Чернівчани виявили в лісі на околиці міста артефакти часів Римської імперії
Знайдені предмети могли належати сарматському вершнику
Жителі околиць Чернівців, що на заході України, передали місцевому науковцю кілька невеликих металевих предметів, які виявилися артефактами римської епохи віком близько 1 800 років. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Archaeology News.
Мешканці знайшли ці предмети в Цецинському лісі під час польових досліджень з історії та народної культури в межах спільного проєкту Restory, що фінансується програмою Європейського Союзу «Горизонт Європа».
Саме професор історії та завідувач кафедри соціальних наук та україністики Буковинського державного медичного університету Антоній Мойсей отримав такі знахідки від жителів. З 2024 року він досліджує культурну спадщину Чернівецького мікрорайону Рошта, і його робота там буде тривати до кінця 2026 року.
«Спочатку мешканці не надали цим крихітним уламкам особливого значення, але Мойсей помітив на металі сліди кольорової емалі й одразу запідозрив, що ці предмети мають справжню історичну цінність», – зазначає видання.
Набір складається з двох мініатюрних деталей з кольоровою емаллю у техніці шамплеве – пряжки розміром 21 на 22 мм та оздобленої кріпки для ременя. До них додавалися три маленькі круглі металеві пластинки, і вчені вважають, що вони належали до того самого набору ременя. Через те, що предмети дуже малі, саме емаль дає підказку щодо їхнього віку та походження.
Водночас Мойсей зробив попередню оцінку дати та походження предметів, а потім намалював, який вигляд мав повний комплект ременя, коли його носили.
«Його порівняння дозволили віднести ці предмети до ремісничих традицій римських провінцій, особливо Римської Дакії. Техніка нанесення емалі, візерунки та конструкція повністю відповідають знахідкам із цих провінцій. Найближчі збіги датуються переважно II та III століттями нашої ери», – пояснюють у публікації.
Як зазначає видання, одне з припущень повʼязує такий комплект ременів із сарматським вершником. У II та III століттях сарматські племена мешкали на північно-західному узбережжі Чорного моря та на землях поблизу Буковини.
«Вони отримували римське спорядження завдяки торгівлі, контактам із солдатами або як військові трофеї. Вершники відігравали важливу роль у сарматських військах, тож вершник, який володів таким ременем, цілком вписується в цю картину. Деякі сарматські вершники воювали проти Риму, тоді як інші служили в римській армії та брали участь у її походах. Докази того, що власник був сарматом, ще потребують додаткового дослідження», – наголосили у матеріалі.
Такі знахідки дають вченим більше інформації про контакти між жителями Буковини та римським світом – як у сфері торгівлі, так і у військовій сфері. Після завершення дослідження артефакти планується передати до Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
Раніше у центрі Чернігова команда археологів під час досліджень будинку полкової Канцелярії виявила залишки давньоруських споруд X–XII століть.
Нагадаємо, українські археологи дослідили сарматське поховання у кургані бронзової доби на Арабатській стрілці. Могила належала чоловікові віком приблизно 25–35 років, якого поховали зі зброєю та поховальними дарами. У кургані археологи виявили 36 поховань, які належали до різних історичних періодів - від бронзової доби до пізнього Середньовіччя.
До слова, у Куликові Львівської області археологи виявили 25 людських поховань, досліджуючи територію біля костелу Святого Миколая. За словами львівського депутата Ігоря Зінкевича, щонайменше п’ята частина знайдених останків належить дітям.