Скандал у Міноборони: хто такий Лієв та чи справді він має проросійські погляди

Кримчанин Олександр Лієв, колишній міністр курортів і туризму півострова, опинився у центрі скандалу щодо зв'язків із Росією. Нині він займає відповідальну посаду в оборонному відомстві: із початку 2022 року був заступником начальника департаменту державних закупівель Міноборони, а з літа минулого року – є тимчасово виконуючим обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України. Нині ж посадовець написав заяву на звільнення. Подробиці про Олександр Лієва та чому довкола високопосадовця Міноборони, колишнього міністра АРК, спалахнув скандал зауважило видання НВ.

Причина скандалу

Критичний пост голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна через нібито зв'язки Лієва із країною-агресоркою набув розголосу на тлі підвищеної уваги до Міністерства оборони протягом останніх тижнів. 

Центр протидії корупції та його голова Віталій Шабунін оприлюднили пости про Олександра Лієва, який влітку 2022 року був призначений тимчасово виконуючим обов’язки керівника одного з департаментів Міноборони України. Йдеться про департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки. Шабунін стверджує, що в межах цієї відповідальності Олександр Лієв нібито має повноваження «підписувати збройні контракти Міноборони».

Натомість Олександр Резніков ще влітку 2022 року пояснював, що міністерство запускає роботу Агенції оборонних закупівель, на яку і має бути покладено відповідальність за імпорт товарів військового призначення. Тоді Резніков називав агенцію «своєрідним Amazon, тільки з товарами мілітарного призначення».

«Саме за цією моделлю з врахуванням стандартів НАТО створено Агенцію оборонних закупівель Міноборони. Це прозорий механізм, який зрозумілий для наших партнерів, бізнесу та виробників», – пояснював Резніков.

Позиція та погляди Лієва

За кілька днів до нелегітимного «референдуму» в Криму навесні 2014 року Лієв, на той момент міністр курортів і туризму на півострові, закликав «почути Крим», а восени 2013 року хизувався орденом від Російського імператорського дому (нащадків Романових, що нині живуть в еміграції). Чому довкола високопосадовця Міноборони, колишнього міністра АРК. 

Віталій Шабунін навів кілька скандальних висловлювань Лієва часів його роботи міністром курортів і туризму АР Крим за президента Віктора Януковича та невдовзі після його втечі з України. Так, восени 2013 року Олександр Лієв заявляв «Служу отечеству!» після того, як отримав у Сімферополі «імператорський орден Святої Анни». Це нагорода від Марії Романової, яка очолює Російський імператорський дім нащадків Романових.

А 5 березня 2014 року, коли у Крим вже було введено російські війська і за 11 днів до сфальсифікованого Росією референдуму, Олександр Лієв в інтерв'ю Громадському закликав Київ «почути Крим», нагадав Шабунін.

У цьому коментарі чиновник заявляв, що «проблему Криму» вирішить «легалізація референдуму і проведення його разом з українською владою, якою б вона не була, і розширення повноважень Криму до рівня повноцінної […] автономії». Тоді ж Лієв заявив, що «з материка» на мешканців Криму нібито тиснув «інформаційний шквал», який спровокував у них «почуття страху». Лієв закликав розібратися з цим природою цього страху, пояснював: «Конечно, мы ментально русские, хоча багато хто з нас говорить українською мовою, багато хто полюбив цю країну, хоча […] це [Крим у складі України] не наш був вибір. […] И мне лично жалко, что сейчас это распадается, но это не из Крыма исходит».

«Здесь врагов нет», – заявив Лієв наприкінці короткого інтерв'ю, після чого вільно зайшов «в приміщення уряду Криму, який на той час вже контролювався російськими військовими», підкреслює Шабунін.

Крім того, у січні 2006 року Олександр Лієв, за словами голови Центру протидії корупції, «координував виставлення пікетів та блокпостів біля маяків, які за розподілом Чорноморського флоту CРCР мали відійти Україні, але незаконно утримувалися флотом РФ».

«Проросійські активісти протидіяли українським військовим морякам, які намагалися увійти на територію маяків у Великій Ялті, Феодосії і поблизу Генічеська», – нагадав Шабунін, ставлячи низку запитань про те, як Лієв сьогодні може працювати в Міноборони.

Пікет проходив під лозунгом про те, що Крим нібито є «територією українсько-російського братства».

Зацікавленість Пентагону

«Невже у країні з мільйонною армією, яка воює дев’ять років і має чималий пласт фахівців військового забезпечення, не знайшлося не „ментально русскіх“? Це питання я адресувала міністру оборони Олексію Резнікову. Олексій прочитав моє повідомлення і промовчав. Про коментар щодо цієї життєвої саги я попросила і самого Олександра Лієва», – відреагувала журналістка Яніна Соколова.

Вона також стверджує, що віднедавна «наші західні партнери, зокрема представники Пентагону, у курсі кейсу цієї людини». «Впевнена, відповідні запитання вони поставлять і членам уряду: як людина з таким бекграундом опинилася у стінах стратегічного міністерства. І хто він насправді», – зауважила журналістка.

Що варто знати про Олександра Лієва

Олександру Лієву 47 років, він народився в російській Республіці Комі.

Проходив службу в Збройних силах України, про що сам нещодавно нагадав у грудні 2022 року в день ЗСУ.

Пізніше Лієв отримав освіту в Херсонському технічному університеті та згодом в Національній академії державного управління при президентові України, він також має статус кандидата наук державного управління.

Крім того, входив до складу політради Народно-демократичної партії та Партії регіонів. Був депутатом Верховної ради АР Крим п’ятого скликання.

Кар'єра Лієва в Криму починалася з роботи слюсарем в Армянську в середині 90-х, після чого Лієв працював на комерційних підприємствах Армянська. На початку 2000-х став гендиректором декількох компаній цьому ж місті. У той час головою адміністрації Північнокримської експериментальної економічної зони Сиваш став голова міськради Красноперекопська Сергій Куніцин. Саме Куницін, який згодом очолив уряд АР Крим, і привів Лієва у політику, повідомив Віталій Шабунін.

У 2005 році Лієв переїхав у Київ, де став заступником директора Європейського інституту політичної культури.

Далі мав чернівецький період кар'єри: він працював на керівних посадах в апараті обладміністрації, обіймав посаду заступника директора  Чернівецького облавтодору.

У 2009 році повернувся в Крим, де очолив Севастопольське територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

З 2010 року, коли Лієв приєднався до Партії регіонів, він став головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства.

Після цього працював міністром курортів і туризму Автономної Республіки Крим.

Лієв визнавав, що голосував за Віктора Януковича на президентських виборах, хоча після втечі диктатора з України висловлював своє розчарування ним. «Я шкодую, що ця людина ввела в оману таку кількість людей. Але безглуздо звинувачувати всіх, хто голосував за Януковича», – заявляв Лієв в інтерв'ю Громадському навесні 2014 року у вже окупованому Криму.

Після незаконного російського референдуму на півострові Олександр Лієв неочікувано для себе опинився у списку персон нон-грата, який видала окупаційна «влада» Криму після анексії навесні 2014 року. Тоді зазначалося, що це викликано «його діяльністю та висловлюваннями, які піддають сумніву результати референдуму» (проведеного нелегітимно).

За версією Шабуніна, в окупаційний «уряд» Аксьонова Лієва не взяли через тодішню близькість до «донецьких» і кримського уряду Василя Джарти, з якими конфліктували «кримські» кола проросійських політиків.

Тож після цього Лієв повернувся в материкову Україну, у 2014 році був призначений першим заступником гендиректора Національної телерадіокомпанії України Зураба Аласанії.

Аласанія визнавав суперечливість попередніх «політичних уподобань» Лієва, однак зауважив, що той «зробив свій вибір, і цей вибір – Україна». Тож призначення в НТКУ Аласанія назвав для колишнього кримського чиновника «другим шансом».

Тоді голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко закликав Алансію звільнити Лієва за його позицію під час анексії Криму.

Також у період після Революції гідності Лієв очолював Асоціацію індустрії гостинності України, був радником міністра аграрної політики Олексія Павленка у другому уряді Арсенія Яценюка, виступав у медіа як експерт туристичної галузі.

У 2016 році Лієв заявляв, що Росія перетворює Крим «на авіаносець, де немає місця туризму та сільському господарству». Він також пророкував зростання протестних настроїв на півострові.

«Якщо ми зможемо і підготуємося використовувати ті протестні настрої, які будуть рости в Криму, то повернути Крим у нас з’явиться шанс. Інша справа, що я не бачу ніяких кроків або потуг з нашого боку, щоб ми підготувалися до такого кроку. Понад те, є багато кроків, які віддаляють Крим і Україну. Мало хто з жителів України скаже, що за два роки Крим став ближчим до України», – сказав тоді Лієв. 

Нагадаємо, Міноборони знову у центрі скандалу: посадовця відомства звинувачено у зв'язках з Росією.

Сам Лієв у відповідь заявив про те, що матеріали про нього проплачені й насправді це була спроба дискредитувати Резнікова – посадовець Міноборони відреагував на скандал.