Щедрий Столар та скнара Медведчук. Хто оплачує банкет «Опозиційної платформи»

Партія «Опозиційна платформа «За життя», що має другу за величиною фракцію в Верховній Раді, оприлюднила свій фінансовий звіт за третій квартал. Найбільш проросійська партія нового парламенту засвітила витрати, зроблені у розпал виборчої кампанію (липень 2019 року), та основних спонсорів. Попри присутність в партії заможних нардепів, більшість внесків надійшло від нікому не відомих осіб з периферії. Та є серед донорів партії «друзів Путіна» і відомі обличчя.

Що дивує – як президентська сила «Слуга народу», так і ОПЗЖ, досі так і не обзавелися хоч якимсь майном. Щоправда, у праві користування у партії Медведчука є кабінет на вулиці Мечникова в Києві, який орендується у асоціації «Українсько-Ізраїльська торгова палата». Власником асоціації є один з лідерів цієї партії Вадим Рабінович, тож фактично він орендує це приміщення сам у себе. Справжнє ж лігвище, де зазвичай проводить час частина партійних бонз, знаходиться в офісному центрі біля метро «Олімпійська».

Протягом третього кварталу на рахунки партії в Правексбанку від фізичних осіб надійшло майже 38 млн грн. Багато внесків від мешканців Бердянська – шість з них пожертвували партії по 1,6 млн грн. Це найбільша дозволена законом одноразова сума для фінансування партій фізичними особами. Така ситуація була і у звіті за минулий квартал, коли такі точно внески робили бердянські ФОПи, пов’язані з депутатом-мажоритарником Олександром Пономарьовим.

Отже, близькі до максимально дозволених сум партії подарували Ринат Трішев з Харкова, який в 2017 році шукав роботу керівника транспортного відділу за 13 тис. грн на місяць, колишній голова комунального підприємства «Муніципальна варта» Новомосковської міської ради Сергій Железняк, підприємець з Кременчуку Михайло Кмец, що був найбільшим «фізиком»-донором президентської кампанії Юрія Бойка, власник служби таксі на електромобілях Олексій Криворучко з Лозової, депутат Староконстянтинівської міськради Сергій Пономарьов та його дружина, два інженери технічного нагляду та низка інших не надто знаменитих персонажів. Найбільший внесок (1,631 млн грн) надійшов від «ФОПівця» з Кременчуга Енвера Асанова.

Засвітилась в числі великих спонсорів і пара діючих народних депутатів ОПЗЖ – екс-заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ в 2007–2015 роках Дмитро Ісаєнко та відомий київський «рєшала» та колишній соратник Віталія Кличка Вадим Столар, поява якого в лавах ОПЗЖ викликала здивування, мабуть, не менше, ніж балатування від ОПЗЖ Іллі Киви. Нардепів-донорів могло б бути більше, але внески Нестора Шуфрича та Тараса Козака «завернули» назад. Пункт закону про політичні партії, на який є посилання в звіті, забороняє робити таки внески особам, що мають податковий борг. З такою ж мотивацією повернули внесок Юрію Грибу, який колись був співзасновником мисливсько-рибальського підприємства «Деснянське» разом з братами Медведчуками.

Юридичні особи партію не фінансували – в цій графі лише повернення застав з ЦВК та платежі від ТОВ «Інтер реклама центр». Враховуючи, що ОПЗЖ активно користувались послугами цієї кампанії для розміщення агітації на фактично власному каналі «Інтер», це якісь внутрішні проводки.

Хто давав на вибори

Але все  це пожертви на партію як таку. А виборчий фонд партії –  окрема графа. До нього протягом кварталу було переведено 32 млн грн. Знову ж таки левова частина (28,8 млн грн) – від фізичних осіб, яких було кілька сотень. Найбільші внески тут вимірюються сотнями тисяч, але дехто робив їх декілька. Серед відомих прізвищ – колишні «регіонали» Юрій Солод, Володимир Сальдо, Дмитро Святаш, Володимир Бандуров, які балотувались від ОПЗЖ по мажоритарці.

Брат Віктора Медведчука Сергій, який несподівано програв вибори на своєму окрузі, вніс в виборчу партійну касу скромні 190 тис. грн. Його старший брат не поділився й тим.

Більші суми не пожалкували інші донори. Колишній народний депутат Партії регіонів та парламентської групи «Воля народу» Володимир Бандуров перерахував 330 тис., а його дружина Наталя – ще майже мільйон. Бандуров намагався продовжити свій парламентський шлях на 79 окрузі в Запорізькій області, але новоявленого кандидата від ОПЗЖ, як і багатьох його колег, змило «зеленою» хвилею.

Сімейство Бандурових переплюнув одесит Віктор Баранський, який позиціонує себе як меценат та бізнесмен, що займається морськими перевезеннями. Депутат Одеської облради від Опозиційного блоку не пошкодував для ОПЗЖ 1,4 млн, за що отримав можливість балотуватись по 133 округу під популярним в регіоні брендом. Місцева преса повідомляє, що Баранський має в регіоні кілька підконтрольних телеканалів, але вони не допомогли. Він зайняв лише друге місце, поступившись колоритному пауерліфтеру Артему Дмитруку від «Слуги народу».

Ще один щедрий одесит – інший депутат облради Володимир Кривошея, який дав партії на вибори 1 млн грн, притому, що сам нікуди не балотувався. Бізнес Кривошеї також стосується вантажних перевезень.

І тут знову вперед веде Бердянськ. Досить великі суми надійшли від тамтешніх підприємців – Олени Зініної (1,3 млн) і Сергія Колесника (406 тис.). Зініна також фінансувала мажоритарну кампанію нардепа від ОПЗЖ Олександра Пономарьова.

Ще один «бізнесмен та меценат», куратор ОПЗЖ в Дніпрі Геннадій Гуфман, виділив трохи більше мільйона, а такий собі Євген Лівшиц, який фігурує керівником в підприємствах, пов’язаних з Гуфманом, – ще 720 тис. Гуфман – колишній депутат Дніпропетровської міської ради від Партії регіонів, був головою комісії міськради з питань комунальної власності. Фігурував в низці антикорупційних розслідувань. Гуфман намагався потрапити до Верховної Ради від ОПЗЖ по 26 округу, але програв черговому «слузі народу» – цього разу не пауерліфтеру, а бадмінтоністу Кирилу Нестеренку.

Внесок 727 тис. зробив Геннадій Іванян – голова фракції ОПЗЖ Кременчуцької міськради. Ще 80 тис. додало як юридична особа його ТОВ НВП «Укркомцентр», що займається виробництвом комплектуючих до візків вантажних вагонів.

Соратник Медведчука по «Українському вибору» Андрій Лесик, який всю кампанію не вилазив з дружнього пулу телеканалів, але все одно програв округ в Харкові, вніс 320 тис., а члени його родини додали ще 920 тис.

Досить солідний внесок в 221 тис. грн, як для заступника директора комунального підприємства «Київблагоустрій», зробив Олександр Мягкий.  До речі, місцем свого проживання цей доно досі вказує Севастополь. На фоні таких сум дивними виглядають однакові внески від чотирьох осіб з Сєвєродонецька по 4950 грн 50 коп.

Серед тих, хто жертвує кошти партії Медведчука, привертає увагу персона екс-мера Олександрії Степана Цапюка. У 2014-му він називав Майдан «неонацистським путчем, метою якого є встановлення неонацистської диктатури» і закликав Януковича прийняти жорсткі заходи до протестувальників. Щоправда, потім він виправдовувався, що його не так зрозуміли, але політичних уподобань колишній голова Кіровоградського відділення Партії регіонів, як бачимо, не змінив.

Серед небагатьох юридичних осіб-спонсорів кампанії ОПЗЖ – ТОВ «Торговий дім «Агрінол», що належить до групи компаній вже кілька разів згаданого нардепа Пономарьова. Компанія перерахувала майже 700 тис. грн. Також партію традиційно підтримує морський спеціалізований порт «Ніка-Тера», що належить Дмитру Фірташу (2 млн грн). Майже 300 тис. грн поступило від ТОВ «Метекс-агро», що належить директору дочірнього підприємства будівельної компанії «Київміськбуд» «Київтранспарксервіс-1» Руслану Телятнику. Він невдало балотувався в Раду від ОПЗЖ на рідній Полтавщині.

З отриманих коштів з рахунків виборчого фонду партія витратила 48,1 млн грн, а з рахунків кандидатів – ще 32 млн.

Майже всі платежі традиційно для виборчої кампанії пішли на агітацію в ЗМІ, з яких левову частку коштів висмоктала реклама на центральних телевізійних каналах. Всього на виготовлення агітації, її розміщення в пресі, на телеканалах та радіо (плюс невеликі суми за оренду приміщень для зустрічей з виборцями) ОПЗЖ в третьому кварталі витратила 22,2 млн. Але слід враховувати, що канали «Інтер», «112», Zik та Newsone належать членам партії, тож платили за ефірний час на них вони самі собі.

Оренда приміщень в день виборів в бізнес-центрі «Парус», де розташовувався прес-центр партії, обійшлася у скромні 48 тис. грн.

Як свідчить загальний звіт, який Опоплатформа подала до ЦВК, вся виборча кампанія обійшлася їй дешевше, ніж всім іншим партіям, що потрапили до парламенту, – трохи більше, ніж в 60 млн грн. Для порівняння, переможець гонки – «Слуга народу» – витратив майже вдвічі більше.

Павло Вуєць, «Главком»