Реформа уряду провалилась. ЗеКоманда здає назад
Об’єднання міністерств було помилковим. В уряді починається нова велика перебудова
У вересні минулого року призначений в турборежимі уряд Олексія Гончарука розпочав свою бурхливу діяльність з об’єднання міністерств. Економіку і торгівлю злили з аграрною політикою, культуру – з молоддю та спортом та інформаційною політикою (нове Міністерство культури, молоді і спорту створювалось на базі Мінінформполітики, а ті, що існували раніше, – ліквідовані), енергетику злили з екологією, а Міністерство у справах ветеранів поглинуло питання, якими опікувалось Міністерство тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ трансформувалось в Міністерство розвитку громад та територій.
І от не пройшло і пів року, як з’ясувалось, що цей експеримент з тріском провалився. Міністерства будуть «розчленовувати» назад.
«Не помістилися»
Власне, розмови про розділення почалися після відомої зустрічі президента та прем’єра 17 січня. «Мені здається, час показав, ми бачимо, що деякі міністерства повинні бути розділені, – висловив своє бачення Володимир Зеленський. – Є питання до Міністерства економіки, тому що воно займається всім – і сільським господарством... Зараз, мені здається, потрібен новий концепт, новий підхід. Може бути, що це стосується Міністерства культури, і Міністерства ветеранів. Я хочу побачити від вас ці пропозиції». Термін, до якого Гончарук мав би сформулювати рішення, завершується завтра – 4 лютого.
Вже точно відомо, що буде розділене Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. З нього виділять питання окупованих територій, а називатись новий-старий орган буде Міністерством з питань реінтеграції. Нинішній голова об’єднаного відомства Оксана Коляда визнала, що питання реінтеграції «банально не поміщаються» в її функціонал. Наразі у відомстві проводяться консультації, як саме проводити цей поділ.
Про роз’єднання інших міністерств поки стовідсоткової інформації нема. За інформацією «Главкома», відомство Володимира Бородянського втратить частину повноважень, що стосуються опіки над молоддю та спортом. Високопоставлене джерело в уряді запевняє: це питання майже вирішене. «Культурний» міністр наразі поставив на вуха журналістську спільноту, бо дуже захопився просуванням скандального законопроєкту про фейки. На все інше в нього, мабуть, просто не вистачає часу. Цікава деталь – на сайті міністерства досі позначено «Міністерство культури України» і ні про які «молодь та спорт» там взагалі навіть не згадується. Так само, як і в наповненні цього сайту. Хоча сказати, що Бородянський зовсім не приділяв уваги спорту, не можна. Позаминулого тижня він зустрічався з представниками спортивних федерацій України, на якій презентував стратегію розвитку спорту та фізичної активності до 2032 року. Втім реалізовувати її (чи переписувати) доведеться вже комусь іншому.
Інтрига закручується і навколо міністерства, яке очолює Тимофій Милованов – один з найбалакучіших персонажів цього уряду. Об’єднати міністерства економіки та аграрної політики логічно було хіба що для запуску ринку землі, тому ці дві галузі і загнали під один дах. Але не схоже, що експеримент спрацював. Президент в своїй розмові з прем’єром щодо розділення згадував саме про це міністерство, але остаточного рішення до останнього не було. За даними на кінець минулого тижня, дискусії в уряді щодо відтворення окремого відомства, яке опікуватиметься аграрною політикою, не припинилися. Якщо аграрний напрям у Милованова таки заберуть, «нове старе» міністерство може очолити його нинішній заступник Тарас Висоцький, який курує в нинішньому Мінекоміки виключно агропромисловий сектор.
Ще одне міністерство, якому може загрожувати реорганізація, – енергетики та захисту довкілля. Зараз доцільність такого поєднання також викликає питання. Цю тему підіймав лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. «У фракції є думка, що ідея об’єднання міністерств енергетики та екології не дуже добра, – пояснював Арахамія. – Тому що енергетика фактично шкодить екології, а людина має займатися її захистом, і одній особі важко це сумістити». Втім голова президентської фракції привчив публіку до того, що він спочатку багато чого каже, а потім соратникам доводиться його спростовувати чи інакше інтерпретувати. От і цього разу міністр Олексій Оржель поспішив заявити, що ані президент, ані прем’єр тему розділення його відомства не підіймали, а Арахамія нібито запевнив його, що слова були вирвані з контексту. Логіка Оржеля прямо протилежна ходу думок Арахамії – очільник міністерства вважає, що розділення призведе до конфлікту інтересів.
Дорога іграшка
Побоювання Оржеля зрозуміти можна: в разі реорганізації міністерств всі їхні керівники ідуть у відставку. І вже не факт, що їх призначать знову на якысь з «половинок» їхніх нинішніх міністерств. Президент та прем’єр можуть скористатись цією ситуацією задля пошуку крайніх та демонстрації оновлення уряду. Не на одну ж Альону Бабак, про звільнення якої вже відомо, валити всі прорахунки.
Колишній віцепремєр з питання соцполітики Павло Розенко, який свого часу критикував бездумне об’єднання міністерств, тепер вже критикує зворотній процес. Він вважає, що висновки з провалу цього експерименту має зробити президент, а особи, які пропонували йому таке укрупнення, відповісти за це.
«Це було неправильне та необдумане управлінське рішення з самого початку, – доводить Розенко. – Ні до чого, крім проблем та витрат коштів, воно не призвело. Об’єднані міністерства так і не встигли запрацювати на повну потужність, як їх вже назад роз’єднують. При цьому в рамках процесу об’єднання скорочувались штати, людям при звільненні виплачувались кошти, в приміщення, де раніше було МінАПК, вже переїхав підрозділ Мінсоцполітики. Тепер весь процес піде назад – знову витрачання коштів, перепризначення міністрів, плутанина…»
Проблема ще й в тому, що держбюджет, ухвалений на цей рік, верстався під об’єднані міністерства. Тепер треба буде приймати зміни до бюджету і ділити видатки вже між двома відомствами. Суми на їхнє утримання, закладені в бюджеті, скоріш за все, будуть зростати, бо на окреме міністрество потрібен додатковий штат – своя бухгалтерія, свій відділ кадрів. Крім того, окрім перепризначення (або призначення нових) міністрів, треба буде заново обирати держсекретарів, керівників управлінь та інших держслужбовців. А це – конкурси і додатковий час, коли відомство перебуватиме в режимі турбулентності.
Сказати, що історія з об’єднанням та подальшим роз’єднанням є унікальною для нинішньої влади, не можна. Чого вартує лише злиття податкової та митниці: спочатку фіскального монстра команда Януковича створила під дахом Міндоходів, а згодом наступники відродили його у вигляді Державної фіскальної служби, наслідки чого даються взнаки досі. До речі, хоча податкова та митниця знову живуть самостійним життям, ДФС досі існує, а її керівники отримують зарплати, навіть більші за президентську. Або історія з Міністерством промполітики, яке то створювалось, то реорганізовувалось, а в результаті було приєднане до Мінекономіки. Враховуючи невтішні показники падіння вітчизняної промисловості, вже лунають ідеї щодо його реанімації.
«Це давні граблі, на які наступають різні влади в різний час – ліквідація, розділення, а потім об’єднання міністерств, – нагадує політолог Володимир Фесенко. – Такі експерименти відбувались за усіх президентів. Можливо, тут позначилася відсутність не тільки політичного, а й адміністративного досвіду у нової влади. Було бажання показати радикальну реформу уряду, але об’єднання відбулося штучно. Це хитання демонструє відсутність чіткої стратегії щодо того, як має працювати вищий державний апарат. За кордоном такі процеси теж відбуваються, але у нас вже надто часто».
Міністр юстиції Денис Малюська в розмові з «Главкомом» підтвердив: нова структура уряду однозначно буде, бо рішення вже озвучене президентом і воно буде виконано. Але при цьому урядовець уникає оцінки цього процесу: «Ми забезпечимо внесення протягом одного дня відповідного акту на розгляд Кабінету міністрів… Я добре розумію плюси і мінуси, але їх обговорювати немає сенсу. Політичне рішення прийняте».
Павло Вуєць, «Главком»