Жаданий подарунок забудовникам. Нардеп Гривко зі «Слуги народу» здивував законопроєктом

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт (11506), який дає можливість забудовникам взяти під контроль землі, де є археологічна спадщина. Наразі, за законом, всі пам'ятки археології – це державна власність і це відповідає Європейській конвенції з охорони археологічної спадщини, яка ратифікована Україною, та Конституції України (ст. 54). 

Але все може змінитися і контроль над такими цінними ділянками, які зберігають інформацію про державність та історію України, може отримати місцева влада. І якщо це станеться, то далі місцеві депутати зможуть передавати ці ділянки забудовникам. Для цього достатньо внести зміни в одну-єдину статтю закону «Про охорону культурної спадщини» (ст. 17).

І саме таку законодавчу ініціативу подав народний депутат Сергій Гривко («Слуга народу»). Він відомий тим, що пропонував раніше ввести «податок на бездітність», а засудженим «крутити педалі й виробляти електроенергію». Таку ініціативу він вважав «креативною».

Гривко входить у комітет з питань соцполітики та прав ветеранів, і зараз він вирішив перенести свій «креатив» на археологічну спадщину, і це не випадково. 

Народний депутат Гривко – з Чернігівщини. І так збіглося, Велика палата Верховного Суду нещодавно прийняла рішення щодо Чернігівських курганів, які місцева влада передала в комунальну власність, а далі її віддали в оренду приватному товариству для розорювання. Велика палата постановила, що земля, де є кургани та інші памʼятки археологічної спадщини, має бути лише у власності держави. Рішення суду могло б бути іншим, якби те, що пропонує народний депутат, стало законом.

Гривко пояснює, навіщо ініціював такі зміни: «Зараз прокуратура повертає ділянки, які роздала місцева влада і де є археологічна спадщина, у власність держави. А це великий тягар, особливо у прифронтових громад, коли бюджети там мінусові. Мова йде про судовий збір, який може становити і 10 тис. грн. Земельний кодекс України жодним чином не забороняє перебування земель історико-культурного призначення, до яких, у тому числі, відноситься землі, на яких розміщені памʼятки археології у комунальній власності. Вказане підтвердила своєю постановою Велика палата Верховного Суду».

І наводить як приклад справи, які пов’язані з громадами Чернігівщини, – Семенівкою та Сосницею.

Національна академія наук України вже отримала від Верховної Ради законодавчу ініціативу Гривка, аби підготувати свої висновки для парламентарів. Науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Вячеслав Баранов пояснює, які загрози несе така законотворчість і чому це вигідно забудовникам: «Археологічні пам’ятки, як правило, розташовані біля водойм у дуже мальовничих місцях. Зараз вся археологія під охороною держави і місцева влада не може законно надавати таку землю під забудову. Якщо ж це відбувається, як сталося у Києві з місцевістю Китаїв, то прокуратура йде тоді до суду і захищає державний інтерес. Якщо законопроєкт Гривка підтримають, то така земля вже може бути не лише державною, а й комунальною власністю та надалі приватною. Це значить, що прокуратура втратить будь-які інструменти для захисту суспільно важливого інтересу. Тому не важко здогадатися, в чиїх інтересах це робиться. Активісти, які захищають Китаїв або Васильківські карпати просто залишаться з цією проблемою сам на сам».

Китаїв, про який згадує Баранов, це земля в межах столиці, на яких археологи виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Київської Русі з глиняними печами тощо. Цю землю віддали під забудову ще 20 років за часів мера Леоніда Черновецького. Київрада цього літа мала шанс розірвати договори оренди із забудовником, але на три ділянки договори продовжили, а щодо ще двох тривають суди з боку прокуратури, яка доводить, що тут є археологічна спадщина, а значить місцева влада не могла роздавати їх під забудову. Будувати тут хоче колишній перший заступник голови КМДА – Ігор Ніконов (Kan Development). 

Директор Міжнародного інституту «Актіо-експерт», адвокат Владислав Максимов, який представляє інтереси Інституту археології в судовому процесі у цій справі, зазначає, що така законодавча ініціатива суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України: «Буває так, що пам’ятка археології всупереч закону оформлюється як комунальна власність, тоді вона опиняється під загрозою, як це сталося із унікальними пам'ятками національного значення – Китаївського археологічного комплексу і Великого Ходосівського городища. Якщо підтримати такі зміни до закону, то зовсім скоро значну частину археологічної спадщини просто знищать. І це все робиться під соусом захисту місцевих бюджетів від судових зборів. Але заощаджуючи 10 тис. з бюджету громади, держава втратить пам’ятки подекуди державного, а подекуди світового значення. Якби законотворець хотів вирішити питання судових зборів – то треба було просто звільнити громади в такій категорії справ від таких зборів. А така зміна закону – джерело збагачення для недобросовісних підприємців і корумпованих чиновників».

Законодавчу ініціативу Гривка має розглядати комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, який очолює Микита Потураєв («Слуга народу»). Голова комітету зазначив, що цей проєкт, на його думку, не має шансів потрапити ані в сесійну залу Верховної Ради, ані пройти комітет.

Член профільного комітету народний депутат Володимир В’ятрович («Європейська солідарність») також акценує увагу на ризиках законопроєкту: «Зараз закон «Про охорону культурної спадщини» чітко зазначає, що землі, на яких розташовані пам’ятки археології «перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) в державну власність». А цей проєкт передбачає можливість забирати ці землі в комунальну власність, і ми можемо легко передбачити, чим це закінчиться в умовах земельної корупції та вакханалії забудовників. Більше того, проєкт ще й забороняє державі викуповувати ці землі назад до того, як орган самоврядування порушить якісь свої власні не розшифровані в проєкті зобов’язання охороняти ці пам’ятки археології. Тобто держава навіть за гроші платників податків зможе повернути цю землю лише тоді, коли пам’ятки вже будуть знищені. Я не уявляю, як подібна ініціатива може бути підтримана парламентом чи навіть нашим профільним гуманітарним комітетом».

Нагадаємо, народні депутати, які представляють фракцію «Слуга народу», ініціювали майже одночасно законопроєкти в інтересах забудовників, які подаються зокрема як такі, що потрібні державі для відбудови. І якщо законопроєкт Гривка несе загрозу археологічній спадщині, то законопрокти 11134 та 1135 несуть загрозу природно заповідному фонду та забудові узбереж.