Заборона Московської церкви. Нардепи не розуміють, чому законопроєкт ще не на сайті Ради

У четвер, 2 травня, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Апарату парламенту. Депутати вимагають пояснень, чому на сайті Верховної Ради не опубліковано до другого читання текст урядового законопроєкту №8371 щодо заборони Московської церкви, повідомляє громадська ініціатива «Голка»

«Я вкрай здивований такою безпрецедентною затримкою із оприлюдненням проєкту у Апараті. Тим більше, що це стосується закону, який значно посилить як національну безпеку, так і суспільну єдність. Ми так само розглядаємо нездорову ситуацію, яка склалася довкола національного суспільного мовника – «Суспільне» і засуджуємо спроби дискредитації НСТУ. Вважаємо за необхідне дотримуватися паритетності мовлення серед виробників Національного телемарафону. Здорове інформаційне поле – це так само частина інформаційної національної безпеки», – зазначив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Народний депутат Володимир В’ятрович (Європейська Солідарність) наголосив, що у зверненні до Апарату Верховної Ради щодо затримки з оприлюдненням урядового проєкту, має міститись вимога щодо внесення цього проєкту у порядок денний найближчої сесії.

Громадська ініціатива «Голка» напередодні засідання комітету отримала від Апарату Верховної Ради відповідь на своє звернення щодо того, чому за місяць урядова законодавча ініціатива так і не з’явився на сайті до другого читання.

«Порівняльна таблиця до зазначеного законопроєкту може бути надана та з’явиться на офіційному сайті Верховної Ради України після повної процедури проходження законопроєкту, підготовленого до розгляду у другому читанні відповідно до технологічної схеми», – йдеться у відповіді Апарату за підписом керівниці управління Наталії Адамович.

Заступниця голови фракції «Голос» народна депутатка Юлія Клименко переконана, що Апарат Ради перевищує повноваження. «Законопроєкт проголосований профільним комітетом на початку квітня. Заходимо на другий місяць, як тексту нема на офіційному сайті. Це кілька сторінок, які дуже легко і швидко можна опрацювати. Апарат Верховної Ради, який є фактично адміністративно-бюрократичним відділом для народних депутатів, тепер приймає рішення його ховати і свідомо гальмувати до другого читання всупереч волі депутатів та українців, а також в порушення законодавства», – зазначила депутатка.

Варто додати, що питання заборони УПЦ МП зрушило з місця восени минулого року, але до теперішнього часу не завершене. Проєкт змін до деяких законів щодо діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних з країною-агресором, був проголосований в першому читанні ще в жовтні. Про це йдеться у статті «Главкому» «Молитва за Сполучені Штати. Як Онуфрій знайшов несподіваних заступників».

Спікер Руслан Стефанчук на початку року заявляв, що не бачить підстав не ставити це резонансне питання на затвердження в цілому. Однак допрацьований законопроєкт №8371 досі перебуває у профільному комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. При цьому члени цього комітету кажуть, що вже зробили все від себе залежне, але подальше проходження проєкту заблокувалося на рівні апарату комітету. Він ніяк не може оприлюднити порівняльну таблицю між першим та другим читанням з відповідними правками.

Нагадаємо, Київський окружний адміністративний суд 15 травня 2023 року визнав приналежність УПЦ МП до складу Російської православної церкви. До таких висновків Феміда дійшла, аналізуючи позов Київської митрополії УПЦ МП та Почаївської Свято-Успенської лаври до Міністерства культури, який надійшов ще у 2019 році.

Церковники відмовлялися підкорятися Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і наказу Мінкульту, які їх зобов’язували внести зміни до статутів і закріпити канонічний зв’язок із російською церквою. Відповідний перелік релігійних організацій, які підлягають перереєстрації, було оприлюднено у газеті «Урядовий кур’єр» у січні 2019 року.