов’язків очільника місцевого осередку «Батьківщини» йому навіть презентували ювілейний годинник, який партія випустила до свого 20-річчя.

Наступником Бондаренка в «Батьківщині» став саме Юрій Тренкін, який називає мера «своїм політичним батьком». У міськраді минулого скликання Тренкін очолював бюджетну комісію, тож рівень його співпраці з міським головою був дуже тісним. І хоча відхід Бондаренка фактично похоронив рейтинг «Батьківщини» у місті, вона досі залишається в грі. Хоча знову ж таки – Тренкіна можна вважати стовідсотковою людиною мера.

Кандидатура Тренкіна  отримала 29 голосів – голосували всі фракції, окрім «Слуги народу» та «Голосу», які заявили про порушення регламенту. З цими політичними силами у Бондаренка свої рахунки: кандидат від «Голосу» Віктор Євпак протистояв йому у другому турі, а з Офісом президента він серйозно побив горщики, коли в ультимативній формі відмовився запроваджувати карантин у місті. Мер Черкас навіть подавав до суду на Зеленського через те, що той називав його бандитом, але суд програв і записав відеозвернення, в якому сам вибачився перед президентом за свою «гарячкуватість».

Черкаська облрада

Голова – Анатолій Підгорний («Черкащани»)

В області ж на виборах 25 жовтня тріумфував місцевий проєкт «Черкащани», лідер якого і став головою облради. Фермер Анатолій Підгорний вже обирався на цю посаду восени минулого року. За повторне призначення Підгорного проголосували 38 депутатів, за його конкурента – кандидата від «Слуги народу» медика Миколу Кондрацького – 23. До більшості, яка брала участь у формуванні президії, увійшли «Європейська солідарність» та «Батьківщина». Три фракції навіть підписали меморандум про створення коаліції демократичних сил, хоча в місцевих радах, як відомо, така процедура не передбачена. Посаду першого заступника голови від «ЄС» отримала знакова фігура – колишній «бранець Кремля» власкор «Укрінформу» Роман Сущенко. Його засудили в Росії до 12 років колонії суворого режиму через звинувачення у шпигунстві і повернули в рамках великого минулорічного обміну. Заступником від «Батьківщини» став Михайло Мушієк, що вже посідав цю посаду в попередньому скликанні.

Але вже перше засідання після обрання президії продемонструвало хиткість такої «коаліції» – на трьох вона мала лише 34 штики за необхідних для прийняття рішень 33. До того ж ігнорування «слуг народу» автоматично призводило до протистояння облради з губернатором. Тому було прийнято «соломонове рішення» – кількість заступників голови просто збільшили вдвічі. До двох вже обраних додались представник «Слуги народу» Сергій Лисовий та лідер місцевої ОПЗЖ Володимир Доманський. Голова облради пояснив обуреній патріотичній громаді залучення до співпраці ОПЗЖ необхідністю прийняття бюджету на наступний рік і вирішення господарських питаннь.

Можна не сумніватись, що в області будуть збережені інтереси «курячого барона» Юрія Косюка, який розставив своїх людей у різні фракції більшості. А от одіозний нардеп Антон Яценко, обраний від Черкащини, завів в облраду немаленьку фракцію «За майбутнє», але лишився зайвим на цьому святі життя. «З барського столу» його фракції віддали керівництво однієї комісії (з питань екології).

Павло Вуєць, «Главком»