«Перевела дитину на онлайн, не через тривоги, а свідомо». Мережа дискутує через вчинок матері 11-річки

Чимало батьків назвали дистанційне навчання провальним і поскаржилися, що діти вдома не хочуть вчитися та сумують за друзями
фото із відкритих джерел

«Те, що ви не хвилюєтеся за соціалізацію, не означає, що це не матиме наслідків»

Попри дискусії навколо дистанційного навчання, частина українських родин свідомо переводить дітей на онлайн-формат. Своїм досвідом у соцмережі Threads поділилася користувачка yaro_sslava: вона обрала «дистанційку» для доньки не через тривоги й закликала інших батьків розповісти про свої враження, пише «Главком». 

У коментарях одразу відгукнулися батьки, для яких дистанційне чи сімейне навчання стало справжнім порятунком – вони зазначають, що діти уникають булінгу та вчаться без зайвого стресу.

  •  «Моя донька, 10 років, навчається онлайн, починаючи з цього, пʼятого, класу, причому у двох школах – українській та британській. До цього була чисто на домашній освіті, в садок не ходила. Прекрасно почувається в компаніях великих і малих, з дітьми, з підлітками і з дорослими. Проблем з комунікацією чи вмінням заявити про себе жодних»;
  • «6-й клас, не онлайн школа, а просто сімейне. Так само свідомо перевела. Займається по програмі сама, зі мною і ще з репетиторами. За соціалізацію так само не хвилююсь, є друзі і є гуртки. Тут навіть навпаки, більше звертаєш увагу на реальну соціалізацію. З безмежних плюсів – ніяких сварок за навчання. Ціла і нагодована дитина. Так як документи в школі, здавати всі контрольні буде там»;
  • «Якщо б раніше, коли я вчилась, був онлайн, я б перевелась. Все залежить від дитини і від ситуації в класі. Є не лише спілкування в класі, булінг нікуди не подівся»;
  • «Вже 2 роки навчаємось так 3-4 класи. Дуже задоволені».

Були і такі користувачі, хто здивувався вибору дописувачки:

  • «Перевожу дитину в львівську школу, щоб вона більше не була на онлайні. Хоч це і було тимчасово та жодних позитивних моментів в онлайн навчанні, окрім можливості подорожувати, не знайшла»;
  • «Син з початку повномасштабного навчався дистанційно. Для нас це було максимально комфортно. Рівно до минулого року (7 клас), коли ми побачили, наскільки іде деградація в навчанні і соціалізації. Перевели в ліцей, з цього року навчається очно. Задоволені всі»;
  • «Спостерігаю в оточенні кількох таких дітей. Нічого хорошого не бачу. Те, що ви не хвилюєтеся за соціалізацію, не означає, що це не матиме наслідків. Особливо гостро воно проявляється в підлітковому віці»;
  • «Вимушено навчаємося онлайн, Дніпро, вже котрий рік. Мої враження – це повна фігня, пів екрана урок на іншій ютуб, чи в телефоні гра, це тупо треба слідкувати за дитиною, оскільки дім не сприймає як навчальний заклад;
  • «Я не знаю, як у вас дітки навчаються онлайн – мій просто не слухає, а катається на стільці, та і в школу проситься – хоче компанію».

Нагадаємо, нещодавно українські батьки та вчителі обговорили, який формат навчання є кращим для школярів під час повномасштабної війни: дистанційні уроки вдома чи очні заняття в шкільних укриттях. Думки учасників дискусії розділилися. Частина батьків підтримала онлайн-навчання, тоді як інші наголосили на важливості перебування дітей у школі під наглядом педагогів. 

Також у соціальній мережі Threads батьки українських школярів влаштували жваве обговорення того, за якою освітньою програмою дітям навчатися найкраще