У клас прийшла дитина із травматичним досвідом війни. Психолог дав поради батькам і вчителям
«Якщо глибоко колупатися в якомусь травматичному досвіді дитини , можна спричинити ще більше болю»
Дитяча психологиня Катерина Гольцберг у розмові з «Главкомом» далі поради, як діяти педагогам у ситуації, коли в клас приходить дитина, яка під час війни отримала травматичний досвід. За словами фахівчині, під час роботи педагогам слід враховувати такий досвід.
«Будь-яка здорова людина має власні механізми психологічного захисту, і діти дуже непогано ними користуються. Іноді те, що переживаємо ми, коли дізнаємося від дитини про щось, може бути для нас більшим тригером, ніж для дитини. Це один момент. Часто трапляється, що дитина вже змогла пережити щось страшне, що з нею трапилося і знаходиться у стабільному стані, і якщо глибоко колупатися в якомусь травматичному досвіді дитини , можна спричинити ще більше болю, ніж дитина вже пережила. Тож якщо батьки бачать, що допомога потрібна, чи сама дитина звертається за нею, її треба надати. Якщо ж ні, то можна просто не чіпати і не порушувати стабільний стан», – каже Гольцберг.
У дітей можуть проявлятися у поведінці несподівані негативні риси. У такому випадку вчителям не слід карати учня, натомість потрібно повідомити батьків. Бо може бути, що, скажімо, дитина, яка якийсь час голодувала у підвалі, почала брати чужу їжу. За таке карати не потрібно, тут краще звернутися до фахівців по допомогу.
«Окремо наголошу: конфіденційність важлива. Є речі, які дитина не хоче розповідати на загал, і до цього треба виявляти повагу», – нагадала експертка.
Також Гольберг дала поради педагогам, як розмовляти з дітьми про війну.
Крім того, психологиня порадила батькам, які тривожаться через навчання в умовах війни, перевірити умови, в яких буде перебувати дитина. Також слід зважати на психологічний стан школяра.