Заступник голови НАЗК спрогнозував, як буде проходити розгляд Антикорупційної стратегії у Верховній Раді
«Є два основних варіанти розвитку подій»
У Верховній Раді можливі два основні сценарії розгляду проєктів Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки. Так вважає заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитро Калмиков. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Антикорупційний євроремонт. Як Рада, НАЗК та уряд ліплять нову Стратегію».
Наразі парламент має розглянути три різні проєкти Антикорупційної стратегії: їх подали НАЗК (зареєструвала голова з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна), уряд та опозиція (авторства Петра Порошенка та депутатів «ЄС»).
«На мою думку, є два основних варіанти розвитку подій. Перший і, як на мене, найбільш мудрий полягає у опрацюванні комітетом з питань антикорупційної політики всіх трьох законопроєктів, вивченні ключових розбіжностей, обговоренні та напрацюванні самим комітетом рішення щодо кожного спірного питання. І за результатами обговорення – виходу на якісь компромісні моделі цих норм. Відповідно тоді на розгляд парламенту буде винесено новий комітетський законопроєкт №15230-д. Це був би ідеальний варіант, адже тоді вдалося б і зберегти більшість «спірних» положень Стратегії, і вийти на певний компроміс, і мати найбільші шанси на підтримку в залі», – зауважив Калмиков.
За словами заступника голови НАЗК, за відсутності компромісу комітет може рекомендувати Верховній Раді обрати один із трьох законопроєктів як основу, тоді як два інші будуть відхилені. «Позитивом такого підходу є те, що тоді кожен з нас зможе відкрити результати голосування і побачити, хто з депутатів за який проєкт проголосував. Мінус такого розвитку подій – є реальний ризик того, що за основу буде ухвалено не найамбітнішу редакцію проєкту Стратегії», – пояснив він.
«Але наразі дуже важливо підкреслити той факт, що всі три проєкти Стратегії, які зареєстровані в парламенті, на 98-99% змістовно збігаються між собою. І це дуже добре, адже це утворює єдине змістовне ядро всіх цих ініціатив, а значить і створює реальні перспективи збереження практично всього того, що напрацювалось протягом останніх двох років. І я хочу, щоб всі ці положення в ухваленій парламентом Стратегії були збережені», – підсумував Калмиков.
До слова, Кабінет міністрів схвалив та передав на розгляд Верховної Ради урядовий проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки». Він ґрунтується на базовому законопроєкті, розробленому Національним агентством з питань запобігання корупції.
Як повідомлялося, рівень корупції у взаємодії громадян із владою в Україні за останні 17 років знизився майже вчетверо. Якщо у 2008 році такий досвід мали 67,8% українців, то у 2025 році цей показник становив 18,2%.