Стало відомо, призначення яких голів ОДА викликало найбільший спротив уряду
Частина міністрів не хотіла голосувати за «котів у мішку»
У середу, 26 червня, на засіданні Кабміну було погоджено перші призначення глав облдержадміністрацій.
Перед цим віцепрем'єрміністр України Павло Розенко оприлюднив список поданих від Офісу президента Володимира Зеленського кандидатур на голів восьми обласних державних адміністрацій.
Щоправда, перша спроба президента призначити керівників ОДА обурила частину міністрів, які не хотіли голосувати за «котів в мішку».
Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Коти у мішку». Перші губернатори Зеленського. Хто вони?
Зазначимо, що вже під час відкритої частини засідання Кабміну між урядовцями виникли дискусії про те, чи варто публічно обговорювати кандидатів. У підсумку питання розглянули у закритому режимі.
Як повідомили джерела «Главкому» в уряді, найбільший опір у міністрів чинили призначенню Андрія Андрейчикова і Віталія Комарницького – кандидатів на посади голів Одеської і Луганської областей.
Так, одеські громадські активісти пов’язують Андрейчикова із місцевим проросійським екс-депутатом-втікачем Ігорем Марковим, очільником партії «Родіна», а також із депутатом міськради шостого скликання Сергієм Кушніром, одним із лідерів проросійської «Родіни».
Згодом в Одесі відбулася акція протесту проти призначення Андрейчикова.
Також міністри скептично віднеслися до кандидатури ректора Луганського державного університету внутрішніх справ Віталія Комарницького.
Активну політичну діяльність новопризначений губернатор розпочав у 2010 році, коли його обрали депутатом Луганської облради від Партії регіонів. Журналіст Сергій Руденко на своїй сторінці у Facebook зауважує, що Комарницький брав участь у скандальному засіданні Луганської обласної ради, яка 2 березня 2014 року ухвалила рішення «Про політичну ситуацію в Україні та заходи щодо її стабілізації». Цим рішенням центральні органи виконавчої влади були визнані нелегітимними. Також там містився заклик звернутися до РФ за допомогою.
Окрім того, нібито у грудні 2014 року на сайті так званого «МВС ЛНР», за даними TheBabel, з'явився матеріал про Комарницького. У ньому бойовики стверджували, що ректор у період бойових дій «позиціонував себе прихильником молодої Луганської Народної Республіки», але у вересні «під прикриттям представників МВС України просочився» в Сєвєродонецьк.
Комарницький має двох синів. Старший Максим є прокурором Головної військової прокуратури. А молодший Артем влітку минулого року зареєструвався у Росії як приватний підприємець, має російське громадянство.