Верховна Рада народила закон про легалізацію грального бізнесу
Парламент нарешті схвалив законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Депутати витратили на розгляд законопроєкту кілька тижнів, тисячі правок вимагали дотримання процедури розгляду.
Нагадаємо, що за основу цей проєкт був прийнятий ще у січні, а сьогодні несподівано швидко депутати дали за нього 248 голосів. Опозиція познімала свої правки, вони фактично блоковали робота парламенту, який за календарем засідає останній пленарний тиждень перед канікулами.
Отже, після підпису президента в Україні знову запрацює гральний бізнес. Він був заборонений ще 2009 року за прем’єрства Юлії Тимошенко. Звісно, що і зараз «Батьківщина» була одним з головних противників повернення азартних ігор у легальне поле. Депутати опозиційної фракції згенерували велику кількість правок, загалом же їх було подано 3,5 тисячі. Але це, скоріше, був спосіб затягнути час, бо монобільшість відразу налаштувалась прийняти закон. Втім Юлія Володимирівна вже пообіцяла, що оскаржить його в Конституційному суді.
Юлія Тимошенко увійшла в історію як головний ворог казино. У період свого другого прем’єрства вона добилась заборони азартних ігор в Україні
Ініціатори відновлення легального грального бізнесу аргументують свою позицію тим, що й запуск ринку землі: мовляв, цей бізнес і так існував, то ліпше хай це буде легально, ніж підпільно під прикриттям криміналу та правоохоронців. Очікується, що це призведе до додаткових надходжень до бюджету близько 4 млрд грн, які будуть акумулюватись у спецфонді і мають піти на фінансування медицини, спорту, освіти і культури. Показово, що ці кошти вже внесені до держбюджету на цей рік. Опоненти ж легалізації стверджують: ці кошти будуть вийняті з кишень громадян, які понесуть останнє до «одноруких бандитів», і аби бюджет отримав ці 4 млрд, українці програють в рази більше.
Нові правила. Суть
Законом урегульовуються правила для таких видів грального бізнесу: казино, букмекерських контор, онлайн-казино, гральних автоматів та онлайн-покеру.
«Слуги народу» зауважують, що закон містить запобіжники: казино будуть розміщені лише в п’ятизіркових готелях площею не менше 500 кв. м, яких в Україні є лише кілька десятків. В той же час гральні автомати та букмекерські пункти дозволено розміщувати в готелях від трьох зірок: у Києві – від 50 номерів, у регіонах – від 20. Площа зали має становити 125–250 кв. м.
У готелях нібито буде діяти вхідний контроль, крім того, буде створена національна моніторингова онлайн-система і база гравців, зокрема, аби визначати громадян, схильних до лудоманії. Зокрема, ігромани можуть самостійно обмежити собі доступ до автоматів через звернення до організатора азартних ігор чи уповноваженого органу, також це можуть зробити родичі гравця через суд. Обмеження доступу може становити від шести місяців до трьох років. Передбачається збільшення мінімального віку гравців з 18 до 21 року. В онлайн-іграх має бути встановлена ідентифікація документів гравця, аби дотримуватися в Інтернеті вікового цензу, хоча який це матиме вигляд на практиці – поки що загадка.
Але диявол криється в деталях: електронна система онлайн-моніторингу, до якої мають підключитись всі гральні точки, згідно з законом, має запрацювати аж за два роки. «Це – головна вада, яка насправді повністю зберігає «чорний ринок», каже журналіст Юрій Ніколов, який опікується гральною тематикою. – Хоча сама по собі це – дуже позитивна норма. Тобто весь цей час ця система працювати не буде – можна буде тримати відкритий «чорний» зал автоматів, і тобі за це нічого не буде. Фактично повертається те, що було багато років до того. І ніяка «база гравців» працювати не буде, бо не буде до чого обмежувати доступ. Тобто весь позитив, який закладений в законі, буде діяти якось потім.
Опоненти закону також впевнені, що формулювання «на території готелів» дуже розмите і насправді гральні автомати повернуться не лише до елітних казино, а буквально будуть майоріти на кожному кроці. «Територією готелю «трьох зірок» може бути будь-яке окремо розташоване приміщення або тимчасова споруда, – вважає Ніколов. – Якщо ці «три зірки» захочуть десь поставити, то поставлять. Гральні автомати взагалі не мають бути за межами казино. Локалізація у готелях – це вже хоч якийсь шлях вперед, але це все не запрацює, доки нема системи онлайн-моніторингу. Зараз же просто хочуть провести повернення нелегальної «ігорки», яку будуть «кришувати» правоохоронці. Може, масштаби будуть меншими, ніж раніше».
Показовим є той факт, що протягом розгляду проєкту перед другим читанням зникла норма, яка не дозволяє розміщувати гральні автомати ближче, ніж 500 метрів до дошкільних закладів освіти, шкіл, дитячих розважальних центрів. Але згодом після скандалу її повернули. Також у порівнянні з першим читанням нема норми про обмеження кількості гральних автоматів з урахуванням чисельності населення в регіоні.
«У більшості розвинених країн гральні автомати можуть розміщуватися тільки в казино», – зауважує колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська. Вона наводить приклад, що у світі є максимальна ставка, яку ти можеш програти на гральних автоматах за певний період, аби людина могла оговтатись і не програти багато. В нинішньому ж законопроєкті про це взагалі не йдеться.
Також Загребельська нагадує «лудоманський» досвід Грузії: «Законопроєктом не обмежена кількість ліцензій, тобто багато компаній зможе конкурувати за лояльність гравців. У Грузії це, з одного боку, спровокувало гральну залежність, а з іншого – зниження суми надходжень до бюджету при збільшенні кількості операторів».
Загребельська не розуміє, чому уряд хоче отримати від легалізації грального бізнесу саме 4 млрд грн. Якщо мається на увазі прибуток зі сплати за ліцензії, то їхня кількість законопроєктом необмежена, тож така сума не є обґрунтованою. А щодо системи оподаткування азартної галузі законопроєкт однозначної відповіді не дає.
При цьому відкриття грального бізнесу законопроєктом подається як розвиток готельної інфраструктури. Якщо в Києві будуватиметься новий готель від 200 номерів, то його власник отримає безкоштовно ліцензію терміном до 10 років, аналогічна межа у інших регіонах – 150 номерів. А це вже містить ризики розбудови тих же «тризіркових готелів» в принципі лише під проведення азартних ігор.
Втім для критиків закону туди заклали «пряник»: збільшується мінімальний термін кримінального покарання за ведення нелегального грального бізнесу – з трьох до шести років, мінімальний термін кримінального покарання для правоохоронців за бездіяльність – з чотирьох до десяти років.
Під «свою людину»?
Найцікавіше – хто, власне, буде контролювати діяльність в цій сфері. Наразі цим має займатись фінансована з бюджету Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, в якої будуть широкі повноваження і яка фактично буде на власний розсуд та в ручному режимі вирішувати, кому роздавати та кого позбавляти ліцензій. Причому адміністрування системи онлайн-моніторингу, до якої мають підключитись всі гральні автомати, ця комісія має право віддати приватній фірмі.
Раніше повідомлялося, що у кріслі очільника цього органу на Банковій бачать такого собі бізнесмена з російським корінням – Бориса Баума, який був помічений аж в надто активній участі у розробці законопроєкту про легалізацію азартних ігор. Причому виступав він на профільному комітеті фактично від імені президента. В самому ж Офісі президента «гральне питання» курує заступник голови Офісу Кирило Тимошенко. Останній відкрито говорив про довіру Бауму. Детальніше про цього діяча «Главком» писав тут.
Борис Баум (справа) може стати куратором гральної галузі в Україні?
Звісно, що законопроєкт на таку чутливу тему викликав багатомісячні дискусії на профільному комітеті, а згодом і «поправочний спам» в парламенті. Аргументи противників законопроєкту загалом були схожими: він спровокує лудоманію, люди винесуть в гральні автомати останнє, треба надати органам місцевого самоврядування право визначатись самостійно і взагалі зараз це не на часі… Але опозиція зі своїми правками в результаті «здалася». «Всі просто задовбались», – задоволено визнають співрозмовники «Главкома» у лавах «Слуги народу». Хоча депутати натякають і на деякі інші стимули.
У самих «слуг» голосів вистачило «впритул» (224 плюс два від позафракційних – спікера та віцеспікера), але їм прогнозовано допомогли голосами групи «Довіра» (18 голосів) та «За майбутнє» (4 голоси). Тож ще одна одіозна ініціатива монобільшості, яка викликала таку дискусію, хоч і з боями, пройшла в залі. Тепер побачимо, як на практиці спрацюють плани зробити з України «новий Лас-Вегас», який стане центром грального туризму. І наскільки чергові президентські мрії будуть корелюватись з реальністю.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0