«Не раніше 2030 року». Європарламентарка назвала час вступу України до ЄС

Дуже важливо, щоб у бюджет Європарламенту було закладено гроші не тільки на підготовчі процеси для вступу України до ЄС, а й для України за різними програмами ЄС, коли вона вже вступить до організації. Це може статися не раніше 2030 року. Про це заявила депутатка Європарламенту від Латвії Сандра Калнієте у інтерв'ю «Главкому». 

«За результатами останніх соцопитувань Європейський парламент «іде направо», тобто зростає популярність радикально правих. На правому фланзі будуть зосереджені кілька партій популістів. Так само залишатимуться і радикально ліві, але їхня кількість не буде сильно зростати порівняно з нинішнім складом Європарламенту. Що важливо для України, так це те, що на радикальному правому фланзі перебуватимуть усі так звані «друзі Путіна», такі як Марін Ле Пен, наприклад. Зараз досить високий рівень підтримки для України. У наступному парламенті підтримка може дещо змінитися», – пояснила парламентарка. 

Вона розповіла, що Латвія, яку вона представляє, пройшла довгий шлях до членства в ЄС. «Нове скликання Європарламенту ухвалюватиме бюджет на наступні сім років. Дуже важливо, щоб у бюджет було закладено гроші не тільки на підготовчі процеси для вступу України до ЄС, а й для України за різними програмами ЄС, коли ваша країна вже вступить до ЄС. Ми розраховуємо, що це може статися не раніше 2030 року. Тобто йдеться про всілякі напрямки фінансової підтримки ЄС, яку сьогодні мають країни-члени. Новий бюджет буде ухвалено, сподіваюся, у 2026 році, або у 2027 році, а чинності він набуде у 2028 році. Тому в ньому дуже важливо передбачити гроші вашій країні, які зможуть до вас прийти після вступу до ЄС. Це перше», – зазначила Калнієте. 

Вона додала, що наразі Європейський Союз не готовий до нового великого розширення.  «Це буде важкий процес. У ньому я бачу кілька речей, на які слід звернути увагу», – пояснила парламентарка. 

Калнієте вважає, що реформа спільної сільськогосподарської політики буде складним питанням для ЄС, адже це  близько 33% європейського бюджету. «Україна – це величезна сільськогосподарська країна. Інше питання, яке буде винятково складним, але дуже важливим для країн-кандидатів, це зміни процедури ухвалення рішень. Тобто, щоби ЄС розширив перелік питань, у яких рішення ухвалюються голосуванням кваліфікованою більшістю. Це для того, щоби країни не змогли накласти вето на важливі рішення, як це часто відбувається зараз», – додала вона. 

У яких саме питаннях буде перехід до такого голосування, поки що невідомо. Між тим, Україна має виконувати вимоги на шляху до членства, зауважила Калнієте. 

Раніше посли країн Європейського Союзу підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною. Домовленість передбачає нові обмеження. Про це повідомило головування Бельгії в Раді ЄС.

Як зазначено в повідомленні, ухвалене рішення забезпечить «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Тепер за цей компроміс має проголосувати Європарламент. 

Посли погодили рішення на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік.

Як повідомлялося, Україні вдалося домовитися з Європейською комісією про обмеження імпорту сільгосппродукції з Росії та Білорусі до країн – членів ЄС. Відповідну заборону Єврокомісія може ухвалити вже у квітні.