Розправа над Разумковим. «Слуга народу» пояснює: за що карають спікера

Цей пленарний тиждень у Верховній Раді проходить під знаком звільнення її голови Дмитра Разумкова. У спікера, який очолював парламент з 2019 року, геть зіпсувалися стосунки з монобільшістю та Офісом президента. Нардепи у вівторок відсторонили його від ведення засідань на два дні, щоб ще цього тижня забрати спікерське крісло остаточно.

При цьому апарат Верховної Ради вже майже рік не має повноцінного керівника.

Після того, як через конфлікт з Разумковим був звільнений екскерівник В’ячеслав Штучний, виконувачем обов’язки був Михайло Теплюк. Монобільшість перед тим, як взятися за Разумкова, вирішила ініціювати зміну керівництва апарата та запропонувала три потенційні кандидатури – зокрема, члена регламентного комітету та голови підкомітету з питань регламенту «слуги» Павла Фролова. У розмові з «Главкомом» Фролов пояснює, чому звільнення Разумкова відбувається абсолютно законно та як спікер сам специфічно трактував регламент.

«За Разумкова ми заглибилися в поправочний спам»

– У вівторок, як бачите, питання щодо Разумкова було включено до порядку денного, далі за регламентом голова Верховної Ради готує звіт про свою роботу та про використання кошторису. Також має бути висновок Рахункової палати, – роз’яснює процедуру звільнення Фролов. – Регламент каже, що цей висновок надається депутатам не пізніше, як за два дні до розгляду. Питання про відкликання спікера розглядається не пізніше, ніж на 10 день після його включення до порядку денного. Конкретну дату визначає не спікер, а парламент. І він визначив її шляхом голосування – четвер, 7 жовтня.

Регламент Верховної Ради був прийнятий ще у 2010 році. Він має застарілий та суперечливий характер, що дозволяє, з одного боку, блокувати роботу парламенту, до абсурду затягувати розгляд питань. На мою думку, він потребує системного перегляду.

Чи ви розумієте для себе логіку поки чинного спікера, чому він так, як каже голова вашої партії, «некомандно» діяв ці роки? Він же розумів, що це може завершитися його звільненням.

Краще це запитати в Дмитра Олександровича. І йдеться десь про рік, коли у відносинах почалися таки незрозумілі речі.

Разумков постійно каже, що він дуже скрупульозно дотримується регламенту, а ваша фракція інтерпретує це таким чином, що він затягує процеси. Ви є членом регламентного комітету, тобто чисто з технічної точки зору як можете оцінити його стиль управління парламентом?

Я вважаю, що заслуга Разумкова в тому, що ми перестали надиктовувати тексти законів з голосу прямо під час пленарних засідань, а також переголосовувати провалені закони десятки разів, що було поширеною практикою у минулих скликаннях.

Ми розуміємо також, що спікер – це голова всієї Верховної Ради і він має також дослуховуватися до інших фракцій. Але все це має бути на рівні балансу, на рівні здорового глузду та не перетворюватися у шантаж, поправочний терор або обструкцію та підігравання опозиції.

Так, саме за Разумкова вперше за 30 років ми заглибились у нав’язаний меншістю поправочний спам до такого ступеня, що це поставило під сумнів дієздатність парламенту. На один законопроєкт ми могли витрачати кілька місяців, і в парламенті з’явилися торги за зняття вже поданих поправок. Я пропонував Дмитру системний перегляд і оптимізацію парламентських процедур, але він не був налаштований на проведення реформи регламенту. Ми, на жаль, навіть не узгодили його із чинною Конституцією. Хоча такі законопроєкти були зареєстровані ще у 2019 році.

Є і інші, так би мовити, регламентні претензії до спікера. Наприклад, є 131 стаття регламенту про усунення суперечностей у прийнятому в цілому законі. Вона дуже часто використовувалася в минулих скликаннях. Бо якщо приймається закон, який зачіпає бізнес-інтереси багатьох, часто буває ґвалт, крик, блокують, давлять, тиснуть, кричать. І, дійсно, може депутат, який голосує чи доповідає законопроєкт, технічно помилитися або зал може врахувати якісь суперечливі поправки, коли одна суперечить іншій. Тоді і має діяти 131 стаття, яка швидко та дієво дозволяє шляхом голосування виправити допущені помилки.

А Разумков цю статтю використовувати не бажає?

Так, Дмитро чомусь не застосовував її тоді, коли це було логічно й обґрунтовано.

Класичний приклад – закон про легалізацію грального бізнесу, коли був тривалий поправочний спам, а потім у прийнятому законі з’явилася розбіжність щодо органу, який буде проводити конкурс на формування Комісії з регулювання азартних ігор. З моєю поправкою, що дозволяла велику приватизацію під час карантину лише із підвищенням ціни, була така сама ситуація. Була потреба у технічних корегуваннях тексту. А спікер на це не пішов. Чому – незрозуміло.

Крім цього, я пропонував багато ідей щодо зміни роботи Верховної Ради. Наприклад, є норма, коли один депутат може кожну правку ставити на підтвердження та виступати по хвилині. Якщо таких поправок сотні або тисячі, то це ж блокування роботи, а не покращення редакцій законів.

Є ще такий інструмент зловживання – реєстрація постанов про скасування рішень парламенту, які теж один депутат може зареєструвати та заблокувати підписання закону на строк до двох тижнів . Якщо вже 226+ депутатів проголосували закон, а Конституція каже, що закон може «анулювати» Конституційний суд за поданням 45 депутатів, то чому в нас закладена у регламенті така можливість? І таких речей багато.

І що вам Разумков відповідав на ваші ідеї щодо зміни регламенту?

Він не дуже був налаштований реформувати цей регламент. Спецпроцедуру задля боротьби із поправочним спамом ми прийняли, коли був жорсткий локдаун і потреба у відновленні співпраці з МВФ. Цю спецпроцедуру тоді застосували лише до «банківського» закону, який був заблокований поправками. Потім ми одразу прийняли мій законопроєкт про вдосконалення цієї спецпроцедури, але тільки в першому читанні. Зараз ми вже його підготували до другого читання, він передбачає, що кожному народному депутату надається право через цю спецпроцедуру вносити по одній поправці до кожної статті. Але є обмеження щодо часу на виступи – п’ять хвилин на представлення всіх своїх поправок. За цей час депутат може сказати, на яких поправках він наполягає. Це значно посилює права депутатів і при цьому ліквідує можливість зловживати.

Якби ми «банківський» закон, коли один депутат Поляков подав шість тисяч правок, розглядали за повною процедурою, це б зайняло два роки роботи, тобто 40% всієї нашої каденції. Це не демократія, а парламентський терор з боку меншості, коли навіть один депутат може блокувати весь парламент. При цьому опозиція шантажує всілякими умовами – когось призначити чи хай правоохоронні органи від когось відчепляться. І виходить, що те, що ми обіцяли людям, в парламенті просто блокується.

«Якщо відбудеться зміна спікера, повноцінний керівник апарату Верховної Ради з’явиться швидко»

А ви впевнені, що без Разумкова буде легше?

Побачимо. Впевнений, що в першу чергу обов’язково треба змінювати регламент, в якому дуже багато суперечностей.

Аби позбавитися поправочного «спаму», закон про олігархів приймався не за спецпроцедурою, а за іншою спрощеною процедурою, передбаченою в регламенті. Але так поспішали, що, можливо, доведеться переголосовувати законопроєкт. Разумков відверто глузував з цього приводу.

Це процедура з постатейним розглядом, коли визначаються вирішальні правки, ставляться на голосування та підтверджуються, а інші – до тих самих частин проєкту – відхиляються без голосування. Вона є в регламенті, її намагалися застосовувати і раніше, до нас. Думаю, що як вона, так і удосконалена спецпроцедура мають бути запобіжниками. Не думаю, що вона буде часто застосовуватись, якщо не буде поправочного спаму.

Ви є кандидатом від монобільшості на голову апарату Верховної Ради, якого вже рік нема. Якщо Разумкова звільнять і буде новий голова апарату, чи буде якась ревізія господарської діяльності парламенту, того, як витрачалися кошти?

Думаю, це питання наразі не на часі. Звісно, я вдячний колегам з фракції за довіру та моє висування як кандидата. Ця пропозиція була обумовлена відсутністю понад рік повноцінного керівника апарату, призначеного парламентом. Натомість у нас зараз є виконувач обов’язків керівника. Але нагадаю, що висування номінанта на цю посаду – це виключна компетенція голови Верховної Ради. Тому давайте ще почекаємо.

Призначення керівника апарату гальмував Разумков, бо його влаштовував нинішній в.о.?

Згідно з законом, тільки голова Верховної Ради є єдиною людиною, яка може запропонувати парламенту призначити голову апарату. Ані 150 депутатів, ані фракції, а тільки голова парламенту. Без його подання депутати не можуть нікого самі призначити. Висновки робіть самі. Нинішнього виконувача обов’язків голови апарату просто призначив спікер, але з точки зору функціоналу у виконувача обов’язків такі самі повноваження, як і у керівника.

Колишній керівник апарату В’ячеслав Штучний був звільнений з посади Радою ще в липні минулого року. Відбулося це через конфлікт з Разумковим, бо нібито спікер вважав його ледь не шпигуном з боку Банкової. Зараз він є вашим конкурентом на місце голови апарату.

Мені некоректно буде коментувати це. Краще безпосередньо у Разумкова або Штучного запитувати про це.

Коли може відбутися голосування щодо нового голови апарату? Схоже, виносити це питання в залу буде вже не Разумков.

Це – виключно компетенція голови Верховної Ради. Якщо він внесе цю кандидатуру, вона одразу буде розглядатися спочатку на комітеті, а потім в залі. Справа лише за поданням, ну і, звісно, потім голосування – 226 плюс. Припускаю, що якщо у нас відбудеться зміна спікера, то повноцінний керівник апарату з’явиться швидко.

Павло Вуєць, «Главком»